WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення продуктивних сил Південного економічного району - Реферат

Розміщення продуктивних сил Південного економічного району - Реферат

Україні- 13,7%о(присередньореспубліканському 15,2%о). Природний приріст скрізь від'ємний і становить від мінус 5,0%о у Херсонській області до мінус 6,1%о в Одеській. Дитяча смертність висока в Одеській області та АР Крим (відповідно 16,7 і 15,7%о) і трохи нижча в Херсонській та Мико-лаївській областях (15 і 14,2%о).
У районі один з найвищих показників працездатного населення -57,2% (по Україні 55,9%).
Частка дітей у районі більша, ніж у середньому по Україні, на 1%, найменше людей пенсійного віку (20,4%). Чоловіків набагато менше, ніж жінок (880 на 1000 жінок), - цей показник найнижчий серед економічних районів України
У галузях суспільного виробництва зайнято 3 млн 312 тис. осіб, з них 25,6% - у промисловості, 33,2% - в сільському господарстві, 28% - у невиробничій сфері. З розвитком індивідуальної та кооперативної форм трудової діяльності, впровадженням нових форм господарювання, орга-нізації праці, особливо оренди, пов'язане виникнення нових проблем у сфері зайнятості, зокрема збільшенням частки безробітних. Проте рівень безро-біття в районі нижчий, ніж в інших районах України (10,6% при республіканському 11,3%, а в Одеській області - 7,9%). Безробітних жінок вдвічі більше, ніж чоловіків.
За етнічно-національною ознакою населення виділяються два регіони1 західний (Одеська область) - багатонаціональний та південний (Миколаївська і Херсонська області, АР Крим) - малонаціональний В Одеській області проживає 1433 тис. українців (54,6% від усього населення), 719 тис. росіян (27,4%), майже 430 тис. представників інших національностей (18%): болгар - Іббтис. (6,3%), молдаван - 144 тис. ^5,5%), євреїв -69 тис. (2,6%), гагаузів -27 тис. (1%), білорусів -21 тис. (0,8%). У східній та південно-східній частинах регіону частка українців і росіян (у Криму росіян і українців) дуже висока - 93 - 96%, а представників інших національностей - мінімальна. Українці найчисленніші в Миколаївській (1004 тис., або 75,6%) і Херсонській (937 тис., або 75,8%) областях, росіяни - в Криму (1629 тис., 67,0%). Багато росіян також на Миколаївщині (256 тис., 19,4%) і Херсонщині (249 тис., 20,2%), тут вони на другому місці за чисельністю після українців. У Криму українців 662 тис. (26,5%). Значно зросла чисельність кримських татар, що переїхали з різних місць СНД на постійне місце проживання в АР Крим (до 330 тис.). На Миколаївщині мешкає багато молдаван (17 тис., 1,3%), білорусів (50 тис., 2,1%), кримських татар (38 тис., 1,6%), євреїв (18 тис., 0,7%), татар (11 тис., 0,4%), караїмів (1 тис.), на Херсонщині - білорусів (13 тис., 1,0%), євреїв (7 тис., 0,8%), кримських татар (6 тис., 0,5%).
На сучасному етапі розгортається національне відродження населення Криму, причому не лише українського, а й кримсько-татарського, грецького, караїмського, єврейського тощо.
4. Особливості формування і функціонування
територіально-виробничого комплексу району
Сучасна спеціалізація господарства Південного економічного району склалася переважно відповідно до природних та економічних умов. Раніше цей район розвивався в аграрному напрямі (зернове господарство). Розвивались галузі промисловості з переробки сільськогосподарської продукції, виробництва сільськогосподарських знарядь праці, суден, видобутку залізної руди. Пізніше структура промисловості змінилася (машинобудування, галузі важкої і харчової промисловості, у сільському господарстві розширено площі під технічними культурами, виноградниками, садами).
4.1. Промисловість
За вартістю валової продукції на першому місці харчова промисловість, на другому - машинобудування, на третьому - легка.
До паливно-енергетичного комппексу Причорноморського економі-чного району належать видобуток, виробництво, транспортування, розподіл і використання палива та виробництво електроенергії. Зовсім недавно біля Каркінітського півострова (північно-західна частина Криму) в шельфі Чорного моря відкрито потужне родовище газу. За підрахунками вчених, при налагодженні видобутку газу на цьому родовищі, а також інших родовищах Крим через 1-2 роки зможе повністю забезпечити себе власним газом. Прогнозні запаси газу Азовського і Чорного морів оцінюються в 7млрд м3.
Дослідженням і пошуком нових нафтових та газових родовищ у районі займаються Державний науково-дослідний проектно-розвідувальний інститут "Шельф" (м.Сімферополь), нафтогазорозвідувальна експедиція (м.Феодосія). В районі працюють два нафтопереробних заводи - в Одесі й Херсоні, які виробляють моторне й дизельне пальне, гас, бітум, мастила тощо.
В електроенергетиці значну роль відіграє Каховська ГЕС (352 тис.кВт). Діють теплові електростанції в Херсоні, Одесі, Миколаєві, Керчі, Сімферополі, Севастополі; Південно-Українська АЕС у Миколаївській області.
Перспективи розвитку Південного економічного району пов'язані з будівництвом нової ТЕЦ у Криму та розробленням енергозберігаючих технологій, використанням нетрадиційних джерел енергії (вітрової, геотермальної, сонячної). У 1986 р. поблизу с. Щолкіно була введена в дію перша у світі сонячна електростанція (СЕС) потужністю 5000 кВт. У Криму функціонують кілька вітроустановок невеликої потужності. Вітрова Східно-Кримська електростанція потужністю 12,5 тис. кВт розміщена на території Ленінського району. Функціонують і нарощують потужності Донузлавська, Сакська, Судацька, Асканійська вітрові електростанції.
Обладнання зв'язку, радіоапаратуру, кабелі, дріт виготовляють на підприємствах "Електрон", "Фотон" (Сімферополь); в концерні "Мусон", на заводі ім. Калмикова - апаратуру радіопеленгації автоматичну, космічну техніку зв'язку; на заводі "ЛАСПІ" (Севастополь), Одеському заводі "Промзв'язок" - радіолокаційні та навігаційні системи й апаратуру війсь-кового призначення, радіоапаратуру професійну. Керченський завод "Альбатрос" випускає обладнання для зв'язку, супутникові приймальні пристрої, кабель, дріт.
Оптичне, фото-, кінематографічне обладнання продукують у Сева-стополі (НВО "Електрон"), Одесі (КІНАП); поліграфічне устаткування, світлокопіювальні й електронногравірувальні автомати - в Одесі.
Галузь приладобудування району випускає апаратуру для дослідження морських глибин, земних надр, оптичні прилади, лазерну апаратуру, а в останні роки розширюється випуск унікального медичного обладнання, комп'ютерної техніки. Найбільшими виробниками такої продукції є сева-стопольський і феодосійський приладобудівні заводи, завод "Гідроприлад", Севастопольське НВО, "Електрон" і "Квант", сімферопольське НВО "Оргтехавтоматизація", НДІ функціональної мікроелектроніки, заводи "Альбатрос", "Ера" та ін.
Хімічна промисловість працює здебільшого на власній сировині (ропа, солі озер і лиманів), частково використовує привізну. Найбільші підприємства - одеський суперфосфатний, Сакський і Красноперекопсь-кий хімічні, Одеський хіміко-фармацевтичний та фарбовий заводи, Севастопольський "Хімпром", Сімферопольський "Хімік". Працює Крим-ський завод діоксиду титану (Красноперекопськ), реконструйовано Красноперекопський хімзавод, збудовано Південносиваський магнезитовий завод (магнезійний порошок для чорної металургії України).
Неорганічні кислоти й ангідриди виробляють на Припортовому заводі (Комінтернівський район) і Котовському автогенному заводах (Одеська область). У Херсоні працює фірма "Екологія Дніпро ЛТД", яка займається виробництвом екологічно чистих добрив. Мінеральні добрива виготовляють на Сакському хімзаводі і ВО "Титан" (Красноперекопський район); напівфабрикати з пластмас (листи, труби, трубопроводи, шланги) - на херсонському заводі "Дельта". Там же, а також на
Loading...

 
 

Цікаве