WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Вплив держави на розміщення продуктивних сил - Курсова робота

Вплив держави на розміщення продуктивних сил - Курсова робота

депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (1995 р.); "Про формування місцевих органів влади" (1994р.); "Про столицю України - місто-герой Київ" (1999р.); "Про бюджетну систему України" (1995 р.); Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" (1993 р.) та інші нормативно-правові акти.
Законодавчі акти визначають права і обов'язки регіонів у бюд-жетній і податковій політиці України, їх повноваження в управліннімайном, що перебуває у загальнодержавній власності, їх участь у реалізації загальнодержавних та регіональних програм.
Нормативні акти регулюють порядок створення та використання регіональних фондів субвенцій, інвестування, соціальної підтримки населення. Для повнішого врахування інтересів регіонів за допомогою нормативних актів вносяться уточнення та доповнення до деяких законодавчо-нормативних актів.
Принципи формування та розподілу фінансових ресурсів між державними й місцевими бюджетами є ключовими механізмами регіонального розвитку. Держава спрямовує свою політику на зміцнення фінансової автономії адміністративно-територіальних одиниць, сприяючи зростанню бюджетних надходжень від їхніх власних доходів.
Податкова система на центральному й місцевому рівнях базується на законодавчо встановлених стабільних ставках (нормах) податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів і розширенні прав місцевих органів влади щодо запровадження місцевих податків і зборів. З метою посилення соціального захисту населення мають застосовуватися регіональні системи мінімальних соціальних стандартів.
Використання прямого державного інвестування, надання субси-дій, створення спеціальних фондів для фінансування програм, залучення іноземного та вітчизняного приватного капіталу, пільгове кредитування й оподаткування, преференції та використання позабюджетних коштів посилюють вплив держави на економіку регіонів.
Із централізованих джерел фінансуються витрати на нове бу-дівництво, роботи з реконструкції підприємств базових галузей промисловості, агропромислового та військово-промислового комплексів, будівництво важливих природоохоронних об'єктів, тобто ті підприємства й галузі, які мають загальнодержавне значення. Також державою фінансуються витрати на прискорений розвиток галузей економіки окремих регіонів, які могли б якнайшвидше забезпечити стабільне надходження валютних коштів і зростання обсягів виробництва товарів народного споживання.
Особливим напрямком державної допомоги є фінансування структурної перебудови і реконверсії депресивних територій, тобто таких, де показники розвитку відстають від нормативних або середніх по регіону. Також допомога надається регіонам з відносно низьким рівнем промислового потенціалу та надлишком трудових ресурсів, гірським та іншим регіонам зі складними природно-географічними та екологічними умовами. У такий спосіб держава здійснює загальнонаціональні програми для розв'язання найважливіших регіональних проблем, а саме:
o забезпечення соціальних гарантій для населення регіонів;
o фінансування будівництва й функціонування загальнонаціо-нальних об'єктів культури, освіти, науки, охорони здоров'я;
o надання цільової фінансової допомоги окремим регіонам з метою прискорення реформування економіки.
Реалізація державних регіональних програм - це засіб регулювання розвитку економіки регіонів. Вони дають можливість узгодити територіальні, галузеві та державні інтереси.
3. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів. У рамках ДРЕП у процесі децентралізації управління, роздер-жавлення та приватизації підприємств державне втручання в економічну діяльність регіонів постійно звужується, а роль територій у проведенні економічних реформ, трансформації форм власності, розвитку ринкової та соціальної інфраструктури, розвитку підприємництва, заснованого на комунальній власності, постійно зростає.
Держава спрямовує й координує діяльність місцевих органів державної виконавчої влади у сфері організації економічної безпеки держави, зміцнення фінансово-економічної стабільності, грошового обігу, фінансово-бюджетної дисципліни, валютного й митного контролю, реалізації загальнодержавної структурно-промислової, науково-технічної політики та інших загальнодержавних пріоритетів та програм.
Об'єктами державного регулювання стають природно-економічні регіони з підприємствами всіх форм власності, що знаходяться на цій території.
Механізм державного регулювання економікою регіону показано на рис. 1.
Державне регулювання регіонального розвитку складається з адміністративно-правового, економічного та специфічно-терито-ріального регулювання.
Адміністративно-правове регулювання включає розробку регіональних програм на середньо- та короткостроковий періоди (до 5 років). Програми спрямовано на вирішення проблем поточної збалансованості, стабілізації економіки, подолання спаду виробництва, фінансового оздоровлення. Для забезпечення стратегічних перетворень в економіці регіону та позитивних змін у соціально-економічній ситуації можуть складатися так звані структурні програми на довго- та середньострокову перспективу (5-10 років). Також розробляється комплексний прогноз економічного і соціального розвитку України (на 10-15 років).
Економічне регулювання передбачає використання економічних регуляторів розміщення продуктивних сил і регіонального розвитку. До економічних регуляторів з боку держави належать податкова політика (види місцевих податків, ставки, пільги та об'єкти оподаткування); цінова політика, квоти та ліцензії, дотації та субвенції, державні закупівлі.
Суб'єкти управління
Верховна Рада Президент Кабінет Міністрів Держадміністрації
Державна регіональна
економічна політика
Інструменти регулювання
Система прогнозів, програм, планів Законодавча база Фінансова (податкова) система Грошово-кредитна система
Приватизація державної власності Інвестиції Державні закупівлі Інновації
Об'єкт управління
(економіка регіону)
Підприємства, організації, установи всіх форм власності. Комунально-побутове господарство Зовнішньоекономічні зв'язки
Рис. 1. Механізм державного регулювання економіки регіону
Така система економічних регуляторів мусить мати цілеспря-мований, стимулюючий характер, бути строго обмеженою в часі, особливо щодо пільг і дотацій.
Специфічно-територіальне регулювання визначає конкретні методи державного регулювання розвитку регіонів, через проведення типологізації регіонів на макро- і мікрорівні.
Типологізація регіонів проводиться за такими параметрами: географічне положення; кліматичні умови; наявність природних ресурсів; рівень економічного й соціального розвитку; структура
господарства; рівень розвитку виробничої та соціальної інфра-структури; рівень
Loading...

 
 

Цікаве