WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Агропромисловий комплекс, особливості діяльності в сучасних умовах господарювання - Курсова робота

Агропромисловий комплекс, особливості діяльності в сучасних умовах господарювання - Курсова робота

областям.
Цукрова промисловість - провідна галузь харчової промисловості. В Україні працюють багато заводів, розміщення яких збігається з основними районами вирощування цукрових буряків. У витратах на виробництво частка сировини становить 80%.Найбільш розвинена цукрова промисловість у Вінницькій, Чекаській, Хмельницькій, Київській Тернопільській областях. Цукро-рафінадне виробництв - у Ходорові, епетівці,Черкасах, Сумах, Дружбі,Бердичеві та Одесі.
Підприємства хлібопекарської промисловості розміщені у великих, бльших найбільших Києві,Харкові,Одесі,Львові,Донецьку,Запоріжжі,а також практично у всіх малих і середніх містах України.
Борошномельно-круп'яна промисловість відіграє провідну роль у забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії борошном і крупами. Найважливішими центрами є Київ,Харків,Дніпропетровськ,Одеса, Миколаїв,Запоріжжя,Львів.
Винятково важлива роль консервної промисловості полягає у тому, що консервування плодів та овочів забезпечує тривале зберігання їх. Основні центри - Одеса, Сімферополь,Херсон,Ізмаїл,Черкаси,Ніжин та ін.
Олійна промисловість виробляє і переробляє рослинні жири та пов'язані з ними продукти. Основною олійною культурою є соняшник, з насіння якого одержують 90% всієї олії. Центри -Дніпропетровськ,Маріуполь,Запоріжжя,Полтава,Кіровоград,Вінниця. Щороку в Україні виробляють майже 700 тис. т оліі.
Крохмале-патокова промисловість виробляє крохмаль, що використовується в основному в харчовій промисловості.Найбільшими виробниками картопляного крохмалю є Чернігівська та Житомирська області. Останнім часом виробляють крохмаль з пшениці, кукурудзи,рису. На переробці кукурудзи спеціалізується Верхньодніпровський комбінат у Дніпропетровській області.
У цілому переважна більшість галузей АПК України набула досить значного розвитку і має чималі можливості розширення виробництва рослинницької і тваринницької продукції, підвищення її якості та розширення асортименту, а також модернізації виробництва.
2. Напрямки реформування АПК України в умовах ринкової економіки.
2.1. Закономірності розвитку та об'єктивна необхідність організації нових господарських формувань в АПК.
Земельна реформа в Україні стала основною частиною аграрної реформи. Важливі аспекти земельної реформи знайшли відображення в законах України: "Про форми власності на землю","Про господарські товариства","Про приватизацію майна державних підприємств","Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності","Про оренду майна державних підприємств та організацій","Про колективні договори і Угоди".
Законодавча база аграрної реформи перш за все передбачає :
ў розділ земельних ділянок, майна, визначення їх частки між працівниками та іншими особами, які мають на це право, з тим щоб приватний сектор став домінуючим;
ў приватизацію підприємств переробної промисловості, постачання та збуту сільськогосподарської продукції, машин і механізмів;
ў розвиток фермерства;
ў розвиток сільськогосподарських товарних фірм;
ў лібералізацію цін на сільськогосподарську сировину і продукцію.
Процес реформування сільськогосподарського виробництва розпочався в різних напрямах і адекватний стихійному пошуку істини. Це явище закономірне і тільки час збалансує різні варіанти. Аналіз сільськогосподарського виробництва свідчить, що виробничо-технологічні та соціальні структури колгоспів за формою і місткістю можуть відповідати вимогам ринкової економіки. Їм притаманний високий потенціал конкурентності на перспективу, а за економічним змістом вони потребують докорінного реформування. Аналізуючи процес реформування земельних відносин, відзначаємо, що він проходить у відповідності з існуючою законодавчою базою, також рішеннями обласної Ради народних депутатів. Головна мета реформування - створення різних форм господарювання, в основі яких є приватний власник землі і майна. Здійснюються передача земель колективних сільськогосподарських підприємств у колективну власність як форму функціонування приватної власності, їх паювання з визначенням кожному члену трудового колективу земельної частки (паю) з видачею відповідного державного сертифіката. Розвиваються земельно-орендні відносини. Проведена грошова оцінка сільськогосподарських угідь, яка враховується при визначенні вартості земельного паю і встановленні цін на сільськогосподарську продукцію та земельного податку. Джерелом земель для передачі їх у приватну власність та користування громадян були землі, включені в кооперативних, громадських і державних господарствах.
Напрями земельної реформи:
ў передача земель у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства;
ў передача земель громадянам для ведення селянського(фермерського) господарства;
ў передача земель у власність і користування іншим підприємствам;
ў проведення протиерозійних заходів;
ў впровадження проекту земельної реєстраційної системи та банку земельно-кадастрових даних.
В сучасних умовах організація виробництва у первинних підрозділах характерезується тісним переплетінням і взаємодією різних форм власності (державної, приватної, особистої, кооперативної), що призводить до появи різних форм господарювання, різноукладності виробництва. Зміни у відносинах власності відбуваються:
ў внаслідок передачі засобів виробництва в оренду на тривалий період;
ў у результаті надання повної господарської та економічної самостійності аж до надання прав юридичної особи первинним виробничим підрозділам;
ў через визначення відносин з державною власністю на основі договорів, шляхом роздержавлення і приватизації;
ў внаслідок розширення внутрішньогосподарських товарно-грошових відносин.
Як відзначається в Національній програмі розвитку сільськогосподарського виробництва України на 1996-2005 роки, господарська реформа спрямовуватиметься на: забезпечення рівних умов розвитку різних форм господарських структур ринкового типу
(господарських товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, корпорацій кооперативів, селянських (фермерських) і особистихпідсобних господарств ) і створення мережі сервісної інфраструктури аграрного сектора, в тому числі на приватних, міжгосподарських та кооперативних засадах сільськогосподарського товаровиробника з викорисианням лізингових умов надання послуг, формування системи закупок продукції у населення, первинної її переробки, зберігання, пакування і транспортування, першочергове перетворення переробних і агросервісних підприємств у відкриті акціонерні товариства за участю сільськогосподарських товаровиробників, а державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства чи у відкриті акціонерні товариства.
Створення на наступному етапі корпоратизованих сільськогосподарських підприємств шляхом добровільної горизонтальної інтеграції її структурних підрозділів, або приватно-орендних підприємств.
На основі розпаювання земель і майна створюватимуться також товариства з обмеженою відповідальністю,
Loading...

 
 

Цікаве