WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Агропромисловий комплекс України - Курсова робота

Агропромисловий комплекс України - Курсова робота

Основні етапи розвитку АПК.
Агропромисловий комплекс України в цілому і сільське господарство зокрема пройшли довгий і складний шлях історичного розвитку. В дореволюційний час воно (сільське господарство) було основним джерелом життя більшості населення. Але рівень розвитку продуктивних сил в цій галузі матеріального виробництва був низьким. Машини використовувались лише частково в поміщицьких господар-ствах та в господарствах у багатих селян. Переважало дрібне виробництво з примітивноютехнікою і низькою ефективністю. Бідні селяни розорювалися, а кулаки зміцнювали свої господарства. Загострювались класові протиріччя.
В 1913 р. з 36 млн. га сільськогосподарських угідь в Україні 15 млн. га належало поміщикам, царській родині і монастирям, 8 млн. га - кулакам і 13 млн. га (трохи більше третини) - бідним селянам, які складали понад 90% всього сільського населення. При цьому землі бідняків були найгірші. За неповними даними, в Україні було 2,3 млн. бідняцьких господарств, в тому числі 1,8 млн. - безкінних. Через загальну технічну відсталість (за агротехнічним рівнем сільськогосподарського виробництва українське село відносилося до найбільш відсталих у Європі) втрачолися можливості раціонального господарювання. Основними знаряддями були соха, коса, дерев'яна борона і плуг, а тягловою силою - кінь та віл.
Основою спеціалізації сільського господарства більшої частини території було виробництво зерна. В структурі посівних площ 1913 р. на зернові культури припадало 88,4% (причому озима пшениця, як найбільш раціональна для умов України культура складала лише 11% посівних площ) і на технічні - лише 3,2%. Це свідчить про низький рівень інтенсифікації дореволюційного сільськогосподарсь- кого виробництва.
Однобока зернова спрямованість розвитку сільського господарства, низька агротехніка призводили до виснаження землі, її нераціонального використання.
Нові соціально-економічні основи сільського господарства створені після Великої Жовтневої соціалістичної революції, зумовили величезні, корінні зміни в цій галузі виробництва. Найбільш важливі етапи цих змін в сільському господарстві такі: ліквідація приватної власності на землю, націоналізація землі, послідовне здійснення ленінського кооперативного плану, створення на основі успіхів соціа- лістичної промисловості колгоспного ладу (хоча, як відо- мо, перехід до колективної власності на селі був дуже складним і важким процесом).
Соціалістична перебудова сільського господарства вже через декілька років дозволила досягнути значних виробничих успіхів. В 1940 р. валовий збір зернових в Україні складав 26,4 млн. т (в 1913 - 23,2 млн. т), картоплі -20,7 млн. т (в 1913 - 8,5 млн. т). Поголів'я великої рогатої худоби в республіці на 1 січня 1941 р. складало 11 млн. голів (на 1913 - 9 млн. голів) (3, с.127).
Після Великої Вітчизняної війни в розвитку сільського господарства були великі складності, проте на кінець 1955 року по деяких показниках вже був перевершений довоєнний рівень сільського господарства УРСР.
Необхідно зазначити, що за останні 30 - 35 років сільське господарство України розвивалось стрибкоподібно - періоди високих темпів приросту по окремих видах продукції змінювалися періодами абсолютного скорочення їх виробництва.
Найвищі темпи зростання обсягів виробництва сільсь-когосподарської продукції були характерними для 60-х і другої половини 70-х років. Пожвавлення настало також у 1986 - 1989 рр., після дуже помітого зниження його обсягів ( і насамперед - по рослинництву) у 1981 -1985 рр. З 1990 (а по окремих показниках - вже з 1989 р.) відбувається обвальне падіння виробництва всіх найважливіших видів сільськогосподарської продукції.
Аналіз свідчить, що періоди зростання обсягів виробництва у галузі збігаються з посиленням уваги держави до аграрних проблем, створенням, хоча й тимчасово, але сприятливіших умов як для екстенсивного, так і для інтенсивного варіантів її розвитку. Так, при деякому скороченні загальної площі сільськогосподарських угідь і практично незмінних розмірах орних земель за 1950 - 1960 рр., у 1960 р. посівні площі були на 2,9 млн. га (або на 11%) більшими, ніж у 1950 р. Таке нарощування посівів здійснювалося за рахунок чистих парів, площа яких за ці роки зменшилася з 4,2 млн. до 0,8 млн. га (або в 5.25 раза). Було проведено певну структурну переорієнтацію посівних площ шляхом скорочення ( на 6,3 млн. га, або на 32%) посівів зернових, збільшення площ під картоплею, овочами і технічними культурами, а головним чином - під кормовими. В 1960 р. їх площа перевищувала 13,4 млн. га (проти 5,2 млн. га - в 1950 р.). Одночасно вживалися заходи по нарощуванню обсягів виробництва і поставок сільському господарству мінеральних добрив, машин, комбайнів, тракторів і обладнання, засобів захисту рослин і тварин від хвороб і шкідників. За 10 аналізованих років випуск мінеральних добрив збільшився в республіці в 2,5, а тракторів - у 3,9 раза. Кількість тракторів зросла з 98,4 тис. до 182,4 тис. (або майже в 2 рази), зернозбиральних комбайнів - з 31,9 тис. до 64,8 тис. (або більш ніж у 2 рази), вантажних автомобілів -з 65,9 тис. до 147,9 тис. (або в 2,2 раза). Відчутно активізувався процес механізації праці в колгоспах і радгоспах (7, с. 48).
Саме до цього періоду належить початок широкомасштабного будівництва осушувальних систем у Поліссі та зрошувальних у Степу. На кінець 1960 р. площа зрошувальних земель становила в республіці 290,7 тис., а осушених - 1056,2 тис. га. Ці та ряд інших заходів сприяли істотному приросту врожайності вирощуваних культур, що також забезпечило нарощування валових зборів сільськогосподарської продукції.
Наприклад, за 1951 -1960 рр. урожайність зернових підвищилася з 10,2 до 15,8 ц з га ( або в 1,5 раза), цукрових буряків - з 177 до 218 ц з га (або на 23%), соняшнику-з 8,1 до 11 ц з га (або на 36%), льону-довгунця - з 0,9 до 3,3 ц з га (або в 3,7 раза), овочів - з 62 до 103 ц з га (або в 1,7 раза), кормових коренеплодів - з 88 до 181 ц з га (або в 2,1 рази) тощо. Водночас по більшості вирощуваних культур урожайність залишалася нижчою від довоєнного рівня (7, с. 48).
Швидкими темпами нарощувалось поголів'я худоби і птиці. Так, великої рогатої худоби стало більше майже на 6 млн. голів (або на 54,8%), свиней - на 9,5 млн. (або в 2,4 рази), овець і кіз - на 5,8 млн. (або в 2 рази) і т.д.
Як видно з даних таблиці 1, в наступні 10 років високі темпи приросту обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в основному збереглися. Скорочення торкнулися тільки картоплі і вовни.
Таблиця 1.
Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції в Україні (7, с.47).
Роки Показники Зерно Цукрові
буряки
Loading...

 
 

Цікаве