WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → 1.Загальне поняття про демографічний потенціал. 2.Розміщення населення. Міське і сільське населення. Урбанізація. 3.Статево-віковий, структура населен - Реферат

1.Загальне поняття про демографічний потенціал. 2.Розміщення населення. Міське і сільське населення. Урбанізація. 3.Статево-віковий, структура населен - Реферат

господарством. Таким чином, форми розселеннянаселення постійно ускладнюються, віддзеркалюючи відповідні зміни у ході розвитку цивілізації від античного "поліса" (міста-держави) до сучасного мегалополіса.
3. Статево-віковий, структура населення
Співвідношення чоловіків і жінок віддзеркалює статевий склад (структуру) населення. В цілому у світі чоловіків більше, ніж жінок, переважно за рахунок країн Азії. Приблизно в половині країн світу жінки кількісно переважають над чоловіками. Це пояснюється тим, що середня тривалість життя жінок на 5-8 років більша, ніж чоловіків. У деяких країнах переважання жінок є результатом Другої світової війни та сучасних воєнних конфліктів. Але з появою нових поколінь розрив у співвідношенні чоловіків і жінок поступово скорочується.
Кількісне переважання чоловіків над жінками спостерігається в країнах, де становище жінок історично було несприятливе (ранні шлюби, численні й ранні народження дітей), а також у тих країнах, де великий приплив чоловічої робочої сили. Найбільше кількісне переважання чоловіків в Індії та Китаї.
Віковий склад населення залежить від показників народжуваності, смертності та природного приросту. Тому основні типи вікового складу населення на початку 90-х років XX ст. загалом відповідають типам його відтворення (мал. 14).
У розвинутих країнах світу частка дітей до 14 років становить у середньому 20 %, літніх людей - 14-15 %, а в країнах, що розвиваються, відповідно 33-36 % і 4 % (мал. 15).
Статево-вікова структура населення - важливий економіко-демографічний показник, який дає змогу прогнозувати кількість населення і, відповідно, трудові ресурси.
4. Трудові ресурси та зайнятість населення
До трудових ресурсів належить частина населення, що досягла працездатного віку, який у кожній країні визначається законодавче (в США, Росії, Україні -16-60 років, Канаді - 15-66, в Мексиці і Португалії - 12-65). У міжнародній статистиці працездатним вважається населення віком від 15 до 65 років.
У багатьох країнах, особливо тих, що розвиваються, пенсійний вік взагалі не визначено, оскільки немає пенсійного забезпечення.
Частина трудових ресурсів, що безпосередньо залучена в суспільне виробництво, на даний час становить економічно активне населення. На нього припадає в світі майже 3/4 трудових ресурсів. Відмінність між економічно активним населенням і зайнятим у виробництві визначається як рівень безробіття. Цей показник змінюється в часі і не однаковий у різних країнах. Він залежить від рівня розвитку країни, характеризує стан економіки та певною мірою рівень життя населення.
Структура зайнятості віддзеркалює структуру господарства країни, рівень розвитку окремих галузей, функціональну структуру поселень. У розвинутих країнах зайнятість у промисловості становить 25-40 %, а кількість зайнятих у сільському господарстві постійно зменшується. Водночас до 35-50 % зростає кількість зайнятих у невиробничій сфері, що представлена не тільки такими традиційними видами діяльності, як освіта, охорона здоров'я та відпочинок, а й торговельно-фінансовою діяльністю. В країнах, що розвиваються, близько половини населення зайнято в аграрному секторі економіки. Частка зайнятих в промисловості тут не перевищує 15 %. Значний відсоток становлять зайняті у невиробничій сфері, переважно в сфері послуг. У постсоціалістичних країнах основна частина населення зайнята в матеріальному виробництві (майже 40 % - у промисловості й 20 % - в сільському господарстві). На невиробничу сферу припадає близько 30 %, причому 2/3 зайняті в освіті, охороні здоров'я, культурі.
Таким чином, простежується закономірний зв'язок між структурою зяйнятості, структурою виробництва та типом країни.
Постіндустріальним та індустріальним країнам притаманний значний розвиток галузей невиробничої сфери на базі високорозвинутої промисловості, особливо її обробної ланки. Чим нижчий рівень промислового розвитку, тим менша частка населення зайнята у невиробничій сфері. Цей загальний баланс галузевої структури зайнятості може мати варіації, пов'язані з національними традиціями або політичними умовами на певний час. У цьому можна впевнитись навіть порівнюючи США та Японію, Індію та Китай за даними таблиці 2. Але загалом за динамікою галузевої структури зайнятості можна простежити зміни в галузевій структурі виробництва та перебіг в напрямі розвитку господарства окремої країни.
Висновок
Кількість населення Землі постійно зростає, і темпи його зростання прискорюються, що дало підставу назвати цей процес "демографічним вибухом" і розглядати як одну з глобальних проблем людства. Зростання населення відбувається переважно за рахунок країн, що розвиваються.
У світі налічується близько 3 тис. народів, що розмовляють 6 тис. мов і діалектів.
Особливості природного середовища, історія його освоєння та соціально-економічні умови розвитку визначили нерівномірність у розміщенні населення Землі. Найгустіше заселені території давнього зрошуваного землеробства, оазиси аридної зони, старопромислові райони і узбережжя морів та океанів.
Населення світу поділяється на міське і сільське. Сільське населення поки що переважає за кількістю, але ця перевага незначна й сучасна тенденція прямує до зростання частки міського населення передусім за рахунок внутрішніх міграцій з сільської місцевості у міста.
Процес зростання і підвищення частки міського населення, ролі міст у житті суспільства, поступове перетворення його в міське за характером праці, способу життя, культури називається урбанізацією. Територіальним виразом урбанізації є агломерування розселення. В результаті всі великі міста, особливо міста з кількістю населення понад 1 млн чоловік, є агломераціями або системами тісно зв'язаних поселень. Вищою формою агломерування є мегалополіси або суцільні урбанізовані зони. В сільській місцевості відповідно до систем природокористування переважають дисперсні форми розселення.
Рівень урбанізації пов'язаний з рівнем соціально-економічного розвитку країни. В свою чергу рівень соціально-економічного розвитку визначає рівень та структуру зайнятості, рівень безробіття та певною мірою рівень життя населення.
Статевий склад (структура) населення світу віддзеркалює співвідношення чоловіків і жінок. Віковий склад населення залежить від показників народжуваності, смертності та природного приросту населення.
Статево-вікова структура населення дає змогу прогнозувати кількість населення і, відповідно, трудові ресурси. Економічно активне населення в світі становить 3/4 трудових ресурсів.
Структура зайнятості віддзеркалює структуру господарства країни, рівень розвитку окремих галузей, функціональну структуру поселень.
Використана література:
1. Світова економіка. - К., 2003.
2. Соціальна та економічна географія світу. - К., 2002.
3. Словник-довідник з економічної географії. - К., 2002.
4. Розміщення продуктивних сил. Підручник. - К., 2003.
Loading...

 
 

Цікаве