WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Особливості територіальної організації залізничного транспорту - Контрольна робота

Особливості територіальної організації залізничного транспорту - Контрольна робота

що дає змогу зменшувати капітальні вкладення в інфраструктуру і, отже, собівартість продукції. Водночас концентрація промисловості призводить до зростання концентрації населення в містах і спричиняє проблеми екологічного характерові. Обмеження концентрації промисловості можна досягти створенням середніх і малих спеціалізованих підприємств і розосередженням їх у малих містах і великих селах. Реалізація цього принципові зробить можливим більш рівномірне розміщення промисловості в межах областей.
Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил випливає з економічного законові концентрації виробництва. Реалізація цієї закономірності має велике соціальне значення, оскільки дає змогу обмежити надмірну концентрацію промислових підприємств і населення у великих містах. Крім того, пропорційне розміщення виробництва на території України сприятиме вирівнюванню в розрізі областей душового виробництва національного доходові, а отже, і реальних доходів населення.
В умовах переходові до ринкової економіки практично реалізувати цю закономірність держава може через економічне регулювання, яку передбачає надання відповідних пільг інвесторам капіталу. Врахування цієї закономірності дасть змогу фактично вирівнювати рівні економічного розвитку регіонів, більш рівномірно розвивати продуктивні сили економічних районів. Особлива роль закономірності полягає у встановленні територіальних пропорцій, що характеризують територіальну структуру народногосподарського комплексові, рівень господарського розвитку районів, економічні зв'язки між різними регіонами країни. Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил втілюється в життя дією принципів вирівнювання рівнів економічного розвитку районів, територіального зближення обробної промисловості з видобувною, раціоналізації міжрайонних економічних зв'язків.
Територіальні пропорції в розвитку господарства можна класифікувати за такими групами:
пропорції в регіональному розподілі природних ресурсів;
соціальне-економічні регіональні;
територіальні пропорції промисловості;
АПК;
транспортного комплексові.
Застосовуючи методи аналізу територіальної організації господарства економічних районів, визначають передусім економічну оцінку природних ресурсів; рівень забезпечення власними трудовими ресурсами; територіальний розподіл населення як споживача матеріальних благ; співвідношення між спеціалізованими і допо міжними галузями, між ввезенням і вивезенням продукції; забезпечення господарства економними енергоресурсами, продовольством власного виробництва; рівень транспортного обслуговування як найважливішої передумови вдосконалення територіальних пропорцій. Аналіз елементів територіальних пропорцій господарства розкриває сучасний напрям регіонального розвитку економіки України, визначає тенденцію на перспективу, що дає змогу науково та обгрунтовано підійти до формування територіальних пропорцій.
Для виявлення економічної суті територіальних пропорцій у системі народного господарства необхідно зробити аналіз синтетичних економічних показників, що відображають значення шкірного регіону в економіці країни, а саме: частки регіонів у виробництві валового суспільного продуктові, національного доходові, капітальних витрат, у підвищенні продуктивності суспільної праці. Порівняння виробленого в регіонах чистого прибутку із витратами праці і засобів виробництва дає можливість визначити й ефективність господарського розвитку шкірного регіону.
Закономірність комплексного розміщення продуктивних сил випливає з економічного законові суспільного поділу праці, який у просторовому аспекті модифікується в закон територіального поділу праці і виявляється у формуванні економічних районів і спеціалізації їх господарства. Комплексний розвиток і раціональна спеціалізація відповідають найважливішій вимозі господарювання - досягненню в інтересах суспільства найбільших результатів при найменших витратах. Правильне поєднання й взаємопов'язаний розвиток галузей на певній території дасть народногосподарську економію за рахунок зниження витрат основного виробництва, а також здешевлення перевезень сировини і готової продукції.
Основними рисами комплексного розвитку економічних районів є:
відповідність районного господарства раціональній пропорційності господарства країни;
найбільш повне, економічно й екологічно виправдане використання всіх районних ресурсів;
раціональна галузева й територіальна структура господарства, яка відповідає природним і господарським умовам;
провідна роль кількох великих і найбільш ефективних у масштабі України галузей;
тісний взаємозв'язок і збалансованість усіх ланок господарства.
Актуальність проблеми комплексного розміщення продуктивних сил зростає. Магістральним напрямом її розв'язання є формування територіально-виробничих комплексів (ТВК), що є взаємо-обумовленим поєднанням органічно пов'язаних між собою підприємств на певній території відповідно до особливостей її ресурсної бази і транспортно-географічного положення, що забезпечують максимум продукції при мінімумі витрат.
Особливо важливими є внутрішні зв'язки виробничого характерові, основа формування комплексові, а саме:
зв'язки, зумовлені використанням різними підприємствами спільної інфраструктури;
матеріально-технічні зв'язки щодо сировини, палива, допоміжних матеріалів, споживання готової продукції;
кооперативні зв'язки між підприємствами, що беруть доля у виробництві тієї чи іншої продукції;
зв'язки комбінування, що грунтуються на послідовній переробці сировини, комплексному її використанні й утилізації виробничих відходів.
За розрахунками проектантів формування ТВК порівняно з ізольованим розміщенням підприємств дає можливість зекономити 10 % території, протяжність комунікацій - на 20, капіталовкладень - на 15-20 %.
Нині особливо важливим є гармонійне поєднання у ТВК інтересів суспільства щодо охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. Не менш важливим є розвиток у ТВК соціальної інфраструктури, необхідної передумови стабілізації їх трудових колективів забезпечення роботою молоді, виробничих об'єктів робочою силою. Державний підхід до формування територіально-виробничих комплексів може бути запорукою їх ефективного функціонування.
Фактори розміщення продуктивних сил. Закономірності і принципи реалізуються на основі врахування конкретних розумів - факторів розміщення, що впливають на вибір розташування промислових підприємств.
Фактори розміщення можна згрупувати за чотирма напрямами: природно-географічні, демографічні, техніко-економічні і соціально-економічні. Докладне врахування, аналіз і оцінка їх є найважливішою частиною економічного обгрунтування розміщення підприємств.
Природно-географічні фактори включають якісну і кількісну характеристики родовищ корисних копалин, енергетичних, водних, лісових, земельнихресурсів, природно-кліматичні й природно-транспортні умови. Особливо важливий вплив цих факторів на розміщення галузей видобувної промисловості,
Loading...

 
 

Цікаве