WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Легка промисловість України - Курсова робота

Легка промисловість України - Курсова робота

українське козацтво.
Наприкінці XVIII ст. південні райони сучасної Українизахопила Росія (Крим у 1783 p., Одещину у 1791 p.). Після цього безлюдне Дике поле в південних степових районах України почали інтенсивно заселяти як українці, так і частково росіяни. Степи спершу використовувалися для розвитку пасовищного скотарства (розведення овець і великої рогатої худоби). Вовна і шкіра мали добрий ринок збуту в Росії і за рубежем. На карті Півдня з'явилися порівняно великі торгові міста - Херсон (1778 p.), Миколаїв (1788 p.), Одеса (1794 p.).
Зменшення попиту на вовну і шкіру у другій половині XIX ст. під впливом конкуренції австралійського вівчарства зумовило переорієнтацію Півдня на торгове землеробство зернового напрямку (пшениця, ячмінь), що мало збут на внутрішньому і зовнішньому ринках. Цьому сприяло будів-ництво залізниць Одеса-Балта (1865 p.), Одеса-Київ-Москва (1870 р.) та ін.
Планомірний розвиток промисловості розпочався у другій половині XIX ст. - стали до ладу судноверфі у Миколаєві, Одесі, Херсоні, зернопереробні підприємства, налагодилося виробництво машин для сільського господарства. І все ж в довоєнний період тут розвивався переважно аграрний тип господарства зернової спеціалізації у системі все-російського територіального поділу та об'єднання праці.
Значних спустошень Південь зазнав під час Другої світової війни, особливо після звільнення його у першій половині 1944 р. радянськими військами, коли за наказом Сталіна з Криму були депортовані до Середньої Азії татари (приблизно 200 тис. чол.) і німці (63 тис. чол.). З нагоди 300-річчя Переяславської Ради, яка у свій час ухвалила рішення про включення України до складу Росії, Президія Верховної Ради СРСР указом від 19 лютого 1954 р. передала Україні Кримську обл. У процесі теперішньої суверенізації їй було надано статус автономії (30 червня 1991 р.) у складі, територіальної цілісності України.
Після Першої світової війни ПР перетворився у досить потужний індустріально-аграрний регіон із розвиненим АПК, машинобудуванням і металообробкою, легкою промисловістю, транспортом і рекреацією. Проте загострилися й соціально-економічні проблеми (екстенсивність розвитку, застійні явища у господарстві, непосильний тягар ВПК, структурна деформація економіки). Подолання наслідків людиножерного соціалістичного експерименту теж не минає без втрат (різкий спад виробництва, розлад економічних зв'язків, зменшення інвестицій, інфляція, безробіття, сильне зниження рівня життя більшості населення тощо). Та існує обґрунтоване сподівання, що принциповими ринковими засобами скрута буде подолана, бо різнобічні потенціальні можливості України та її регіонів багатющі. [7]
2.2. Природо-екологічні передумови.
Південний район має сприятливе економіко-географічне положення. Він знаходиться на півдні України й омивається Чорним і частково Азовським морями. З цим пов'язана і його друга назва - Причорноморський. Приморське положення зумовило розвиток суднобудування та судноремонту, морського транспорту каботажного та міжнародного плавання, курортно-туристського господарства, портово-про-мислових комплексів. Розташування району є також придунайським, що дає змогу підтримувати дешеве річкове сполучення з багатьма країнами Європи (Румунією, Болгарією, СРЮ, Угорщиною, Словаччиною та ін.). Через цен-тральну частину району протікає Дніпро, по якому він має добре транспортне сполучення з Придніпров'ям, Києвом, Черкасами. На південному сході район межує з Північно-Кавказьким економічним районом Росії, на північному сході та півночі - з Придніпров'ям, на північному за-ході - з Центральним районом України, на заході - з Молдовою, на південному заході - з Румунією. Близько до ПР розташований Східний район. Отже, внутрішні райони України, особливо Придніпровський та Донецький, до яких близькі промислові центри Причорномор'я, є потужною базою для постачання ПР різними індустріальними товарами (вугіллям, металом, машинами). Порівняно недалеко від нього по Чорному морю розташована Болгарія, з якою встановлене поромно-залізничне сполучення (Іллічівськ-Варна). Через Південний район Україна підтримує транзитні міждержавні зв'язки з іншими країнами за допомогою різних видів транспорту (особливо морського, залізничного, автомобільного, трубопровідного).
Переважно низовинний рельєф, велика кількість тепла та світла, великі масиви чорноземів, наявність мінеральних ресурсів (залізних руд, флюсових вапняків для чорної металургії, ропи Сиваша, джерел мінералних вод, лікувальних грязей), довга берегова лінія з піщаними пляжами на узбережжі теплих Чорного та Азовського морів, мальовничі ландшафти Кримських гір сприяють різносторонньому комплексному розвитку району. Гальмують його недостатні паливно-енергетичні ресурси, посушливий клімат, екологічна забрудненість.
Природні передумови формування народногосподарського комплексу. Взагалі інтегральний природно-ресурсний потенціал Причорноморського району не високий - лише 15,6% загальноукраїнського; це пояснюється відносною бідністю корисними копалинами. Але є два фактори, які цілком компенсують дефіцит мінеральних ресурсів: це теплий клімат і море.
Перший - сприяв формуванню потужного агропромислового комплексу й унікального для України рекреаційного комплексу з південною специфікою. Вихід до моря, крім рекреаційного значення, має велике економічне: завдяки цьому в районі сформувалися припортові комплекси, які працюють як на українській сировині (зерно, цукор, риба - переробляються й вивозяться в інші регіони країни й за кордон), так і на девізній з інших країн (аміак, суперфосфорна кислота, чай, значною мірою тютюн, нафта, бавовна, джут). Завдяки морю однією з провідних галузей стало суднобудування.
Корисних копалин небагато, але значення деяких з них набуває загальноукраїнського характеру. Це керченська залізна руда, солі кримських озер і Сиваша, газ, мармур, лікувальні грязі лиманів, мінеральні джерела.
Порівняно з іншими районами, Причорномор'я найгірше забезпечене енергетичними ресурсами, що не лише стримує енергомісткі виробництва, а й негативно впливає на розвиток господарства. [6]
2.3. Соціально-економічні передумови.
До соціально-економічних передумов відносять:
а) Демографічні передумови. Щільність населення району - 68 чол./км2, що нижче за середньоукраїнський показник. Найнижча вона в Херсонській області (44 чол./км2). Демографічна ситуація в районі складна. Коефіцієнти природного приросту населення скрізь від'ємні, в межах від -5,0 (Херсонська область) до -6,1‰ (Одеська). Частка осіб працездатного віку становить 57,1%, що є найвищим показником серед районів України. Це створює сприятливі умови для розміщення працемістких виробництв.
Характерною рисою розселення населення Причорноморського району є те, що його найбільші міста - Одеса, Миколаїв, Херсон, Севастополь, Керч - розташовані вздовж морських берегів; у
Loading...

 
 

Цікаве