WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Природно-ресурсний потенціал України, раціональне природокористування, ресурсозбереження - Курсова робота

Природно-ресурсний потенціал України, раціональне природокористування, ресурсозбереження - Курсова робота

земель за виробництвом зернових культур як таких, що вирощуються практично на всіх типах грунтів. Згідно з методикою грошову оцінку земельної ділянки визначають як добуток від множення річного рентного доходу на термін його капіталізації, який встановлюють на рівні 33 років. Річний рентний дохід обчислюють як суму абсолютного рентного доходу (Ra), що створюється на гірших за якістю землях у сільському господарстві (Ra по Україні встановлено в розмірі 1,6 ц/га) та диференціального рентного доходу (Rд):
Rрд = Ra + Rд .
Диференціальний річний дохід з орних земель за економічною оцінкою за виробництвом зернових культур (у центнерах зерна)
Rд = ( УЦ - 3-ЗКк ) : Ц,
де У- урожайність зернових з гектара; Ц- цінареалізації 1 ц зерна, грн.; З- виробничі затрати на гектар; К - коефіцієнт норми рентабельності (0.35).
Для розрахунку використовують середні дані за 5 років і грошову оцінку земельної ділянки визначають за формулою:
O = Rрд ? Tк ,
де О - грошова оцінка землі, грн., Rрд- річний рентний дохід, грн;
Т- термін капіталізації (33 роки).
Не менш важливою і складною є проблема грошової оцінки земель населених пунктів і земель несільськогосподарського призначення. В її основу покладено рентний дохід від цільового використання земельних ділянок та здійсненого їх облаштування. Проте не існує уніфікованої формули, за якою б можна було визначити грошову оцінку землі, тому кожен конкретний випадок має свої особливості. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про методику грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)", здійснюють грошову оцінку земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та іс-торико-культурного призначення, земель водного фонду, земель запасу,земель лісового фонду, земель, наданих підприємствам торфодобувної промисловості.
Для прикладу розглянемо розрахунок грошової оцінки земель промисловості, транспорту та зв'язку:
Ц = Р ? Тк ? Кф ? Км ? Пл
де Ц - грошова оцінка земельної ділянки, грн.; Р- рентний дохід від облаштування земельної ділянки, грн.; Тк - термін капіталізації рентного доходу (33 роки); Кф - коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (для земель промисловості є 1,2); Км - коефіцієнт, що враховує положення земельної ділянки; Пл - площа земельної ділянки, га.
Р = (ТП - 3 - 3 - Кнр ) ?Воп : Воф
де ТП- обсяг товарної продукції підприємства-власника або користувача земельної ділянки з розрахунку на 1 м2; Воп - балансова вартість будівель і споруд у межах земельної ділянки та інженерно-транспортної інфраструктури за межами ділянки, котра перебуває на балансі даного підприємства.
Нормативний обсяг валової продукції (ТП) розраховують як добуток від множення виробничих витрат (В) на коефіцієнт нормативної рентабельності (1,5).
Виробничі витрати обчислюють як середню величину їх за три останні роки з урахуванням відповідних річних коефіцієнтів інфляції.
Коефіцієнт, який враховує розташування земельної ділянки (Км ) обчислюють як добуток коефіцієнта, який враховує регіональні, (Кр ) та коефіцієнта, котрий враховує локальні (Кд) чинники розташування земельної ділянки:
Км = Кр ? Кл
Повний розрахунок Км є дещо громіздким, тому в нашому випадку умовно приймемо його за одиницю.
Оцінку вартості земель населених пунктів визначають за встановленими нормативами витрат на освоєння та облаштування території з урахуванням розміщення населеного пункту в державних, регіональних та локальних системах виробництва, розселення, а також природних, історико-культурних чинників, екологічної ситуації.
На основі оцінок окремих компонентів природно-ресурсного потенціалу можна встановити сукупну продуктивність усіх природних ресурсів, яка визначає інтегральний природоресурсний потенціал (ПРП). Він дорівнює сумі економічних оцінок потенціалів окремих природних багатств областей та економічних районів (табл. 2). Проте такий підхід має певні недоліки. Зокрема, арифметичне підсумовування потенціалів не відображує повної картини, не враховує взаємної доповнюваності та ефекту від комплексного використання усіх видів ресурсів. Не враховується також соціальний аспект використання природних ресурсів. Більше того, у певних конкретних умовах може зростати або зменшуватися роль тих чи тих видів їх (зокрема, зростаюча роль такої компоненти в нинішніх умовах, як земельні ресурси). Тому проведені розрахунки видаються дещо застарілими. Та оскільки нині ще немає розробленої достовірної методики оцінки інтегрального використання природних багатств, існуюча спрощена оцінка може бути визнана найприйнятнішою.
Як уже зазначалося, інтегральний ПРП України визначається сукупною продуктивністю природних ресурсів, яку обчислюють підсумовуванням економічних оцінок потенціалів окремих видів природних багатств областей та економічних районів. Основу ПРП формують земельні та мінеральні ресурси (3/4), велике значення мають також водні та рекреаційні. У структурі потенціалу мінеральних ресурсів 70% припа дає на паливно-енергетичні, 17% - на металеві, 7% - на будівельні матеріали та 4,5% - на сировину нерудну для чорної металургії і гірничо-хімічну.
У територіальному розрізі за обсягом загального ПРП виділяються Донецький (21,1%), Причорноморський (15,5%) та Придніпровський (14,8%) економічні райони. На їх частку припадає більше половини усього ПРП України. Найбіднішими в цьому відношенні є Волинський та Центрально-Український економічні райони, частки яких становлять відповідно 3,5% та 6,0%. Якщо в Донбасі й Придніпров'ї переважають мінеральні ресурси (відповідно 73,3% та 44,65%і), то на решті території України - земельні.
1.2 Види природних ресурсів
Земельні ресурси. До земельних ресурсів належать землі, які використовуються або можуть бути використані різними галузями господарства. Земельний кодекс України визначає кілька основних категорій землекористування залежно від функціонального використання та цільового призначення земель: землі сільськогосподарського призначення, землі населених пунктів, землі промисловості, транспорту, зв'язку, землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, землі лісового фонду, землі запасу, землі водного фонду.
У структурі земельного фонду (територіальний аспект земельних ресурсів) 71,2% становлять сільськогосподарські угіддя, забезпеченість якими одного мешканця країни досить висока - 0,83 га. Під сільськогосподарськими угіддями зайнято 69,3% території України, під ріллею - 55% (рис.2). Площа орних земель становить 32,9 млн га, на кожного жителя їх припадає 0,65 га. Ліси й лісові площі займають 17,2%, в тому числі вкриті лісом - 14,7%.
Loading...

 
 

Цікаве