WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Легка промисловість України - Курсова робота

Легка промисловість України - Курсова робота


Курсова робота з РПС
Легка промисловість України
У промисловому комплексу України легка промисловість виробляє товари народного споживання і частково продукцію промислового призначення. В умовах соціальної переорієнтації економіки цій галузі належить ведуча роль у піднесенні рівня життя населення.
В нашій країні наявні всі передумови для розміщення і розвитку легкої промисловості, яка охоплює текстильну (з бавовняною, вовняною, лляною та шовковою галузями), трикотажну, швейну, шкіряну, взуттєву, хутрову та інші галузі, підприємства котрих ,враховуючи хорошу трансфортабельність готової продукції у розміщенні орієнтується переважно на наявність трудових ресурсів і сировини.
Легка промисловість є однією з найбільш працеємних галузей господарства. Її трудопоглинаючий потенціал значним чином спрямований на жіночу частину трудових ресурсів.
Легка промисловість України - традиційна галузь народного господарства, яка від кустарних промислів і умовах напівнатурального господарства розвивалась до гігантів індустрії при товарному виробництві.
Розвитку галузі сприяли забезпеченість України відповідною сировиною, а також потребами населення в її продукції.
Легка промисловість розвивається в усіх районах України. Зокрема вона добре розвинена у Південному районі.
Південний район включає Автономну Республіку Крим, Одеську, Миколаївську та Херсонську області. Його площа становить 113 тис. км2, населення - 7,8 млн. чол. Або 19 % території і 15 % населення України. Цей район розташований на березі Чорного моря від чого і походить друга назва - Причорноморський.
У всеукраїнському та міжнародному поділі праці район спеціалізується на виробництві різноманітної продукції агропромислового комплексу, рибної та легкої (насамперед бавовняних, вовняних і конопледжгутових тканин) промисловостей.
Розглянемо легку промисловість Південного району.
Рис. 1. Південний район [7]
Легка промисловість - це сукупність галузей, що спеціалізуються на виробництві товарів народного споживання, (тканини, взуття, трикотаж, одяг, галантерея).
Легка промисловість у 2000 році нараховувалося більше 860 під-приємств галузі, що перебували на самостійному балансі. Виробництва галузі у 2001 році виробили товарів широкого вжитку на суму 1593,0 млн. грн. (у діючих цінах), що майже на 370 млн. грн. більше, ніж у 1996 році.
Динаміка виробництва основних видів продукції
текстильною промисловістю
Продукція 1990 1995 1996 1998 1999 2001
Тканини (млн.м2) 1210 169 109 90 50 73,1
У т.ч..: 41,0
бавовняні 565 78 51 56 26 5,8
вовняні 72 15 9 7 5 5,4
лляні 98 20 20 10 5 -
конопледжутові 31 14 7 3 - 6,4
шовкові 283 19 9 8 6 14,4
неткані матеріали типу тканин 161 23 13 6 8
До легкої промисловості належать: текстильна (бавовняна, вовняна, шовкова, лляна), трикотажна, шкіряно-взуттєва, швейна, хутряна.
Рис. 3.
У структурі легкої промисловості перше місце за обсягом виробництва посідає текстильна галузь, друге - швейна, третє - взуттєва.
Легка промисловість - надзвичайно трудомістка галузь, у якій працюють в основному жінки, тому її підприємства розміщені у великих містах, де багато трудових ресурсів. Також підприємства легкої промисловості орієнтуються на споживача (швейна, шкіряно-взуттєва, трикотажна) і сировину (текстильна). Із розвитком ринкових відносин на перше місце висувається транспортний фактор.
Провідна роль легкої промисловості - текстильна. Основними її виробниками є бавовняна, вовняна, лляна, конопледжгутова, трикотажна, текстильно-галантерейна, первинної обробки льону. Всього в Україні працює 247 підприємств текстильної промисловості, в т.ч. 76 трикотажних, 41 бавовняно-прядильна фабрика, 15 конопле- і льонозаводів. Бавовняна промисловість працює на довізній сировині (бавовна-сирець), яку імпортує із Середньоазіатського та Закавказького регіонів. На неї припадало у 2001 р. 56,1% всіх тканин, що вироблялися. Крупні підприємства галузі знаходяться насамперед у великих містах, через які проходять транспортні шляхи, - Херсоні, Нікополі (прядильно-нитковий комбінат).
В Україні працюють 25 підприємств і виробничих об'єднань, виробляють тканину із вовни (8,0% усіх тканин України).
Промисловість вовняних тканин представлена великими підприємствами в Одесі, що працюють на місцевій і привізній сировині.
Конопляно-джгутова промисловість недостатньо розвинена й повністю працює на привізній сировині. Тому її підприємства є тільки в Одесі.
Підприємства трикотажної промисловості (виробництво верхнього одягу, білизни, панчішно-шкарпеткове) орієнтуються на споживача, тому розміщені у великих містах - Одесі. Ті ж передумови визначають принципи розміщення швейної, шкіряної і взуттєвої промисловості, тому центри їхнього розвитку збігаються.
Важливими галузями легкої промисловості є шкіряна та взуттєва. Підприємства шкіряної промисловості займаються обробкою шкір тварин, а також виробляють штучну жорстку і м'яку шкіру, штучне хутро. Виробництво штучної шкіри та хутра налагоджене на підприємствах в Одесі.
У країні діє біля 100 підприємств які виробляють взуття з натуральної та штучної шкіри. У 2001 році ними виготовлено більше 13 4 млн. пар взуття. Найпотужніші взуттєві фабрики розміщені у Одесі та інших містах.
Підприємства хутряної промисловості, навпаки, розміщені переважно в невеликих містах - Балті (Одеська обл.). Винятком є Харків, де також розвинена ця галузь.
У структурі легкої промисловості швейна промисловість посідає друге місце за вартістю виробленої продукції. Розміщення підприємств галузі формується під впливом наявних трудових ресурсів і споживачів. Вони розташовані майже в усіх великих містах. Підприємствами країни у 2001 році було вироблено швейних виробів різноманітного асортименту (для дорослих, дітей, спортивного призначення) 35,8 млн. штук. [2]
2. Передумови розвитку легкої промисловості Південного району.
2.1. Історичні передумови.
Освоєння людиною Півдня теперішньої України сягає в добу палеоліту (100 тис.- 10 тис. років до Хр.). З того часу його територією володіли різні народи, у т.ч. скіфи, слов'яни, таври. Останні дали давню назву Кримському півострову - Таврида, чи Таврійський.
За часів Київської Русі-України з Балтійського моря по Дніпру до Чорного моря і Константинополя проходив відомий торговий шлях, "із варяг у греки", який мав велике значення для Причорномор'я.
У XIII ст. район був завойований монголо-татарами, від яких походить назва "Крим" (Кирим). У XV ст. на значній території Півдня вони утворили Кримське ханство. Згодом північне узбережжя Чорного моря захопила Туреччина, яка у 1478 р. домоглася залежності від себе кримського хана. Турки і татари робили часті набіги на Україну і Росію, грабуючи їх і забираючи в полон людей для продажу, їм давало належну відсіч хоробре
Loading...

 
 

Цікаве