WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Природний приріст населення - Курсова робота

Природний приріст населення - Курсова робота

народжуваності шляхом їі обмеження.
Кількість населення світу та його середньорічний приріст зображено
Природній рух населення - це зміна чисельності та складу населення внаслідок народжуваності й смертності без урахування механічного переміщення. Природний рух населення характеризується абсолютними та відносними показниками. Серед абсолютних показників основним є природний приріст (спад) населення, серед відносних - коефіцієнт природного приросту (відношення абсолютного рівня природного приросту до середнього показниканаселення за конкретний період); його обчислюють і як різницю між загальними коефіцієнтами народжуваності та смертності (зазвичай у проміле). Коефіцієнт природного приросту може мати позитивне, негативне і нульове значення, характеризуючи відповідно збільшення, зменшення або незмінність чисельності населення території з огляду на різні поєднання народжуваності І а смертності. У 1995-2003 p.p. величина загального коефіцієнта природного приросту населення земної кулі за рік складала 17,3%, до кінця століття вона становитиме приблизно 14%. Показники природного руху населення в різних країнах неоднакові. У більшості країн Азії, Африки та Латинської Америки коефіцієнт природного приросту на початку 90-х pp. перевищував 20°" Найвищий середньорічний приріст населення характерний для більшості арабських країн Азії та Африки. Рівночасно для багатьох країн Європи та Північної Америки характерні низькі темпи природного приросту населення.
Народжуваність населення - це процес дітонародження в певному поколінні людей або в сукупності поколінь - населенні. Для характеристики народжуваності використовується система показників:
" загальний коефіцієнт народжуваності (число народжених живими на 1000 жителів, що вимірюється проміле);
" вікові коефіцієнти народжуваності (число народжених живими матерів певного віку на 1000 жінок того ж віку);
" сумарний коефіцієнт народжуваності, що розраховується як сума однорічних вікових коефіцієнтів народжуваності, поділена на 1000 (тобто з розрахунку на одну жінку), та ін. У і 985-1990 pp.;
" загальний коефіцієнт народжуваності в світі становив 27,1% (I960-1965 pp. - 35,6%), в Африці - 44,7, Латинській Америці - 29.1. Північній Америці - 15,0, Азії - 27,6, Європі - 13,0, Австралії та Океанії 20.1%. У більш розвинених регіонах він становив 14,6, у менш розвинених 31.0%.
Смертність населення - процес вимирання покоління. Це масовий процес, що складається з множини одиничних смертей, які настають у різному віці та визначають у своїй сукупності порядок вимирання реального або гіпотетичного покоління. Смертність характеризують такі показники: загальні коефіцієнти смертності (тобто число померлих із розрахунку на 1000 осіб), віковий коефіцієнт смертності, показник дитячої смертності з розрахунку на 1000 новонароджених тощо. Майже для всіх країн є характерною досить однорідна структура причин смертності: на першому місці серцево-судинні захворювання. потім - новоутворення, переважно злоякісні, і нещасні випадки. Досить високою є частка хвороб органів дихання (переважно у дітей і людей похилого вік}') та органів травлення. У 1995-2003 pp. смертність у світі становила 3,45%, в Африці -6,2%, Латинській Америці - 3,55, Північній Америці 1,81, Азії - 3,48, Європі - 1,72, Океанії - 2,51; у більш розвинених регіонах - ! ,89, менш розвинених - 3,9%.
2. Динаміка чисельності населення
Динаміка чисельності населення на Землі звичайно визначається відношенням показників народжуваності і смертності. В ряді країн
світу на зміну чисельності населення суттєво впливають міграційні процеси. У деяких країнах в окремі роки значення їх більше, ніж природного приросту або зменшення населення. Наприклад, у середині XIX сторіччя еміграція у США, Канаду, Австралію і Нову Зеландію була вище, ніж природний приріст. Аналогічну картину відзначено в Ізраїлі у 60-80-і роки XX сторіччя. В Ірландії, навпаки, через еміграцію населення скоротилось з 6,5 мли 1841 році до 2,9 мли. чоловік у 1966.
Прискорений ріст чисельності населення Землі - основна особливість демографічного процесу післявоєнного періоду. Як причини цього явища?
Як показують дослідження, протягом багатьох тисячоліть кількість населення земної кулі зростала повільно. Це можна пояснити низьким рівнем розвитку виробничих сил і великою залежністю від природи на ранніх етапах її розвитку.
У стародавні часи і в період середньовіччя народжуваність була майже скрізь близькою до фізіологічного максимуму, але високою була і смертність Це зумовлювало або відсутність, або Незначний приріст населення (епідемії, голод, війни та ін.).
За розрахунками вчених, до кінця палеоліту (приблизно 15- 16 тис. років тому) чисельність населення Землі досягла близько 3 млн. чоловік.
З розвитком виробничих сип, переходом до землеробства і скотарств;) суттєво зменшився вплив природного середовища на людину. (Був зроблений поштовх до зростання чисельності населення, внаслідок чого 4-5 тис. років тому населення Землі складало орієнтовно понад 25 млн. чоловік, а 3 тис. років тому - понад 50 млн. (С. І. Брук, 1986). Основна частина населення в той період розміщувалась у центрах стародавньої цивілізації - у Стародавньому Єгипті, Дворіччі, на Індо-Ганзькій низовині, у долинах Хуанхе та Янцзи. оазисах Середньої Азії.
Подальший інтенсивний ріст населення пов'язаний з використанням металів для виготовлення засобів виробництва, удосконаленням засобів землеробства і скотарства, застосуванням нових важливих технічних винаходів. Спеціалісти вважають, що на Землі жило 150- 250 млн. чоловік (чисельність населення за 1000 років збільшилась у 3-5 разів). Причому люди розміщувалися вкрай нерівномірно: 2/3 усього населення світу жило в Азії. Найбільші скупчення його виникли в Китаї (50 млн. чоловік), країнах Південноазіатського субконтиненту (35 млн.) і в Римській імперії (48 млн.). На гой час в Америці, Австралії з Океанією та на території колишнього Радянського Союзу проживало менше 6% населення планети.
За 19 сторіч нашої ери чисельність населення Землі зросла в 9,6 раза, причому за 15 сторіч - лише у 2,5 раза, а за останні 4 - у 3,8. Варто зазначити, що в окремі сторіччя через страшні епідемії чисельність населення в окремих районах не тільки не зростала, а навіть зменшувалась.
За перші 1000 років нашої ери населення Землі збільшилось усього в 1,5 раза, а в Європі залишилось без змін. Основна частина населення, як і раніше,
Loading...

 
 

Цікаве