WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення продуктивних сил Південного економічного району - Реферат

Розміщення продуктивних сил Південного економічного району - Реферат

мережі станцій геотермального енергопостачання сільських районів рів-нинного Криму, рекреаційних підприємств Саксько-Євпаторійського курорту, населених пунктів Керченського півострова.
Національний склад населення району налічує більш як 100 націо-нальностей і народностей, що створює передумови для розвитку етнічного туризму. Для болгарських, турецьких, німецьких, грецьких, чеських гро-мадян, чиї предки жили колись у Криму, на Одещині та в інших областях, розроблено нові тури. Паломницьким цілям можуть слугувати святі місця різних конфесій.
Новим у туристичній індустрії Південного району стає зелений (сільсь-кий) туризм. Район має всі можливості для розвитку нетрадиційних форм туризму: спелеологічного, скалолазання, кінного, велосипедного, дельта-планеризму, гірсько-пішохідного, мисливського, вертолітного, прогулянок на яхтах, підводного (з аквалангом) та ін.
Собівартість туристичних послуг у Причорномор'ї досить висока, що пов'язано із значними витратами на оренду приміщень, землі тощо.
Розвиток іноземного туризму в Криму стримується слабкою мате-ріальною і технічною базою. Необхідне будівництво нових підприємств і модернізація існуючих. Зона іноземного туризму може розширюватися за рахунок показу об'єктів м. Севастополя, Феодосії, Старого Криму, Судака, Бахчисарая і Керчі.
Для курортів Причорномор'я в цілому характерні: відсутність ком-плексності в їх розвитку (рекреація випадає з економічної структури району); низький рівень зовнішнього рекреаційного потоку; нерівномірний розподіл потоку рекреантів на території й концентрація його на більш освоєних територіях; яскраво виражена сезонність потоку рекреантів; від-сутність єдиної рекреаційної політики будівництва й управління курортами; слабка транспортна забезпеченість курортів; концентрація місцевого на-селення на найбільш цінних у рекреаційному відношенні територіях; слабкорозвинена, вузькоспеціалізована економічна база міст-курортів. Ма-теріально-технічна база не в змозі забезпечити належні умови праці, побуту, відпочинку населення та вільний розвиток рекреаційного господарства.
Діяльність об'єктів портово-промислового комплексу в прибережній зоні Чорного та Азовського морів негативно впливає на природне середовище.
Найбільшими забруднювачами навколишнього середовища в районі є хімічні, металургійні, нафтопереробні комбінати, а також підприємства харчової промисловості і житлово-комунальне господарство. Нині зусил-лями природоохоронних органів України викид стічних вод більшості підприємств в морську акваторію припинено завдяки організації замкнутого циклу водогосподарської діяльності. Крім того, створено природоохоронне обладнання для локального очищення різних категорій стічних вод, які містять нафтопродукти, в морських торгових портах і на деяких судноремонтних заводах.
Заходи з охорони навколишнього середовища проводяться, проте коштів на них виділяється занадто мало, застаріле обладнання часто спричинює залпові аварійні викиди, що створює передумови для тотального забруднення прибережних акваторій, морського дна і берегової зони нафтопродуктами, технічними мастилами, важкими металами, поверхнево-активними речовинами та іншими інгредієнтами.
Розвитку сільськогосподарського виробництва великої шкоди завдає активна ерозія грунтів, прискорені їх лінійне розмивання та площинне змивання. На зрошуваних землях розвиваються вторинне засолювання, підтоплення. Спостерігається замулювання водойм. Узбережжя Чорного та Азовського морів зазнають абразії, зсувів тощо. Важливими заходами боротьби з цими негативними процесами є контурне землевпорядкування, створення полезахисних, водоохоронних та протиерозійних лісосмуг, комплексна меліорація, лісовідновлення, поліпшення лук, берегоукріплення, терасування селенебезпечних гірських схилів.
Негативно впливають на природне середовище також рекреаційна діяльність, стихійний відпочинок, туризм, їх хаотичний розвиток завдає шкоди природі, особливо на берегах морів, озер, рік, на гірських схилах і терасах Криму. Наслідками неорганізованого туризму часто бувають на-копичення різноманітних відходів, лісові пожежі, що призводять до порушення природнихекосистем.
З метою збереження різноманітності природно-територіальних ком-плексів та генетичних ресурсів тваринного і рослинного світу, проведення наукових досліджень на території Причорноморського економічного району створено ряд заповідників, заказників, заповідно-мисливських господарств. Найбільші заповідники - "Асканія-Нова" (площа 33,3 тис. га) і Чорноморський (площа 87,3 тис. га), включені в 1984 р. ЮНЕСКО в міжнародну мережу біосферних заповідників. Державними заповідниками України є Карадазький (площа 2,9 тис. га), Ялтинський гідро-лісовий (14,6 тис. га). З чотирьох заповідно-мисливських господарств України два розміщені в райолі - Азово-Сиваське (34,1 тис. га) та Кримське (42,9 тис. га), де проводиться робота щодо збільшення та регулювання кількості цінних мисливських тварин, а також розселення їх по різних районах, вивчаються природні умови місць їх проживання, охороняються рідкісні та зникаючі види, здійснюється акліматизація окремих видів мисливської фауни.
Висновки
Південний економічний район має досить вигідне географічне положення. Через його територію проходять важливі залізничні, річкові та повітряні шляхи, які сполучають економічні райони України з багатьма зарубіжними країнами.
Район розташований на перетині державних і міжнародних морських шляхів Азовсько-Чорноморського басейну. Його причорноморське положення сприяє розвиткові портового та рекреаційного господарства.
У районі розвинені машинобудування, багатогалузева харчова про-мисловість, високотоварне сільське господарство з великою часткою зернових посівів, садів, виноградників, тютюну та ефірно-олійних культур. На район припадає 20,6% валового збору зерна, 26,7% соняшнику, 14,6% м'яса.
Значним є вклад регіону у виробництво морських та річкових суден, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, металорізальних верстатів, електродвигунів. Тут сконцентровано майже 90% виробництва вин, 45% - консервів країни.
Збалансований розвиток різних інфраструктурних ланок господарства курортних комплексів, удосконалення управління ними, забезпечення охорони рекреаційних ресурсів і всього навколишнього середовища - це основні завдання народногосподарського комплексу району.
Використана література
1. Размещение производительных сил / Под ред. В.В. Кистанова, Н.В. Копилова. -М.: Экономика, 1994.
2. Регіональна політика України / Під ред. Н.Г. Курдюкової. -К.: Наук. думка, 1995. -165 с.
3. Розміщення продуктивних сил / За ред. Є. П. Качана - К.: Вища шк., 1997. - 350 с.
4. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Г.П. Баб'як, В.Я. Брич, М.П. Дусановська та ін.; За ред. Є.П.Качана. - К.: Вища шк., 1999. - 375 с.
5. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана. - К., Юридична книга, 2001. - 552 с.
6. Розміщення продуктивних сил: Навч.-метод, посібник для самостійного вивчення дисципліни / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 76 с.
7. Розміщення продуктивних сил: Підручник / В.В.Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф.Семенов та ін.; За ред. Ковалевського О.Л. - К.: Тов. "Знання", КОО, 1998. - 546 с.
8. Розміщення продуктивних сил; Навч. посібник / За ред. В. В. Ковалевського, В. Ф. Семенова, О. Л. Михайлюк та ін. - К.: Либідь, 1996.
9. Соціально-економічна географія України / За ред. О. І. Шаблія. -Львів: Світ, 1994.

 
 

Цікаве

Загрузка...