WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Економічні проблеми енергетики України - Курсова робота

Економічні проблеми енергетики України - Курсова робота

енергосистемою "Мир". Через високовольтні лінії передачі пролягли мости з України у Поволзький район Російської Федерації, у Словаччину, Угорщину, Румунію. В 90-х роках освоєно трансукраїнські лінії електропередачі напругою 750 кВт "Донбас - Західна Україна - Альбертіша".
Загалом електроенергетика включає ще деякі типи альтернативних електростанцій. Саме вони будуть давати екологічну електрику.
Останнім часом зусилля вчених і практиків галузі спрямовані на пошук альтернативних екологічно чистих енергоджерел. Потреби електроенергії Кримського півострова , Одеської та Херсонської областей можна задовольнити , використавши постійні потужні вітри на узбережжі Чорного моря. Вітровий потенціал півдня України близький до аналогічного в Каліфорнії , де споруджено найбільші в США вітрові енергоустановки (ВЕУ).
Існує ряд інших типів електростанцій, які використовують дешеву енергію морів та океанів та енергію підземного тепла. До невичерпних джерел енергії , крім вітрової , належать сонячна , хвильова , припливно-відпливна.
Звичайно для кожної електростанції існують недоліки.
Наприклад, недоліки вітрових електростанцій в тому, що вони роблять постійні шум і вібрацію.
Вам відомо, що для одержання електричного струму використовують різні джерела енергії, вони бувають відновлювальні і невідновлювальні. (схема 2)
СХЕМА 2.
2. Принципи і фактори розміщення електроенергетики України.
- широке освоєння гідроенергоресурсів з урахуванням комплексного вирішення завдань електроенергетики, транспорту, водопостачання тощо:
- випереджувальний розвиток атомної енергетики, особливо в районах з напруженим паливно-енергетичним балансом.
Розміщення електроенергетики залежить від двох факторів:
- наявності паливно-енергетичних ресурсів;
- наявності споживачів електроенергії.
У 1996 році електростанціями України було вироблено 183,0 млрд. кВт/год. електроенергії. На теплові електростанції припадало в цей рік близько 52% виробництва електроенергії , атомні -- понад 43% , на гідроелектростанції - 4,8 %, і лише 0,1 % - на електростанції, які використовують нетрадиційні джерела енергії (діаграма 1).
З роками електроенергії в Україні потрібно все більше і більше, але енергетичні ресурси - природний газ, вугілля, нафта - обмежені, атомні електростанції недосконалі, а їх робота загрожує всьому живому в Україні.
У перспективі приріст електроенергії може бути досягнутий за рахунок введення парогазових установок (ПГУ) , які завдяки своєму високому ККД могли б конкурувати з АЕС. Але для них необхідний природний газ , а його , як відомо , Україна імпортує . Крім ПГУ , реальним джерелом забезпечення України енергоресурсами може бути нарощування енергетичних потужностей , орієнтованих на тверде паливо власного виробництва . Донбас є найбільш реальною паливною базою для подальшого тепло та енергопостачання України.
Нині майже третина електроенергії виробляється в районах споживання і понад 2/3 споживається в районах її виробництва. Поки що місце будівництва ДРЕС вибирають на основі порівняння економічних показників транспортування палива та електроенергії з урахуванням екологічної обстановки. Технічний прогрес може різко змінити географію електростанцій. Якщо вчені виробляють високоефективні методи транспортування електроенергії на великі відстані , то будівництво ДРЕС здійснюватиметься здебільшого в східних районах України. Вихід є у використанні нетрадиційних, або просто забутих видів енергії.
3. Сучасне розміщення електростанцій на території України.
На території України більше тридцяти електростанцій різного типу. В основному вони розміщені поблизу енергоресурсів.
За видом використовуваних ресурсів електроенергетика має таку структуру:
Мінеральні Водні Альтернативні
Вітрові
Теплові Припливні
Гідравлічні Геотермальні
Атомні
Біологічні
Геліотермальні
Воденеві
СХЕМА 3.
Найпотужніший електроенергетичний район України знаходиться в Донбасі (мал. 1)
1970 р. 1980 р. 1990 р.
Тут знаходяться Старобенівська, Курахівська, Слов'янська теплоелектростанції. Потужні ТЕС знаходяться також у Придніпров'ї, у Харківській, Київській, Вінницькій областях, у містах Запоріжжі, Одесі, Маріуполі, Миколаєві, Львові. Більшість цих електростанцій поряд з електроенергією виробляють і тепло, за його рахунок здійснюється опалення міст. З роботою цих ТЕС пов'язане значне забруднення навколишнього середовища.
В Україні на Дніпрі і Дністрі збудовано великі гідроелектростанції (ГЕС) Найбільші з них: Дніпрогес, Каховська, Дніпродзержинська, Київська, Канівська, Дністровська. На гідроенергетику припадає близько 10 % потужностей і 48 % виробництва електроенергії.
Найкращі умови для будівництва ГЕС мають гірські річки, або річки з високими берегами. Таких умов на рівнинних річках України майже немає. Тому перед греблями всіх гідроелектростанцій виникли штучні моря. Саме це знижує економічну й екологічну доцільність ГЕС Дніпровського каскаду.
В останні десятиліття швидкими темпами розвивається атомна енергетика. Як правило атомні електростанції будуються в районах із дефіцитом паливних ресурсів. На території України працюють п'ять атомних електростанцій (мал. 1) . Вони виробляють 43 % електроенергії країни.
Вітчизняні енергетики-атомники довгий час також доводили , що електроенергія, яка виробляється на АЕС, дешевша тієї, яку виробляють ТЕС, і що АЕС, мовляв, менше забруднюють природне середовище, ніж ТЕС.
Противники АЕС (а їх кількість значно зросла після аварії на Чорнобильській АЕС і розсекречування матеріалів, пов'язаних з діяльністю колишнього МІНАТОМЕНЕРГО) стверджують , що цей метод одержання енергії повинен бути якомога швидше заборонений з огляду на ту шкоду й потенціал смертельну небезпеку для біосфери, яку він несе.
Доведено, що "дешевизна" атомної енергетики (яка, за даними колишнього Мінатоменерго, було в СРСР втроє дешевшою, ніж у розвинених країнах Заходу) - це була свідома фальсифікація . Справа в тому, що проектувальники вітчизняних АЕС не включили у вартість "атомного" кіловата такі витрати, як переробка й поховання радіактивних відходів, що, за оцінками фахівців становить понад 75 % вартості всього паливного циклу АЕС. Не було враховано також вартості демонтажу АЕС, а між тим кожна АЕС через 25-30 років роботи має бути зупинена, розібрана або похована, оскільки радіоактивність її агрегатів й обладнання перевищить усі допустимі норми . А вартість демонтажу АЕС, за оцінками західних спеціалістів, дорівнює вартості її будівництва. Не були приховані й інші витрати, пов'язані з експлуатацією
Loading...

 
 

Цікаве