WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Легка промисловість України - Курсова робота

Легка промисловість України - Курсова робота

ґрунтуватися на стратегічній комплексній програмі його розбудови у системі загальноукраїнської регіональної диференціації та інтеграції праці. Насамперед слід завершити приватизацію державних, і кооперативних підприємств і таким чином задіяти закони ринкової економіки, припинити спад виробництва. До речі у трьох областях регіону практично не функціонуютьпонад 60 % підприємств. Та й решта працює не на пивну потужність; це призводить до явного і прихованого безробіття, зубожіння народу.
Вимагають докорінної перебудови галузева і територіальна структури економіки на макро-, мезо- і мікрорівні. Незадовільною с пропорція між важкою промисловістю, з одного боку, га легкою і харчовою, - з другого.
Гострі регіональні проблеми назрівають в енергетиці. Послабити їх можна шляхом запровадження у виробництво і побут строгого режиму економії, раціонального використання місцевого нафтогазоресурсного потенціалу, введення до ладу діючих нафтоперевалочного терміналу.
В умовах розриву зв'язків на терені колишнього СРСР особливо потерпає машинобудівна галузь. Донедавна вона використовувала довізні комплектуючі вироби з інших регіонів, а готова продукція у великій кількості вивозилася за межі ПР в той час, коли на місці її потребували і машинобудівники, і підприємства морегосподарського комплексу, і АПК. Отже, слід зміцнювати раціональні внутрі- і міжрегіональні виробничі зв'язки, розширювати конкурентоспроможні наукомісткі види машинобудування (електроніка, приладобудування тощо).
Слабкою ланкою компонентної структури господарства ПР с АПК, особливо його аграрний сектор. На його функціонування впливають значні розбіжності цін на продукцію сільського господарства і промисловості, високі податки, незадовільне забезпечення матеріально-технічними засобами, недостатні масштаби зрошування.
До рівня міжнародних стандартів треба зміцнити матеріально-технічну базу курортно-рекреаційного комплексу, що має унікальний природно-ресурсний потенціал. У багатьох місцевостях він повинен стати серцевиною господарства з підпорядкуванням-йому інших галузей економіки і систем розселення.
Перспективною для району є активізація зовнішньоекономічної діяльності. Цьому сприяло б залучення іноземного капіталу, формування вільних економічних зон, у т.ч. курортно-рекреаційних.
Гострою для Півдня є екологічна проблема: небезпечний рівень забруднення води, повітря, інших ланок довкілля спричиняє ріст онкологічних захворювань, хвороб органів дихання і кровообігу. Тому необхідно посилити охорону природи, вдосконалювати екологічне виховання. Вирішення названих проблем сприятиме підвищенню добробуту людей. Слід сказати, що соціальна проблема у районі нас свої особливості, викликані загостренням-національних стосунків. Із значними труднощами зустрічаються у Криму, зокрема, кримські татари і німці, що повертаються на батьківщину з місць виселення. Фінансове забезпечення цього повернення мали б на себе взяти, крім України, також Росія, країни СНД з яких виїжджають переселенці.
Дуже небезпечною для прикордонного Півдня є криміногенна ситуація. Для приборкання порушників правопорядку слід об'єднати зусилля місцевих і центральних правоохоронних органів.
У загальній територіальній структурі економіки існує велика диспропорція у розвитку перенасиченої продуктивними силами вузької приморської зони і більш віддалених від моря аграрних північних підрайонів, які треба індустріалізувати, зокрема з допомогою переробних підприємств харчової промисловості.
Дальші перспективи підвищення добробуту народу пов'язані з розв'язанням цілого комплексу проблем на шляху послідовних ринкових перетворень, співіснування різних форм власності на засоби виробництва.
Основними галузями, які належать до легкої промисловості є текстильна (виробництво різних тканин), швейна пошиття одягу, білизни тощо), шкіряно-взуттєва (вичинка шкіри і пошиття взуття) та хутрова (виробництво хутра і хутрових виробів). Отже, комплекс легкої промисловості працює для забезпечення потреб населення у взутті, одязі, предметах галантереї тощо. Частина продукції (технічна тканина, шкіра) надходить на підприємства важкої індустрії.
На сьогоднішній день у легкій промисловості працює 10,5% від зайнятих у промисловому виробництві. На початку 90-х років вона давала більше 11% загального обсягу продукції всієї індустрії України.
Легка промисловість набула розвитку у другій половині XIX століття. Побудовані джутова фабрика в Одесі, канатний завод у Харкові і т. ін., які працювали в основному на привізній сировині. У XX столітті, особливо після Другої світової війни, набули розвитку нові галузі - трикотажна, виробництво штучної шкіри тощо. Підприємства галузі зараз працюють у більшості великих і середніх міст району.
Основною галуззю комплексу легкої промисловості є текстильна, сировиною для якої є рослинні (бавовна, льон, коноплі), тваринні (вовна, шовк), а також штучні і синтетичні (віскозний шовк, лавсан, капрон, нейлон і ін.) волокна. Залежно від сировини у текстильній промисловості виділяють лляну, шовкову, вовняну, бавовняну, а також трикотажну (виробництво полотна і в'язаних виробів з натуральних і хімічних волокон та хімічних комплексних ниток) підгалузі. Шкіряно-взуттєва та хутрова галузі легкої індустрії використовують як сировину природні шкури свійських і диких тварин, а також штучні шкіру та хутра.
Природна сировина для легкої промисловості проходить первинну обробку, що здійснюється на льонопереробних, шовкомотальних, вовномийних, бавовняно-очисних та інших підприємствах. Процес виготовлення тканини, крім первинної обробки сировини, містить три основні стадії: прядіння, ткацтво і обробку. Після першої отримують прядиво, яке утворене однією або декількома нитками. З прядива на ткацькому виробництві отримують різні види тканин. Обробка передбачає вибілювання, фарбування та оздоблення тканин. Продуктивність цього сучасного виробництва у 8-10 разів більша, ніж ткацького.
Для легкої промисловості і зокрема текстильної характерні два типи підприємств: фабрики і комбінати. На фабриках здійснюються один або два виробничі процеси, а тому вони бувають ткацькі, прядильно-ткацькі чи оздоблювальні. На комбінатах здійснюється повний виробничий процес від прядіння до оздоблення.
Більшість галузей легкої промисловості щодо факторів розміщення мають подвійну орієнтацію. Первинна обробка, а також лляна, шовкова галузі тяжіють до сировини. Виготовлення готової продукції, бавовняних і вовняних тканин орієнтується на споживача та трудові ресурси. Тобто підприємства, що їх виробляють, розміщуються у великих містах і особливо там, де необхідно забезпечити роботою жіноче населення (центрах розвитку паливної, металургійної промисловості тощо).
Loading...

 
 

Цікаве