WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Промисловий комплекс України: сутність, значення, розвиток, проблеми та шляхи вдосконалення - Курсова робота

Промисловий комплекс України: сутність, значення, розвиток, проблеми та шляхи вдосконалення - Курсова робота

споживання для внутрішнього ринку та ринків третіх країн, на яких Україні традиційно належали лідируючі позиції.
Виконання цих завдань має супроводжуватись комплексом заходів щодо забезпечення виходу продукції промисловості на інші міжнародні ринки, поглиблення її інтеграції у світову економіку, що сприятиме поповненню валютних резервів країни, стабілізації та подальшому оздоровленню її економіки. Безумовно, здійснення цих стратегічних завдань вимагає комплексного реформування економіки як на макро-, так і на мікрорівні.
Структурну переорієнтацію промисловості України доцільно здійснювати в таких основних напрямах:
" підвищення соціально-економічної спрямованості промисловості та забезпечення більш високих темпів виробництва предметів споживання;
" удосконалення галузевої, внутрішньогалузевої та територіальної структури, забезпечення збалансованості та пропорційності розвитку промислового комплексу;
" модернізація і перехід на нові прогресивні технології всіх базових галузей промисловості;
" прискорений розвиток галузей, від яких найбільшою мірою залежить науково-технічний прогрес;
" розвиток наукомістких галузей і виробництв;
" комбінування і кооперування виробництва з метою комплексною використання мінеральної сировини, утилізація відходів.
Зміни в пропорціях окремих галузей мають бути узгодженими, взаємопов'язаними. Структурна переорієнтація економіки потребує цілісного підходу, програмного забезпечення і безпосереднього державного регулювання, про що свідчить практика багатьох зарубіжних країн.
Загальні напрями вдосконалення розвитку окремих галузей промисловості такі:
1. У паливно-енергетичному комплексі - вироблення нової концепції забезпечення власних потреб, спрямованих на всебічну економію енергії в усіх галузях господарства, на значне зменшення енергоємності виробництва валового національного продукту, пошук нових, нетрадиційних джерел енергії, зменшення залежності України від постачання нафти і природного газу з Росії, пошук нових партнерів, створення танкерного флоту і будівництво нафтового терміналу поблизу Одеси; збільшення видобутку нафти і газу з великих (понад 4-5 км) глибин; впровадження технологій, які підвищують обсяг видобутку ресурсів з надр, а також глибину переробки нафти на НПЗ (до 80% і більше), дослідження нових родовищ у перспективних районах, шельфу Азовського і Чорного морів, використання метану вугільних шахт та ін., створення більш надійних АЕС.
2. У чорній металургії - значна реконструкція, перехід до нових, екологічно безпечних і менш ресурсоємних технологій; поліпшення якості й розширення асортименту металевих виробів з тим, щоб зменшити постачання необхідного спеціалізованого прокату з інших регіонів близького зарубіжжя, оскільки в Україні немає виробництва тонкого холоднокатаного листа для виробництва кузовів автомобілів, нержавіючої і трансформаторної листової сталі; нафтопровідних труб малого діаметра та ін.
У перспективі необхідно створити принципово нові науково-виробничі комплекси, які поєднуватимуть чорну і кольорову металургію. хімічну промисловість для випуску композитних матеріалів, сплавів із заданими якісними параметрами та ін.
3. У машинобудівному комплексі - розвиток нових галузей, впровадження "високих технологій", досягнення світових стандартів якості з метою виходу на світовий ринок; впровадження досягнень ВПК конверсією.
4. У виробництві товарів народного споживання - підвищення якості, збільшення кількості, розширення асортименту продукції за рахунок розвитку відповідних галузей на новій основі, а саме приватизації промисловості з метою заповнення споживчого ринку, створення галузі виробництва нового прогресивного обладнання (в тому числі для мініпідприємств), а також для сфери послуг населенню (торгівлі, побутових послуг та ін.). За рахунок скорочення обороту капіталу в цій галузі можливе створення умов для прискорення розвитку всієї економіки країни.
ВИСНОВКИ
Промисловість - найважливіша структурна ланка господарського комплексу України.
Промисловий комплекс України є пріоритетною галуззю національної економіки. Саме від нього залежать здійснення ключових інтересів країни, її безпека, культурний та соціальний рівень життя нації. Цей сектор створює майже половину ВВП країни та забезпечує чверть усіх зайнятих у сфері економіки робочими місцями. Промисловість є активним агентом зовнішньої торгівлі України.
Нині виділяють такі міжгалузеві генералізовані структурні підрозділи промисловості: паливно-енергетичний комплекс (паливна промисловість і електроенергетика); машинобудівний; комплекс галузей, які виробляють сировину й матеріали (хімічна промисловість, чорна і кольорова металургія, промисловість будівельних матеріалів та лісова промисловість); галузі, які виробляють предмети споживання (легка та харчова промисловість).
Структура промислового комплексу України в цілому є неефективною. Це призводить до перевитрат природних ресурсів і водночас не задовольняє основних потреб економіки.
Промисловість характеризується складною територіальною організацією. Головними компонентами її територіальної структури є промислові райони: Донецький, Придніпровський, Передкарпатський.
Структурну переорієнтацію промисловості України доцільно здійснювати в таких основних напрямах: удосконалення галузевої, внутрішньогалузевої та територіальної структури, забезпечення збалансованості та пропорційності розвитку промислового комплексу; модернізація і перехід на нові прогресивні технології всіх базових галузей промисловості; розвиток наукомістких галузей і виробництв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Алымов А.Н. Производительные силы: проблемы развития и размещения. - М.: Экономика, 1981. - 288 с.
2. Бородюк В. М. Структурный фактор в развитии экономики Украины. - К.: Наук. думка, 1991. - 117 с.
3. Гаврилюк О.В., Румянцев А. П. Економічна інтеграція в сучасному світі. - К.: Наук. думка, 1991. - 400 с.
4. Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів: Світ, 1990. - 360 с.
5. Іщук С.І.Територіально-виробничі комплекси і економічне районування (Методологія, теорія). - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1996. - 244 с.
6. Карпунин М.Г. Перестройка и модернизация машиностроения: экономический аспект. - М.: Машиностроение, 1990. - 271 с.
7. Ковалевський В.В., Михайлик О.Л., Семенова В.Ф. Розміщення продуктивних сил. - К.: Знання, 1998, 378 с.
8. Крыжановский Б.Н. Потенциал машиностроения. - К.: Наук. думка, 1994. - 351 с.
9. Майергойз И.М. Территориальная структура хозяйства. - Новосибирск: Наука, 1986. - 302 с.
10. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. - К.: Вища шк., 1996. - 230 с.
11. Поповкін В.Н. Регіонально-цілісний підхід в економіці. - К.: Наук. думка, 1993. - 210 с.
12. Регіональна політика України /Під ред. Н.Г. Курдюкової. - К.: Наук. думка. - 1995.
13. Розміщення продуктивних сил. / За ред. Є.П. Качана. - К.: Вища школа, 1999, 314 с.
14. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / За ред. Філіпенко А.С. - К., 2001.
Loading...

 
 

Цікаве