WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Рекреаційні ресурси Криму - Курсова робота

Рекреаційні ресурси Криму - Курсова робота

від 10 до 20 крб. на місяць). Вілла на березі моря, де на курортника очікували "здорове повітря. Спокій, посилене харчування", причому їжа була не тільки "здорова", а й "гігієнічна", оцінювалась від ста крб. на місяць і вище. Клієнтів спокушали шведською гімнастикою, фребелівськими іграми (за методикою німецького педагога Ф.Фребеля (1782-1852)), дитячими виставками, кеглями, крокетом, катанням на човнах", а також "усіма видами масажу, грязьових компресів і притирань".
Стає цілком зрозумілим, що в дореволюційний період привабливий відпочинок і лікування на кримських курортах були доступними лише для заможних верств населення (7).
У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Крим перетворюється не тільки на елітний курортний регіон, а й на значний осередок гірського туризму і один з перших екскурсійних центрів Російської імперії а згодом і України.
Наприкінці 80-х рр. ХІХ ст. в Ялті виник "Гурток аматорів природи, гірського спорту і "Кримський гір", який чимало зробив для розвитку вітчизняного туризму та екскурсій. Крим у різей віки приваблював мандрівників близькістю моря і доступністю мальовничих хребтів. Туди вели грані гірські стежки.
Пізніше, в 1890 році в Одесі організовується Кримський гірський клуб. З 18912 по 1915 р. видається журнал "Записки Кримського гірського кубу". В якому публікуються звіти експедицій, описуються маршрути подорожей та екскурсій.
Засновниками і першими членами Кримського гірського клубу були вчені, лікарі, юристи, відомі дослідники Криму. Статут клубу розробив геолог Ю.А.Листов. Головою правління обрали гірського інженера Волинського, автора багатьох наукових праць.
Засновники і члени Кримського гірського клубу заклали міцний фундамент розвитку гірського туризму Криму. У статуті клубу визначалися цілі його діяльності:
1) Наукові дослідження Таврійських (Кримських) гір і поширення зібраних відомостей;
2) Заохочення до дослідження і відвідування цих гір та полегшення перебування в них натуралістам та художникам, які вирушають у гори з науковою чи художньою метою;
3) Підтримка місцевих галузей с/г, садівництва та дрібної гірської промисловості;
4) Охорона рідкісних видів гірських рослин і тварин;
Які ж засоби для досягнення всіх цих цілей пропонувалися в статуті. Клуби? Це громадські збори, загальні екскурсії, наукові бесіди й повідомлення туристів, видання на кошти клубу його праць, упорядкування різних наукових лекцій, піклування про полегшення подорожей членів клубу, організація та утримання притулків у горах, утримання провідників і гірських постів, підтримка постійних зв'язків з Імператорським Російським географічним товариством.
Кожний член клубу користувався всіляким сприянням з боку відділень Кримського гірського клубу. Видавався щомісячний журнал, який розсилався членам клубу безкоштовно. Правління клубу знаходилось в Одесі, а його відділення - у Севастополі та Ялті. Вже в перші роки діяльності клуб налічував близько 400 членів.
Після затвердження статуту правління Кримського гірського клубу розіслало повідомлення про його відкриття та статут клубу науковим і художнім установам і товариствам, редакціям столичних, одеських і кримських газет і журналів, деяким іноземним особам та іноземним альпійським клубам. Тим самим клуб голосно заявив про себе і незабаром набув популярності в аматорів подорожей.
З першого року Кримський гірський клуб розпочав збирання даних з геології, географії, флори, фауни, етнографії, археології та історії Криму і поставив завдання видавати ці матеріали з метою популяризації Криму.
Популярність Кримського гірського клубу з кожним роком зростала, що було пов'язано як з активною екскурсійною діяльністю, проведеною ним, так і відкриттям нових відділень клубу.
Через рік, у 1903 р. відкрилося Бессарабське відділення в Кишиневі, у 1908 р. - Бакинське, к 1911 р. - Ризьке, найбільш віддалене від Криму.
Севастопольське відділення обмежило свою діяльність в основному екскурсіями до прилеглих регіонів Криму і проводили подорожі до Балаклави, Херсонеса, Інкермана.
Особлива роль у діяльності клубу належала ялтинському відділенню. Тривалий час його очолював великий ентузіаст екскурсійної справи лікар В.М.Дмитрієв. Відділення не відзначалось чисельністю, налічувало 50-80 чол., тільки в 1913 р. число його членів досягло рекордної цифри - 104. Однак саме це відділення вперше розгорнуло широку екскурсійну діяльність: організацію численних туристських поїздок до Криму, екскурсій у Кримські гори, по найцікавіших місцях Кримського узбережжя.
Ялтинським відділенням разом із Товариством сприяння благоустрою курорту Ялта було створено кілька стежок для полегшення пішохідних екскурсій у гори. Першою у 1899 році з'явилася Штангеєвська стежка, що вела від водоспаду Учан-су до хребта Яйли через найбільш мальовничі ділянки східного схилу Яйли.
Вона мала протяжність понад 8,5 км і призначалась для екскурсантів будь0якої фізичної підготовленості, оскільки була такою пологою, що навіть люди, які не звикли до гірських прогулянок, вільно по ній піднімались. Вздовж усієї стежки було зроблено на каменях знаки і написи, що вказували пройдену відстань і подальший напрямок руху.
Ця перша туристська стежка Криму стала прообразом нинішніх туристичних стежок, що належать до найефективніших засобів регулювання взаємовідносин між туристами і природою.
Слідом за Штангеєвською з'явилась Бот кінська стежка, створена на кошти, пожертвувані шанувальникам професора С.П.Боткіна. Ця зручна й цікава для прогулянок туристів стежка вела до водоспаду Яузлар, околиці якого вкриті густими мальовничими сосновими лісами.
Дещо пізніше з'явилися ще дві стежки, що ведуть у гри, Хрестова і Дмитрієвська, названа на честь першого голови Ялтинського відділення В.М.Дмитрієва.
Крім стежок для зручності туристів, які подорожували Кримськими горами, на Чатирдазі було створено перший туристський притулок, яким могли користуватися як члени клубу так і всі інші аматори походів. Чатирдалький притулок розташовувався поблизу печер Бінбаш-Коба і Суук-Коба, у ньому зупинялися в основному ті, хто збирався відвідати ці печери.
Притулок вЧатир-Дазі був відомий мандрівникам. Щороку в ньому ночували сотні туристів.
Екскурсійний сезон Ялтинського відділення був досить тривалим. Зазвичай він починався в квітні і закінчувався в жовтні, проте в окремі роки, за сприятливих погодних умов його часові межі могли розширюватися. Так у 1912 р. перша екскурсія відбулася 25 лютого. Це найбільш ранній термін початку екскурсійного періоду. Найпізнішою датою закінчення екскурсійного періоду було 30 листопада 1909 року. Цього ж року екскурсійний період був най тривалішим - 252 дня.
Рік за роком екскурсійна діяльність Ялтинського відділення набирала сили. Почавши з організації екскурсій для кількох десятків своїх членів, вже в 1896 році воно провело 181 екскурсію для 1491 чол., а в 1912 р. число екскурсій досягло 645, а їх учасників - 15299 чол. Усього за час свого існування відділення охопило послугами понад 120000 чоловік.
Екскурсії Ялтинського відділення характеризувались великою роз маєтністю маршрутів. Основою їх були одноденні екскурсії в околицях Ялти, наприклад екскурсії, проведені відділенням у 1898 р. Найпривабливішим у всі роки залишався маршрут на гору Ай-Петрі, звідки відкривається чудовий краєвид на навколишні гори, Ялту і Чорне море. Екскурсії
Loading...

 
 

Цікаве