WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Промисловий комплекс України: сутність, значення, розвиток, проблеми та шляхи вдосконалення - Курсова робота

Промисловий комплекс України: сутність, значення, розвиток, проблеми та шляхи вдосконалення - Курсова робота


Курсова з РПС
Промисловий комплекс України: сутність, значення, розвиток, проблеми та шляхи вдосконалення
ПЛАН
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ 4
1.1. Місце промисловості у структурі національного господарства 4
1.2. Структура та значенння промислового комплексу 7
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ 11
2.1. Розвиток промисловості України 11
2.2. Територіальна організація промисловості України 13
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ 20
3.1. Проблеми розвитку галузі 20
3.2. Шляхи вдосконалення промислового комплексу 24
ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 29
ВСТУП
Виробничо-територіальний комплекс України є важливою складовою ланкою єдиного східноєвропейського господарського комплексу.
Народногосподарський комплекс України охоплює всі ланки суспільного виробництва, розподілу та обміну на своїй території. Економіка України виділяється складною, досить диференційованою і диверсифікованою структурою. Для неї характерні: переважання важкої індустрії, недостатній розвиток галузей і виробництва товарів народного споживання, наявність галузей і виробництв, що забезпечують науково-технічний прогрес і розширення й поглиблення внутрішньогалузевих та міжгалузевих виробничих зв'язків.
На галузеву структуру економіки України мають вплив різні економічні та природні фактори, в тому числі наявний рівень розвитку продуктивних сил, темпи зростання або занепаду виробництва, рівень забезпечення сировинними та паливно-енергетичними ресурсами, інтенсивність реалізації досягнень науки і техніки, міжнародний поділ праці, економічна інтеграція.
Територіальний поділ праці і відмінності в економічних і природних умовах в окремих регіонах України мають вплив на диференціацію структури промисловості, її формування та удосконалення.
Науково-технічний прогрес посилює динамічність зрушень у структурі промисловості. Міжгалузеві пропорції в сучасних умовах виявляють залежність від соціальних аспектів, пов'язаних з підвищенням добробуту населення, тому виробництво товарів народного споживання повинно розвиватися як пріоритетне.
Завдання даної курсової роботи - дослідити структуру промисловості України. Об'єктом дослідження є промисловий комплекс України, предметом - його структура, значення в народному господарстві. Метою виконання роботи є пошук шляхів вдосконалення структури промисловості України.
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
1.1. Місце промисловості у структурі національного господарства
Поняття структури будь-якого явища чи системи передбачає наявність їх складових частин і зв'язків між ними. Головними компонентами структури національного господарства є дві сфери - виробництва і послуг. Кожна з них виконує відповідні функції. Перша забезпечує саму себе, сферу послуг та населення різноманітними товарами, а друга - в основному послугами матеріального та нематеріального характеру. Співвідношення між цими сферами, як правило, характеризується показниками (кількісними, абсолютними та відносними) зайнятості. У розвинених країнах світу це співвідношення має тенденцію до збільшення питомої ваги сфери послуг і зменшення виробничої сфери у всьому національному господарстві.
Місце кожної з цих сфер у національному господарстві України ілюструє табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Співвідношення між сфера народного господарства, % зайнятих
Сфера 1970 р. 1980 р. 1990 р. 2000 р.
Виробнича 79,9 76,0 73,8 66,0
Послуг 20,1 24,0 26,2 34,0
Разом 100,0 100,0 100,0 100,0
Як бачимо: 1) в Україні переважає виробнича сфера; 2) існує повільна тенденція до збільшений питомої ваги сфери послуг.
Велика перевага виробничої сфери над сферою послуг за кількістю зайнятих (більше ніж у 2 рази) свідчить, що тут дуже низька продуктивність праці і це вимагало зосередження значної кількості трудових ресурсів. В останні роки спостерігається не тільки кількісне, а й відносне зменшення зайнятості у виробничій сфері і відповідно кількісне і відносне збільшення зайнятих у сфері послуг. Цей процес став особливо помітним після переходу господарства України на рейки ринкової економіки.
Існує одна закономірність: чим більше урбанізований та індустріалізований регіон, тим порівняно вища в ньому питома вага зайнятих у сфері послуг. Отже, степова частина України має у структурі господарства відносно вищу частку сфери послуг, ніж поліська, а Донбас і середнє Придніпров'я - більшу, ніж Карпатський регіон.
Сфера послуг національного господарства України має у своєму складі дві важливі групи галузей. Перша з них включає освіту, культуру і мистецтво, науку і наукове обслуговування, охорону здоров'я, соціальне забезпечення та фізкультуру і задовольняє в основному духовні та фізичні потреби населення. Характерно, що частка зайнятих у галузях цієї групи зростає (64,3% у 1990 р., 69,6% у 2000 р.).
Друга група галузей сфери послуг - це в основному види діяльності, що задовольняють інші матеріальні потреби в послугах. Сюди входять: житлово-комунальне господарство, невиробничі види побутового обслуговування населення, пасажирський транспорт, зв'язок, управління, кредитування та державне страхування. Всі ці галузі, за винятком управлінських, особливо державного управління, будуть зростати в абсолютному відношенні, хоч відносна частка їх порівняно з галузями першої групи зменшуватиметься.
Виробнича сфера національного господарства України надзвичайно складна. Вона включає: промисловість, будівництво, сільське господарство, лісове господарство, транспорт і зв'язок, торгівлю, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, заготівлю та збут. Кожна з цих великих галузей (секторів) національного господарства однаково важлива для його розвитку, структури та функціонування.
Саме у виробничій сфері продукуються засоби виробництва (сировина, паливо, енергія, машини, будівельні матеріали, споруджуються підприємства, прокладаються шляхи сполучення тощо), на що припадає близько 64% вартості усієї продукції. На предмети споживання (продовольство, одяг, взуття, меблі, легкові автомобілі, побутова радіоапаратура, електроприлади тощо) - 36%. Таким чином, економічна структура виробництва України є дуже однобокою і потребує корінної перебудови, спрямованої на збільшення виробництва предметів споживання.
Чотири перші сектори (промисловість, будівництво, сільське і лісове господарство) безпосередньо виробляють продукцію, а решта - так чи інакше доводять ці продукти до проміжного (виробничого) чи кінцевого (невиробничого) споживача. У виробничій сфері в основному (90%) виробляється національний прибуток держави. Співвідношення між секторами цієї сфери показано в табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Структура виробничої сфери, % (2001 р.)
Сектори виробничої сфери Зайнятість Валовий суспільний продукт Національний прибуток
Промисловість 37,5 58,5 42,6
Сільське талісове господарство 28,9 13,4 16,3
Будівництво 9,8 12,4 16,3
Транспорт і зв'язок 9,0 7,9 12,5
Інші 14,8 7,8 14,3
Разом 100,0 100,0 100,0
Найбільшим у
Loading...

 
 

Цікаве