WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Зернове господарство України. Основні проблеми та перспективи розвитку - Курсова робота

Зернове господарство України. Основні проблеми та перспективи розвитку - Курсова робота

мікробіологічна промисловості, медична та інші галузі народного господарства.Несприятливі природні умови останніх років та погіршення забезпечення господарств добривами, гербіцидами, пально-мастильними матеріалами, морально застаріле технічне забезпечення галузі - ось ті головні причини, що призвели до різкого зменшення валового збору кукурудзи в країні. У зв'язку з цим у розробленні Національної програмі "Зерно України" передбачається в наступні роки збільшити посівні площі під кукурудзою до 2,3 млн. га і створити всі умови для доведення валових зборів цієї культури до 8 млн. т у 2005р.
Що стосується фуражного зерна, то його частка становить лише 42% валового збору зерна. Ми ще недостатньо збираємо ячменю, зерна кукурудзи, вівса, зернобобових, використовується в найближчі роки довести його питому вагу у валовому зборі всього зерна до 60-65%.
Основне виробництво продовольчого зерна озимої пшениці і надалі буде концентруватись в степовій та лісостеповій зонах, де природні умови сприяють вирощування зерна високої якості. Обсяги виробництва пшениці в Поліссі мають визначатися внутрішніми потребами регіону та країни. Передбачається на півдні степової зони та в господарствах Автономної Республіки Крим створення зони товарного виробництва твердої озимої пшениці, де щорічно виробляється до 300-350 тис. т зерна. Це дасть змогу забезпечити цією сировиною вітчизняну макаронну та круп'яну промисловість. Значна частина цього зерна може бути реалізована на світовому ринку.
За експертними оцінками Україна може збирати щорічно не менш 1 тони зернових на чоловіка. Такий врожай був зафіксований лише один раз - в 1989 році. Після цього спостерігався постійний спад виробництва зернових.
Для відновлення росту збору зернових потрібно провести комплекс заходів, перш за все економічного та організаційного характеру:
1. Пониження рівня цін на фінансові ресурси та надання можливості ліквідувати диспаритет ціню
2. Земля повинна стати товаром та є предметом залога при фінансуванні конкретного підприємства.
3. Повинно впровадити рівність всіх форм власності та законодавчо це задекларувати.
4. Створення умов для конкуренції в галузі.
5. Впровадження економічно обґрунтованої державної підтримки підприємств як зернового господарства, так і агропромислового комплексу взагалі.
Слід підкреслити, ці міри можуть витягнути весь сільськогосподарській комплекс із кризи.
ВИСНОВКИ
Аналізуючи стан зернового господарства з точки зору вирішення цих завдань, необхідно виявити фактори, які не тільки стримують підвищення темпів зростання виробництва зерна, а й завдають шкоди під час його збереження, переробки і використання.
Важливою технологічною особливістю вирощування зернових культур є науково обґрунтоване застосування добрив і засобів захисту рослин. Так, при використанні мінеральних добрив необхідно враховувати дані агрохімічного аналізу про наявність поживних речовин у ґрунті в засвоюваній рослинами формі і раціональне їх співвідношення. Високі врожаї неможливі без мікроелементів, потреба в яких не задовольняється у повному обсязі. Засоби захисту рослин слід застосовувати виходячи з економічного порога шкідливості хвороб, бур'янів та шкідників, а також із міркування безпеки для здоров'я людей і навколишнього середовища. Враховуючи те, що з 1992 року в сільському господарстві у 4,5раза зменшення мінеральних добрив і в1,5-2рази засоби захисту рослин, головною умовою подальшого розвитку виробництва зерна є формування інтенсивних технологій, які постійно вдосконалюються й доповняються новими елементами. При цьому велике значення мають обґрунтування машин, створення їх комплексів для без - і маловідхідних технологій, які повинні забезпечувати економію енергії і матеріальних ресурсів.
Для високоефективної організації виробництва зерна необхідна добре розвинена матеріально-технічна база. У тих господарствах, де було досягнуто високого рівня розвитку матеріально-технічна бази і інтенсивності зернового господарства, врожайність зернових культур на 10-25% перевищувала середні показники інших держав . Наприклад, у господарствах з фондозабезпеченістю 380-600карбованців за гектар орних земель (1990-1995 роках) врожайність зернових була на 11-16 центнера на гектар більше ніж у господарствах, гірше забезпечених основними фондами.
Поки що зернові господарства знаходяться в кризових положеннях, але уряд намагається допомогти: реформування колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно; запровадження обов'язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договір оренди земельної частки; було затверджено закон "Про Національну програму розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села на 1999 - 2010 роки", а також був складений прогноз виробництва зернових культур на 2001р.(дивись таблицю 7) та багато іншого.
Таблиця 7.
Україна: прогноз виробництва зернових в 2001р.
Культура Валовий збір, тис т.
2000р 1999р
Пшениця, озима та ярова 11100 13585
Ячмінь, озимий та яровий 6150 6424
Кукурудза 2060 1737
Рож 850 919
Овес 690 760
Горох 400 498
Гречка 280 222
Просо 260 196
Інші 100 64
Всього: 21890 24581
ЛІТЕРАТУРА
1. Заставний Ф. Д.Географія України. - Львів : видавництво "Світ", 1997
2. Качан Е. Розміщення продуктивних сил України. - К., 1997
3. Ковалевський О. Л. Розміщення продуктивних сил: підручник. - К.: Т-во "Знання", 1998. - 546 с.
4. Коломійцев В. Структурна трансформація промислового комплексу України. - Київ , 1998
5. Крючков В. Г. Зерновое хозяйство : териториальная организация и эффективность производства. - Москва, 1990
6. Лисецький А. Стратегічні проблеми зерно-промислового комплексу України // Економіка України. - 1997. - №5
7. Луканьов І. Невикористані резерви збільшення виробництва зерна і шляхи його вдосконалення // Економіка України. - 1998. - №10
8. Пістун М. Д., Провотар Н.И. Географія агропромислових комплексів. - К.: Либідь. - 1997. - 198с.
9. Розміщення продуктивних сил Україги: Навч.-метод. Посібник для самост. Вивч. Дисц. / С. І. Дорогунцов, Ю. І. Пітюренко, Я. Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 364 с.
10. Сайко В. Ф. Перспектива виробництва зерна в Україні // Вісник аграрної науки. - 1997. - №9
11. Сільське господарство України . - К.: Мін статистики України, 1996. - 201 с.
12. Ситник В. П. Економічні проблеми виробництва зерна в Україні // Економіка АПК. - 1996. - №5
13. Статистичний щорічник України за 1997 рік. - К.: Українська енциклопедія, 1998. - С.165
14. Україна в цифрах у 1997р. - Київ, 1998
15. Худолій Л. М. Розвиток ринку зерна в Україні // Економіка АПК. - 1997. - №9
16. Шабля О. І. Соціально - економічна географія України: навчальний посібник. - Львів : Світ, 1994. - 608 с.

 
 

Цікаве

Загрузка...