WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Вплив держави на розміщення продуктивних сил - Курсова робота

Вплив держави на розміщення продуктивних сил - Курсова робота

територіальних потреб.
За допомогою муніципальних фінансів держава активно проводить соціальну політику, здійснює фінансування освіти, охорони здоров'я, будівництво та утримання доріг, комунальне обслуговування. Також з їх допомогою держава вирівнює соціальний і економічний розвиток регіонів, які з різних причин відстали від інших регіонів країни. Для подолання депресивності регіонів розробляються спеціальні програми, кошти на виконання яких формуються за рахунок доходів місцевих бюджетів і за рахунок держави.
Бюджетні та майнові права, що надані адміністративно-тери-торіальним одиницям різного рівня, дають їм можливість розробляти, затверджувати й виконувати свої бюджети, розпоряджатися підпорядкованими підприємствами й отримувати від них доходи.
Через місцеві бюджети до населення доводяться кінцеві результати виробництва, розподіляютьсясуспільні фонди споживання між окремими верствами населення, фінансується розвиток галузей виробничої сфери передовсім місцевої та харчової промисловості, комунального господарства.
Основними функціями місцевих бюджетів є:
o формування грошових фондів для забезпечення діяльності місцевих органів влади;
o розподіл і використання грошових коштів між галузями еко-номіки;
o контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, установ, підвідомчих органам місцевого (регіонального) самоврядування.
За своєю структурою місцеві бюджети складаються з дохідної
та видаткової частин.
Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних і регулюючих джерел доходів. Термін "власні (закріплені) доходи" означає, що ці кошти належать суб'єкту бюджетного права або повністю, або у твердо фіксованій частці і надходять до місцевого бюджету, обминаючи бюджети вищого рівня.
Основу власних доходів становлять місцеві податки і збори, відрахування від державних податків. У такий спосіб здійснюється бюджетне регулювання, тобто система відрахувань із вищих бюджетів нижчим, з метою узгодження доходів з витратами.
Саме в балансуванні доходів і витрат регіонів виявляється державне регулювання місцевих бюджетів.
Регулюючі доходи охоплюють всю сукупність грошових коштів, що передаються з державного бюджету на місця: проценти відрахувань від державних податків, дотації, субвенції, кошти, отримані з держбюджету (або вищих бюджетів) за взаєморозрахунками (рис. 2).
Власні доходи місцевих бюджетів формуються за допомогою місцевих податків і зборів. Усі чинні місцеві податки і збори можна класифікувати за двома ознаками: за механізмом дії та за ознакою податкової ініціативи.
За механізмом дії виділяють ті податки, які встановлюються й вилучаються лише на даній території та дублюють загальнодержавні податки, і ті, що є місцевими надбавками до загальнодержавних податків.
За ознакою податкової ініціативи виокремлюють податки, за-провадження яких санкціонується центральною владою чи погоджується з нею, і ті, що їх установлюють органи регіонального (місцевого) самоврядування самостійно.
Чинна система державного регулювання місцевих бюджетів уможливлює забезпечення регіонів необхідними коштами для виконання ними завдань ДРЕП незалежно від продуктивності місцевих джерел доходів, створює передумови для вирівнювання рівнів розвитку окремих регіонів, стимулює місцеві органи влади до виконання планів мобілізації державних і місцевих податків. Недоліком цієї системи можна вважати елементи суб'єктивності у формуванні регулюючих доходів, можливе необ'єктивне визначення нормативів відрахувань для різних регіонів. Хоч дотації та субвенції як джерела поповнення місцевих бюд-жетів позбавлені стимулюючого впливу на пошуки додаткових джерел надходжень, але повністю скасувати їх поки що неможливо, бо це може призвести до ускладнення фінансування регіональних програм.
Видаткова частина місцевих бюджетів найбільш яскраво відображає економічні й соціальні процеси, що відбуваються в регіонах.
Рис. 2. Регулюючі доходи місцевих бюджетів.
Основну діяльність місцевих органів влади пов'язано з реалізацією планів економічного й соціального розвитку підвідомчих їм територій. Понад три чверті бюджетних витрат, як правило, спрямовується в соціальну сферу. Витрати на соціальний захист становлять до сорока і більше процентів, постійно зростає частка дотацій з місцевого бюджету на утримання комунального господарства та транспорту. Статті доходів та видатків місцевих бюджетів показано на рис 3. Як порівняти з розвинутими європейськими країнами, то такий рівень витрат, пов'язаних із соціальним захистом населення, є високим.
Бюджетна система України реформується способом її децент-ралізації, що узгоджується з досвідом інших європейських держав. Кількість держав, що розширюють бюджетно-податкові повноваження органів регіонального (місцевого) самоврядування, постійно зростає.
Місцеві бюджети є автономними і не входять до складу бюджетів вищих рівнів.
Загальна схема місцевих бюджетів
Доходи Видатки
І. Власні доходи
1 . Податки на майно
2. Платежі за використання природних ресурсів: у т.ч. земельний податок і орендна плата за землю
3. Податки, збори та мито у т.ч. місцеві податки та збори
4. Інші власні доходи
II. Регулюючі доходи
1 . Податок на прибуток
2. Прибутковий податок з фізичних осіб
3. Податок на додану вартість
4. Акцизи
5. Дотації з державного й регіонального
бюджетів
6. Субвенції з регіональних бюджетів
7. Кошти, отримані за взаєморозрахунками з бюджетами І. Фінансова підтримка галузей народного господарства
1. Промисловість, будівництво
2. Сільське та рибне господарство
3. Транспорт, дорожнє господарство
4. Житлово-комунальне господарство
II. Соціально-культурні заходи
1 . Освіта
2. Культура і мистецтво
3. Охорона здоров'я
4. Соціальна політика
III. Управління
IV. Правоохоронна діяльність
V. Інше
Усього Усього
Рис. 3. Дохідні та видаткові статті місцевих бюджетів
Список використаної літератури.
1. Гош О. Визначальний фактор відродження продуктивних сил України. // Економіка України. - К., 2003. - № 6.
2. // Сонько С.П. та інш. Ринок і регіоналістика: навч. Посібник. - К., 2000.
3. // Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навчальний посібник. - К., 2001.
4. // Розміщення продуктивних сил України: Підручник. - К., 2001.
5. // Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил: теорія, методи, практика. - К., 2000.
6. // Зайнятість та ринок праці: Міжвідомчий науковий збірник. - К., 2000, вип.. 12.
7. // Розміщення продуктивних сил: Підручник для студентів вузів. - К., 2000, 2-ге видання виправлене і доповнене.
Loading...

 
 

Цікаве