WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розвиток та розміщення хімічної промисловості України - Реферат

Розвиток та розміщення хімічної промисловості України - Реферат

Вінниці, Дрогобича. Борислава, Надвірної та Львова. На базі нафтопереробки, виробництва сажі, переробки довізного синтетичного і натурального каучуку розвивається нафтохімічна промисловість.
Україна - раніше основний регіон виробництва соди (центрами випуску цієї продукції є також Білорусія і Урал). Підприємства содового виробництва у своєму розміщенні тяжіють до сировини - вапняків та кухонної солі. Напрочуд сприятливі умови для розташування содового виробництва є у Донбасі (Слов'янську та Лисичанську) та в Криму (Красноперекопськ). Відмітною особливістю содового виробництва є висока питома вага випуску кальцинованої соди.
В Україні організовано виробництво лакофарбових матеріалів, їх випуск налагоджено в багатьох містах усіх регіонів (Дніпропетровськ, Маріуполь, Донецьк, Харків, Кривий Ріг, Київ, Ніжин, Львів, Борислав, Одеса та ін.).
Гумова промисловість виробляє тисячі найменувань різноманітної продукції. Вона представлена Дніпропетровським шинним, Білоцерківським комбінатом шин та гумоазбестових виробів, Київським АТ "Київ-Гума". Київським і Сумським регенераторними заводами, підприємствами у Бердянську, Запоріжжі. Харкові, Одесі, Ніжині та інших містах. Сажу виробляють у Дашаві, Стаханові та Кременчуці.
Виробництво хімічних волокон та ниток зосереджено в Києві, Черкасах, Житомирі, Чернігові. Виробничий процес на підприємствах цієї галузі в значній мірі залежить від імпортної сировини. Так, для виробництва віскозних ниток необхідна целюлоза, яку в Україні виготовляють в обмеженій кількості, до того ж незадовільної для цього виробництва якості.
Підприємства з виробництва смол і пластмас розміщені в районах видобутку кам'яного вугілля, нафти, газу (Донбас, Придніпров'я).
Значне місце у хімічній промисловості належить фармацевтиці. Перше промислове підприємство хіміко-фармацевтичного профілю в Україні виникло в 80-х роках XIX ст. в Одесі. В 1881 р. почало працювати спеціалізоване підприємство в Києві. Хіміко-фармацевтичні підприємства були споруджені в Миколаєві, Харкові, Кременчуці, Львові та інших містах. У повоєнні роки збудовано Київський завод медичних препаратів; центрами виробництва вітамінів є Київ, Умань, Одеса. Взагалі в Україні функціонує близько 80 хіміко-фармацевтичних заводів і фабрик.
Найбільшими центрами фармацевтичної промисловості в Україні є: Київ, Львів, Одеса, Луганськ, Лубни, Горлівка та ін.
5. Проблеми та перспективи розвитку та розміщення промисловості
Проблеми розвитку хімічної промисловості України
Серед проблем можна виділити наступні:
1. Недостатньо використовуються експортні можливості виробництва калійних добрив. Значну кількість цих добрив Україна імпортує. В той же час в Україні є калійна галузь, потужності якої можуть задовольнити багатьох зарубіжних споживачів.
2. За рахунок власного виробництва потреби ринку ліків задовольняються лише на 1/5, через що Україна знаходиться в критичній залежності від імпорту лікарняних препаратів. На українському ринку діє безліч зарубіжних фірм. Тільки в Києві зареєстровано більш як 100 західних фармацевтичних фірм, що успішно реалізують свою продукцію. Виробництва фармацевтичної промисловості за технічною оснащеністю поступаються зарубіжним підприємствам. За останні 20 років в Україні не споруджено жодного нового фармацевтичного підприємства.
3. Загальна криза економіки відбилася і на хімічній промисловості. З року в рік спостерігається падіння виробництва продукції хімічної промисловості, хоча вже намітилася тенденція до зростання. Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості у 1989-1995 рр. подано у табл. 5.1.
Основні перспективи розвитку хімічної промисловості України
1. Хімізація народного господарства України сприяє широкому використанню мінеральних добрив у різних галузях та сферах народного господарства, впровадженню хімічних технологій у промисловості й сільському господарстві, інтенсифікації виробничих процесів, економії витрат суспільної праці.
2. Україна має потужну сировинну базу для розвитку хімічної промисловості: унікальні родовища самородної сірки у Прикарпатті (Роздол, Язів, Яворів), значні родовища калійних солей (Калуш-Голинська і Стебницька групи), практично необмежені поклади кам'яної солі в Донбасі (Артемівськ, Слов'янськ), Закарпатті (Солотвин) і Прикарпатті (Болехів. Дрогобич). Невичерпні запаси самосадної солі в озерах і лиманах Причорномор'я та Криму. Особливо багате на хлоридні солі натрію, магнію і брому озеро Сиваш. Сировинну базу хімічної промисловості України становлять також вугілля, продукти коксового виробництва, горючі гази і нафта. Завдяки розгалуженій системітрубопроводів підприємства органічної хімії наближаються до районів масового споживання її продукції.
3. Непогані перспективи для розвитку має фармацевтика. Останнім часом в галузі йде процес запровадження сучасних технологій, модернізація заводів, що виробляють найнеобхідніші ліки. Деякі зарубіжні фірми почали виробництво запатентованих препаратів на українських заводах. Фармацевтична промисловість України має у своєму складі близько 90 підприємств. В Україні ведеться будівництво потужного заводу "Фармація", який належить концерну "Стирол". Цей завод буде виготовляти біля 950 млн. таблеток і капсул на рік. Розміщується він у м. Горлівка.
4. У хімічній промисловості використовуються різні види енергії: електричну, теплову, механічну, світлову, штучний холод. Енергоносіями є електричний струм, пара. гаряча вода, паливо, охолоджена вода. повітря, інертні гази. Хімічна промисловість наложить до енергомістких. За енергомісткістю її продукції можна виділити три групи підгалузей (табл. 5.2). Однією із перспектив розвитку хімічної промисловості є зменшення енергомісткості виробництва за рахунок впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
Таблиця 5.1. Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості України
Продукція 1989 1990 1992 1993 1994 1995
Мінеральні добрива (в перерахунку на 100 % поживних речовин), млн т 5,5 4,8 3,3 2,5 2,3 2,2
Хімічні засоби захисту (в 100 %-му обчисленні за діючою речовиною), тис. т 60,2 50,5 21,7 16,7 3,9 4,1
Сірчана кислота в моногідраті, млн т 4,3 4,2 3,0 1,8 1,64 1,58
Каустична сода, тис. т 471,6 444,5 401,9 291,7 266,0 213,4
Сода кальцинована, тис. т - 1120,0 1091,0 7750 656,0 475,0
Хімічні волокна і нитки, тис. т 191,4 179,2 118,9 76,3 38,9 41,3
Синтетичні мийні засоби, тис. т 283,8 300,9 216,8 133,1 107,9 178,3
Мило, тис. т
господарське 130,4 129,1 107,8 75,4 - -
туалетне 45,8 47,2 40,7 30,0 -- --
Таблиця 5.2. Енергомісткість основних підгалузей хімічної промисловості, %
Підгалузі Частка галузі в енерговитратах хімічної промисловості Частка енерговитрат у собівартості продукції
Високоенергомісткі
азотна 32,5 21,9
хімічних волокон 13,9 9,7
каустичної соди 9,7 18.5
содова 5,7 23,4
Середньоенергомісткі
основна хімія 4,3 7,6
гірнича хімія 3,7 14,5
пластмас і синтетичних смол 2,9 7,2
калійна 2,9 13,9
анілінофарбова 2,1 7,2
Малоенергомісткі
переробка пластмас 1,8 3,3
хімічних засобів захисту рослин 1,7 8,3
лакофарбова 1,6 2,4
сірчана 1,4 15,1
склопластиків 0,9 6,4
реактивів 0,9 4,3
фотохімічна 0,9 5,6
киснева 0,6 27,0
побутова хімія 0,6 2,1
Література:
1. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є. П. Качан, М.О. Ковтонюк, М.О. Петрига та ін.; За ред. Є. П. Качана.- К.: Вища школа, 1998
2. Географія України: У 2-х книгах / Ф.Д. Заставний.- Львів: Світ, 1994
3. Розміщення продуктивних сил: Підручник / В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін; За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова.- К.: Товариство "Знання", КОО, 1998
4. Розміщення продуктивних сил: Підручник для вузів / В.В. Кістанов, Н.В. Копилов, А.Т. Хрущов та ін.; За ред. В.В. Кістанова, Н.В. Копилова.- третє видання, перероблене і доповнене.- М.: Економіка, 1994
Последовательность страниц для печати блокнотом
2, 11, 4, 9, 6, 7
Листы вставить не переворачивая и не поворачивая
8, 5, 10, 3, 12, 1
Loading...

 
 

Цікаве