WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Рекреаційні ресурси Криму - Курсова робота

Рекреаційні ресурси Криму - Курсова робота

кайнозої на межі палеогенового і неогенового періоду, внаслідок альпійської складчастості, гірський Крим піднявся на висоту понад 1500 м. Потім відбувалися ерозійні розчленування південних схилів гір і врізання річкових далин. Нові підняття в Криму спостерігались в кінці неогену - на початку антропогену і супроводжувались значними розламами.
Кримські гори складаються з трьох паралельних пасм - Головного, Внутрішнього і Зовнішнього.
Зовнішнє пасмо (північне) - найнижче (250-350 м). Воно у північному напрямку поступово переходить у рівнину. Внутрішнє (середнє) пасмо має висоту 400-600 м. Найвищим є Головне пасмо (південне) - 1200-1500 м, яке круто, майже вертикально обривається до Чорного моря. Воно має хвилясту поверхню і складається з окремих плоско вершинних плато, які тут називають яйлами (татарське слово "яйла" означає "літнє пасовище"). У цьому пасмі, на Будуган-Яйлі, знаходиться найвища точка Кримських гір - вершина Роман-Кош (1545 м.).
Характерною рисою Кримських гір особливо Головного пасма, де поширені вапнякові породи, є наявність різноманітних картсвових форм рельєфу. Зустрічаються дуже глибокі провалля, печери. На дні багатьох із них зустрічаються підземні потоки і озера. Які є важливим де жерлом живлення для річок Криму.
Всі пасма глибоко розчленовані повздовжніми і поперечними річковими долинами, які місцями мають каньйоноподібну форму. Найбільше приваблює численних туристів Великий Кримський каньйон (5).
Область гірського Криму з помірно континентальним кліматом охоплює найвище Головне пасмо і передгір'я. Тут температура повітря однакова і становить у січні від -8о...9о, в липні - +15о...16о, а кількість опадів різна: у передгір'ях - 400-500 мм, на Головному пасмі - 900-1200 мм.
Клімат південного узбережжя Криму субтропічний середземноморський, з додатними температурами цілий рік. Річна кількість опадів - 350-450 мм, максиму яких припадає на зимові місяці. Тому літо тут спекотливе і посушливе. На клімат Криму, як і будь-якої іншої ділянки суходолу, впливають такі чинники: географічна широта, абсолютна висота, рельєф, що оточує дану територію, віддаленість від морів і океанів, наявність поблизу океанічних течій, розміщення на материку (розміри і частина материка), характер підсилюючої поверхні (колір, рослинність мікро форми рельєфу).
Головним із чинників, що обумовлюють особливості розвитку кліматоутворюючих процесів, є географічна широта. Географічною широтою зумовлене існування в Україні помірного клімату з переважаючими західними вітрами і чітко вираженими змінами кліматичних явищ за сезонами. (1).
У Кримських горах формуються поверхневий та підземний стоки. Річки тут короткі, їхні долини місцями каньйоноподібні. Багато річок гірської частини Криму на довгий період пересихають або переходять у підземні води. Найбільші річки - Самир, Альма, Бельбек, Чорна. Всі ріки Криму беруть початок у горах. Пічки південних схилів короткі, системи їхні розвинуті слабо, площа водозбору невелика.
Вони бурхливі, порожисті, з частими водоспадами. Річки північних схилів порівняно довгі, мають значну кількість приток.
До підземних вод належать карстові, які часто виходять на поверхню у вигляді джерел, що живлять річки.
Щодо рослинного світу, то сучасна флора сформувалась в кінці антропогену, після материкового зледеніння. Протягом попередніх періодів вона зазнавала значних мін. Сучасних рис рослинний покрив Криму почав набувати з 2 половини мезозойської ери, після виникнення покритонасінних. Флора палеогену була тропічною. До її складу входили пальми, миртові, лаврові, з хвойних були поширені види секвої, болотяного кипарису.
Рослинність Кримських гір характеризується значним розвитком лісів. У їх розподілі виділяється вертикальна поясність. Передгір'я - це смуга кримського лісостепу, яка являє собою чергування степу з ділянками лісу.
На північному схилі головного пасма до 700 м над рівнем моря переважають дуб скельний, клен, ясен. Вище, до 1300 м - букові ліси з доміш4ами граба, берези, липи.
Для Південного берега Криму характерні чагарникові зарості, які складаються з держидерева, чагарникових форм бува пухнастого і граба східного.
Сучасний краєвид утворюють кипариси, кедри, лаври, магнолії. Завдяки сприятливим грунтово-кліматичним умовам можна вирощувати субтропічні культри6 мигдаль, інжир, хурму, гранат.
Щодо тваринного світу Криму, то для нього характерна велика кількість підвидів - кримських ендеміків. Тут живуть олень благородний, козуля, акліматизований у Криму муфлон, а також борсуки, кабани, куниці, кажани, лисиці дикі свині.
Із птахів зустрічається сип білоголовий, мухоловка, синиця, сапсан, балабан. Поширені також гриф чорний, який є найбільшим птахом України, маючи масу до 12,5 кг і довжину крила до 87 см. З плазунів для лісів Криму характерні леопардовий полоз, ящірка кримська і скельна, безногий жовтопуз; із земноводних - тритон гребінчастий, кванша звичайна, різноманітні ящірки та жаби.
Під впливом господарської діяльності людини сучасний рослинний покрив зазнав значних змін. Скоротилась площа лісів і майже зникла степова рослинність, змінився видовий склад флори (2).
4.Проблеми та напрямки подальшого розвитку
З року в рік зростають обсяги видобутку різних корисних копалин, зростає площа кар'єрів, довжина і глибинашахт, що призводить інколи до обвалів, зменшення площ орних земель тощо. Скорочуються вони і через насипання териконів і відвалів із порід, які вивезені при розробці шахт, кар'єрів, а також будування міст, доріг, водосховищ. За останні 30 років загальні втрати використовуваних у с/г земель перевищили 2 млн. га.
Змінюється під впливом людини й рельєф території. Так ще у 1 тисячолітті наші предки насипали вздовж південних рубежів своїх земель сторожові вали, відомих під назвою "Змієвих валів". На південних теренах України височать могили - кургани висотою до 30 м. Поздовжнє розорювання схилів, знищення природної рослинності (особливо в горах) спричиняє змив грунтів, утворення ярів, зсувів тощо. Переоснащення зволожених грунтів, відвальне розорювання їх приводить до розвівання верхнього збагаченого шару вітром (вітрова ерозія).
Щороку в Україні порушується до 200 тис. га земель, а вміст гумусу в грунтах за 25 років зменшився з 3,5% до 3,2 %.
Надмірне зрошення призвело до підтягування до поверхні розчинів солей з нижніх горизонтів, які, нагромаджуючись біля поверхні, перетворюють його в солончак. Площа засолених земель за 25 років зросла на 25%. Грунти втрачають свою родючість і через надмірне науково необґрунтоване використання мінеральних добрив та отрутохімікатів.
Під впливом господарської діяльності змінюється мікроклімат кермах територій, а також планети в цілому. Вчені вважають, що він стає сухішим через поширення парникового ефекту, який, у свою чергу, збільшує вміст оксиду вуглецю в повітрі.
З історичних джерел відомо, що у 1 тисячолітті н.е. майже вся територія сучасної України, за винятком степової зони, була вкрита лісами. За останні два століття вона сильно змінилась. Природна рослинність у степах збереглась лише на невеликих ділянках, майже не залишилось байрачних і заплачних лісів, 65% території степів і Криму розорено. Під впливом господарської діяльності людини зникло, або знаходиться на межі зниження багато видів рослин, зменшилось число диких тварин, скоротився їх видовий склад.
Одночасно в
Loading...

 
 

Цікаве