WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка - Реферат

Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка - Реферат

туристичного сектору.
Українське узбережжя Чорного моря уявляє собою значний потенціал для розвитку різноманітних видів туризму. Специфіка узбережжя створює дуже приємні умови для перебування, в подробиці, у відношенні його транспортної наявності не має рівних у можливостях для розвитку міжнародного морського туризму для жителів України, Росії, Середземномор'я, Середнього Сходу та інших регіонів світу. Цей регіон може стати полігоном для розташування центрів й інфраструктури, які обслуговують міжнародну торгівлю, що стимулює розвиток ділового туризму. Розрахунки показують, що максимальні можливості прийому туристів у регіоні складають 1,5 млн чол./рік, плюс 5 млн випадкових туристів (тільки на уік-енд). Тобто, і при рівні в 2 рази нижче цих цифр потенціал для розвитку туризму в регіоні дуже великий
Туристичний потенціал Миколаївській області засновується на мішаному кліматі "степ-море", а також на існуванні мінеральних і грязевих джерел.
Херсонська область в субрегіональному розподілу характеризується кліматичними і курортними ресурсами, заснованими на використанні узбережжя, мілководних бухт, гарячих та грязевих джерел.
Одеська область, яка має спільні кордони з Молдовою, Румунією, Болгарією і Туреччиною, займає територію Північно-західного Причорномор'я від устя ріки Дунай до Тілігульського лиману (морське узбережжя по області 300 км). Загальна площа 5,5% території України. Головна особливість - приморське та прикордонне положення, широкий вихід до Азовсько-Чорноморського басейну, Дунаю, Дністру, Дніпру. За це водні шляхи дозволяють розширити економічні зв'язки з Центральною і Східною Європою. Особливість природно-ресурсного потенціалу області складає в наявності великого і різноманітного рекреаційного і курортного потенціалів: приємного клімату, моря, лікувальних грязей і рапи лиманів, піщаних пляжів, мінеральних вод, історико-культурних цінностей. Єдиний характер природного потенціалу регіону, з точки зору його значення для сфери організації відпочинку і туризму, засновується на виключних характеристиках, представленими узбережжям Одеської області. Це узбережжя включає до себе елементи, дуже сприятливі для розвитку оздоровчого туризму: лікувальна морська вода, природні пляжі, гарячі джерела, специфічні кліматичні умови (клімат "степ-море"). Природними ресурсами, які використовуються у лікувальній сфері, є глина і мінеральні води (представлені як кількісно, так і якісно). За своїм туристично-рекреаціїним потенціалом Одеська область займає одне з провідних місць в Україні. В регіоні налічується майже 800 туристичних та курортно-оздоровчих установ і закладів, які приймають і обслуговують туристів та відпочиваючих. Зокрема, це 50 санаторно-курортних установ, 47 дитячих оздоровчих закладів, 570 туристичних баз та баз відпочинку, понад 100 готельних господарств, де можна одночасно розташувати понад 104 тисячі осіб. На території області розташовані 92 природно-заповідні зони, у тому числі державного значення - Дунайський біосферний заповідник, Дунайські і Дністровські плавні, ландшафтний парк "Тілігульський", ботанічний сад Одеського Національного університету ім.. І.І. Мечникова, 19 парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва і т.д.
Українське узбережжя Чорного моря, не враховуючи Крим, навіть в нестабільних соціально-економічних умовах приносить 17% доходів від туристичного сектора країни. Однак, це не гарантує, що в умовах організації й інтенсифікації економічних процесів в цьому напрямку (як то наявність швидких і значних інвестицій, здійснення державою протекціоністських заходів, підвищення рівня незалежності економічних агентів у сфері туризму та відпочинку, підвищення ступеню відкритості економіці, майже для іноземного капіталу і т.д.), досягнення позитивних соціальних ті економічних результатів. Необхідні добре продумані стратегічні рішення, а також міри практичного і тактичного характеру. Отже для цього можливості розвитку сфери туризму та відпочинку повинні бути вивчені у більш широкому контексті регіональних економічних політик. Саме ці орієнтири, які існують у проекті урядової програми економічного і соціального розвитку українського узбережжя Чорного моря.
Висновки
Отже, проаналізувавши ситуацію в туристичній галузі України, можна виокремити її головні проблеми та спробувати знайти альтернативний шлях виходу з кризи. Звичайно, незалежно від рівня фахової підготовки, на сьогоднішній день є декілька речей, очевидних, мабуть, кожному громадянинові України. Найважливіше з них - аби досягти успіху слід докласти загальних зусиль до розв'язання проблеми. Це мають бути не лише викладені на папері думки законодавців з приводу того, якою б вони хотіли бачити галузь туризму у майбутньому, а конкретні вчинки з їх боку. І починати слід не тільки з економічних та законодавчих нюансів. Так, на сьогодні можна говорити про деяке покращення загальної ситуації. Так, спостерігається певна зацікавленість іноземних інвесторів. Розпочато реконструкцію ряду готелів; почала свою діяльність з розвитку туристичної галузі міжнародна організація TACIS; британський фонд "Ноу-хау"; декілька мільйонів доларів вкладено в розвиток туризму Одещини.
Регулювання туристської діяльності повинне поєднувати в собі саморегулювання, засноване на законах вільного ринку, і державне регулювання в особливо важливих питаннях і, зокрема, що стосуються законотворчості. Проте дуже жорстке державне регулювання і великакількість законів можуть привести до підвищення цін, обмеження асортименту, зниження інновацій і конкуренції у галузі міжнародного туризму.
Туроператори повинні вибирати найоптимальніший метод ціноутворення, орієнтуючись на національній туристичний ринок, споживачів, ресурси, які є в розпорядженні. Країна має ставити собі за мету зайняти вигідне положення на міжнародному ринку туристичних послуг, так як це гарантує постійні надходження в бюджет, зміцнення вже існуючих міжнародних зв'язків і встановлення нових.
Збільшення оплачуваної відпустки, зростання особистого доходу, підвищення рівня освіти, прагнення до пізнання іншої культури - важливі чинники, що впливають на розвиток світового туристського ринку.
" не дивлячись на політичну і економічну кризу, в туристському секторі наголошується зростання показників туристської діяльності;
" спостерігається велика конкуренція серед регіонів в залученні туристів;
" відбувається активне просування капіталів окремих туристських компаній на іноземні ринки;
" відбувається концентрація товарів і виробництва послуг в туризмі;
" в туризмі активно використовується комп'ютерна техніка. У зв'язку з цим можна намітити основні риси розвитку туризму в майбутнє XXI століття:
o подальше зростання показників міжнародної туристської діяльності;
o постійний вплив економічної і політичної ситуації в світі на туризм;
o визначальними чинниками туризму стануть соціодемографічні зміни, електронна інформація і комунікаційні системи;
o поляризація діяльності туристських операторів, зайнятих як глобальним, так і середнім і малим бізнесом.
Туристична галузь, хоч і дуже повільними кроками, починає збільшувати свої показники. Але не можна зупинятися на досягнутому. Саме від того, яким шляхом піде зараз розвиток галузі, залежить все її майбутнє зокрема та майбутнє економіки, а, отже, і життя України в цілому.
с
Loading...

 
 

Цікаве