WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Рекреаційний комплекс Карпат - Курсова робота

Рекреаційний комплекс Карпат - Курсова робота

гірські, гірські, полонини(Ж
за переважаючим профілем (лікування мінеральними водами - бальнеологічне, кліматичне лікування та відпочинок, відпочинок та туризм, змішаний профіль);
за сезонністю експлуатації;
за планувальною організацією.
Для нових територій, котрі тільки освоюються, найбільш перспективним є курортно-рекреаційний район, який формується як агломерація курортних комплексів і населених пунктів. Прикладом може бути Воловецько-Міжгірський район у Закарпатті. В ньому об'єднані між собою курортні комплекси та селище міського типу Міжгір'я (яке є культурним та адміністративним центром району) утворюють єдиний організм.
Територія курортно-рекреаційного району в основному визначається зосередженням курортно-бальнеологічних ресурсів, перш за все родовищ лікувальних мінеральних вод. Обмежують територію району перешкоди - природні (круті, недоступні для освоєння схили гірських хребтів, порожисті річки та інш.) і штучні (дороги, дамби та інш.). Межі КРР можуть бути зв'язані з адміністративним поділом областей та районів. При розміщенні навкруги існуючого населеного пункту (місто, селище) курортних комплексів межі КРР визначаються максимальними радіусами трудових поїздок з цього пункту в крайні точки використання праці в межах 30-ти хвилинної доступності. В гірських умовах на межі КРР впливає трасування транспортних ліній і туристичних маршрутів - не тільки поздовжніх, які прокладаються долинами рік, а й поперечних (відгалуження доріг, вертикальні зв'язки та інш.).
Курортно-рекреаційні райони виділяють як окремі територіальні утворення, або входять (в переважній більшості) до складу курортно-рекреаційних місцевостей. Основу розвитку курортно-рекреаційних місцевостей, чи зон, становлять їх природні і соціально-економічні рекреаційні ресурси. Наприклад, розподіл відпочиваючих в горах залежить від висоти місцевості над рівнем моря, пересіченості території (перепаду висот), місцевих особливостей клімату, наявності мінеральних джерел, що визначає форми відпочинку і лікування.
На території Українських Карпат можна виділити вісім основних курортно-рекреаційних місцевостей (зон): Великоберезнянська, Ужгород-Мукачево-Свалявська, Берегове-Виноградівська, Сколе-Славська, Хустська, Рахівсько-Яремчанська, Косівсько-Путильська, Чернівецька. - і п'ять основних курортно-рекреаційних районів: Мізунський, Верхньодністровський, Трускавецько-Моршинський, Воловецько-Міжгірський, Усть-Чорнянський.
При вкрай несприятливій загально екологічній ситуації Карпатський регіон включає території, що на геоекологічній карті України визначаються як умовно чисті та помірно забруднені. Одним з характерних для Карпат антропогенних навантажень є рекреаційне. Інтегральним показником, що характеризує антропогенне рекреаційне навантаження на природний ландшафт є величина їх рекреаційної місткості. Для виділення курортно-рекреаційних місцевостей і районів разова місткість при екологічно-допустимих навантаженнях оцінюється в літній період в межах 3740-3860 тис. осіб, в зимовий - відповідно - 1640 -1780 тис. осіб.
Для екологічно-сталого розвитку регіону, створення найповнішої гармонії природи і людини, розвитку масового відпочинку важливе значення має розміщення курортно-рекреаційних об'єктів і трасування туристських маршрутів. При цьому враховуються як природні (компонентні і ландшафтні) передумови Українських Карпат, так і соціально-економічні (історико-культурні, архітектурні, етнографічні) об'єкти рекреації, яких в районі налічується до 700.
Великий вплив на розміщення лікувально-оздоровчих закладів і курортних комплексів в гірських умовах справляє характер існуючих транспортних зв'язків. З метою ефективного розвитку рекреації в регіоні слід враховувати особливості доставки потоків відпочиваючих з вузлових станцій в оздоровчі заклади. В Українських Карпатах основним видом магістрального транспорту є залізничний з відносно великими станціями в Ужгороді, Воловці, Рахові, Яремчі, Мукачеві, Сваляві. Основним транспортним засобом, який безпосередньо перевозить людей на курортно-рекреаційний об'єкт (КРО), є автобус. Мережа автомобільних шляхів в Карпатах порівняно густа і зв'язує майже всі пункти.
При розміщенні КРО в гірських районах враховується характер існуючої системи розселення і виробничих зв'язків. При цьому треба пам'ятати, що часто функції місць розташування санаторіїв, туристичних баз виконують сільські населені пункти, в яких туристично-рекреаційна інфраструктура ще не відповідає сучасним зразкам європейського рівня.
При розробці схем районного планування територій для цілей рекреації, генеральних планів курортно-рекреаційних районів варто враховувати також сезонність функціонування курортно-рекреаційних закладів Карпат. Найбільші напливи приїжджаючих до них спостерігаються навесні, в другій половині літа, першій половині осені і взимку. Найменше відпочиваючих буває в міжсезонний період - кінець жовтня - початок січня.
Сезонні перепади в завантаженні КРО є одним з факторів, що впливають на рекреаційне освоєння територій. На відміну від, наприклад, приморських курортів, природні можливості Карпат, дозволяють ефективно використовувати їх для відпочинку, чи лікування впродовж всього року, хоч, звичайно, конкретна інтенсивність такого використання за цей час неминуче мінятиметься. Відносно рівномірне використання карпатських курортів має дуже велике значення для їх рентабельності.
В Українських Карпатах можна виділяти курортно-рекреаційні об'єкти вузькоспеціалізовані, кліматолікування (Космач-Шешори, Мукачево-Чинадієво, Верховина-Кривопілля, Хуст-Тячів) і КРО комплексного рекреаційного використання, приваблюють відпочиваючих, туристів, автот уристів, лижників, спортсменів (Рахів-Кваси, Яремча, Ворохта, Ужгород-Невицьке, Міжгір'я-Сойми-Келечин). В таких районах сумарна чисельність тимчасового населення в основному стабільна, що пояснюється однаковим їх завантаженням в літній і зимовий періоди, а отже існує можливість розміщення тут цілорічних закладів.
В залежності від конкретного місце розташування, інтенсивності та тривалості відвідування туристично-рекреаційного об'єкту, місця для відпочинку мають різне функціональне призначення і різну комплектність елементів благоустрою. Загалом такі місця можна поділити на п'ять типів.
Тип 1 - місця для короткого відпочинку, яке
Loading...

 
 

Цікаве