WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Сільське господарство північно-східного району - Курсова робота

Сільське господарство північно-східного району - Курсова робота

господарств, які володіли більш ніж 10 десятинами (1 десятина - 1,0925 га)зосереджували в своїх господарствах лише 6% землі.
Географія землеволодіння має свої особливості. Радгоспи переважно створені приблизно поблизу великих міст, а також південних районах республіки. В усіх інших районах переважають колгоспи. В усіх інших областях очікуються найближчим часом кардіональні зміни в структурі землеволодіння.
Накінець 1989 року в Україні нараховувалося 8234 колгоспи, 2581 родгоспи, 1964 міжгосподарськи підприємства та організації, в 49,9 тис. господарств учасників(колгопів, родгоспів та інших державних та коперативних підприємств та організацій).[2]
1.2. Основні риси рослинництва.
Чорноземні грунти і сприятливий клімат, велика густота населення, землеробські навички, які здавна склалися в нього, і зручне економіко-географічне положення зробили рослинництво базовою галузю с/г.
Україна щодо виробництва озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків посідає 1, а щодо посівів соняшнику - 2 місце між державами СНД.
На півночі та Поліссі Південно-західного району прохолодний, вологий клімат і підзолисті грунти. Тут дуже добре ростуть льон і сіяні трави. Крім сіяних трав для молочної худоби використовують заплавні луги та лісовя пасовища.
Більше ніж в інших районах вирощують картоплю. Із зернових культур родять жито та овес, а також гречка.
У лісостепу склався найважливіший в Україні район виробництва цукрових буряків та озимої пшениці. Їх вирощуванню сприяють помірна кількість опадів і чорноземні грунти. У районі багато садів, а в Закарпатті - виноградників.
У Південно-Західному районі на відміну від Донецько-Приднепровського, більше значення має харчова промисловість, особливо цукрова. Вона дає країні понад 40% цукру.
У Південному районі де мало опадів і високі літні температури, на чорноземних та каштанових грунтах сіють озиму пшеницю, ячмінь , соняшик, на поливних землях - рис.
На узбережжі Чорного моря і в Криму багато садів, виноградників, а в степах - баштанів.
Найважливішим основним засобом і теріторіальної базою функціонування виробничих процесів у с/г є земля. Україна має значний земельний фонд ,який перебуває у розпоряджені с/г підприємств і господарств.
Площа цих земель становила 48,6 млн.га при загальній території України 60,3 млн.га. В державі зосереджені великі (41,7 млн.га) масиви с/г угідь, які знаходяться у віддані с/г підприємств і господарств (33,8 млн. га займають орні землі, 4,7 млн. га пасовища і 2,1 млн. га сіножаті). В цілому Україна характеризується великою розореністю (питома вага ріллі становить понад половину її території), відносно низькою питомою вагою природних кормових угідь, певною просторовою відмінністю структури земляних угідь.
Найвищу питому вагу мають орні угіддя в степовій частині (68,8% площі). Посівні площі українських земель розподіляються між двома основними і найбільшими землекористувачами - колгоспами і родгоспами, які розпоряджаються 31 млн. га усіх посівів, у тому числі на головного землекористувача - колгоспи припадає 23,3 млн. га або 75% усіх посівних площ республіки. Посіви, які належать міжгосподарським та іншим виробничим с/г підприємством. Провідне місце в структурі посівів займають близько 50% зернові культури.
Площа озимих та ярих культур становила 15,5 млн. га. За останні роки їх площі приблизно стали однаковими. Сіють, як правило , більше озимих культур, бо вони дають вищи врожаї. Однак дуже часто несприятливі природні умови призводять до загибелі посівів озимих культур.
Цінною продовольчою культурою є озиме жито. Цій культурі належить 2 місце за розмірами посівних площ озимих культур (після пшениці). Її врожайність в різні роки різна і становить приблизно 15-24 ц/га.
Провідне місце в структурі посівів зернових належить ярому ячменю - під ним було приблизно зайнято 2,8 млн.га при чому у повоєнні роки площі названої культури істотно не змінювалися. Вона вирощується повсюду з найбільшою концентрацією
Другою за площею ярою зерновою культурою є кукурудза її посіви становлять приблизно 1,9 млн.га - середня врожайність 25-30 ц/га.
У повоєнні роки помітно скоротили посіви вівса - цінної фуражної і продовольчої культури. У зв'язку з повсюдним переходом на механічну тягу і різним значенням зменшенням поголів'я коней , значно знизилися потреби у фуражному зерні. Тепер зерно цієї культури переважно використовують з продовольчою метою. Його урожайність становить приблизно 16-27 ц/га.
Значні площі в Україні засіюються гречкою - до 342 тис.га. Однак за той час після війни площі значно скоротилися. Відносно є невеликою врожайність цієї культури - 10-12,5 ц.
Найбільш значні масиви займає гречка у Житомирській, Київській та Сумській областях.
Також на Україні вирощують просо. Ця культура займає приблизно 241 тис.га . Просо відноситься до посухостійких круп'яних культур і дає відносно високі і досить стабільні урожаї в посушливі роки - 15-21 ц.
У державі близько 35 тис.га засіяно рисом. Розширення зрошувальної меліорації в південній частині держави створює сприятливі умови для розширення площ під посіви цієї культури, яка вирощується на посівних землях, дає високі і стабільні врожаї до 50 ц.
У північній та західній частинах України вирощується льон , площа якого займає 205 тис.га , а його врожайність становить 4,6 ц/га .
Також неменш важливою галуззю с/г є садівництво, полоща якого становить біля 865 тис.га.[2]
1.3 Основні риси тваринництва
Галузь тваринництва поділяється на :
- скотарство
- свинарство
- вівчарство
- конярство
- птахівництво
Залежно від особливостей кормової бази, застосовують різне утримання худоби:
- стійлове
- стійолово-пасовищне
При стійловому утриманні худобу годують заздалегідь заготовленими кормами, а при стійлово-пасовищному худоба більшу частину року перебуває на природних пасовищах, а взимку - в стійлах.
Україна має величезні природні пасовища і луки, але для кращого розвитку тваринництва треба розширювати кормову базу, збільшувати виробництво концентрованих і сокових кормів, щоб забезпечувати ними худобу цілий рік.
У лісовій і лісостеповій зонах розводять молочні породи худоби , тут легше забезпечувати її соковитими кормами.
Молочно-м'ясну худобу розводять у степовій зоні , де на природних
Loading...

 
 

Цікаве