WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення продуктивних сил Південного економічного району - Реферат

Розміщення продуктивних сил Південного економічного району - Реферат

Чорнорічинське, Сімферопольське, з яких беруть воду для зрошення садів і полів.
Виняткове народогосподарське значення мають Чорне й Азовське моря. На їх узбережжях розміщені великі промислові центри й порти - Одеса, Миколаїв, Херсон. У водах цих морів водиться промислова риба (кефаль, скумбрія, пеламіда, камбала, осетрові, оселедці, бички), найбільший вилов якої в Керченській протоці, коли восени вона йде з Азовського у води більш теплого взимку Чорного моря. Мілководне Азовське море -одне з найбагатших у світі на органічні кормові ресурси, що і сприяє розмноженню морської фауни. Багато риби і в дельті Дунаю. У північно-західній частині Чорного моря росте водорость філофора, з якої виготовляють агар-агар, котрий застосовують у харчовій промисловості.
Грунти району різноманітні. Розміщення грунтів у районі має чітко виражений зональний характер. У північно-західній частині поширені опідзолені чорноземи, у степовій зоні - малогумусові чорноземи й темно-каштанові слабосолонцюваті грунти. В долинах Дунаю та Дніпра переважають мулувато-болотяні грунти. Гірський Крим вкритий бурими лісовими, а також місцями гірсько-лучними та гірсько-торф'яними грунтами. На Південному березі Криму грунти червоноземного типу. Грунти району мають добру структурну будову і при застосуванні правильних аг-ротехнічних методів обробки та зрошування дають стійкі високі врожаї. Грунтово-кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства, а теплий клімат і приморське положення - перетворенню району на велику здравницю.
Більшість території району розташована у степовій зоні, лише на північному заході частина її лежить у лісостеповій, а в Криму - у гірській та субтропічній зонах. Природна рослинність більшості території району - степова. Лісом зайнято не більше 1,5 - 2,5% території. Лише Південне узбережжя Криму і гірський Крим заліснені. У бапках і ярах трапляються переліски з клену, ясена, дуба та кущів - бересклету, шипшини, кизилу. Лише в низовинах Дніпра, Дунаю, Дністра та деяких інших річок є великі зарості очерету - доброго матеріалу для виробництва теплоізоляційних плит. Особливий інтерес він становить як сировина для виробництва целюлози.
У районі значні родовища корисних копалин, які становлять основу для розвитку промисловості. Це залізні руди, флюсові вапняки, солі Сиваша, різні види будівельних матеріалів (граніт, вапняки, мергелисті глини та ін.). Найбільше значення має залізна руда, виявлена в багатьох пунктах району (в Одеській області - Фрунзенська магнітна аномалія, в Херсонській - Високопільське та Приазовське родовища). Однак головна роль належить Керченському басейну. Інші родовища нині промислового значення не мають. Балансові запаси руди сягають 2,8 млрд т (майже 14% промислових запасів руди України). Поклади її залягають на невеликій глибині (5-25м), що дає змогу видобувати її відкритим способом, у муль-дах, серед яких найбільше значення мають: Ак-Манайська, Салинь-Ойсульська, Казенська, Оссовінська, Баксинська, Комиш-Бурун-ська. Північна, Ельтиген-Ортельська і Киз-Аульська. Руди Керченських родовищ відносно бідні за вмістом заліза (всього 28-30%) і потребують збагачення. Керченські руди містять домішки марганцю, ванадію, фосфору і миш'яку. При їх переробці можна виробляти оксид ванадію (V), а також фосфатшлак - цінне добриво. Розмелений фосфатшлак із вмістом оксиду фосфору (V) (12-18%) рівноцінний суперфосфату, але при цьому дешевший у 4 рази.
Найбагатші на залізо Ельтиген-Ортельська, Комиш-Бурунська, Пів-нічна і Киз-Аульська мульди. Дві перші, починаючи з 1936р., розробляються Комиш-Бурунським залізорудним комбінатом. Промислове освоєння їх пояснюється тим, що вони добре розвідані і найбільші. Крім того, має значення вигідне транспортно-географічне положення, яке дає змогу використовувати морський транспорт для перевезення руди на "Азовсталь", а в протилежному напрямку -донецьке вугілля.
У районі більше половини республіканських запасів флюсових вап-няків. Основні родовища їх - Балаклавське й Старокримське. Запаси їх становлять сотні мільйонів тонн. Крім того, флюсові вапняки виявлено в Нижньому Придніпров'ї. Щороку в районі видобувають близько 6 млн т флюсів, які відправляють на металургійні заводи Донбасу та Придніпров'я. Висока механічна міцність вапняків Балаклавської групи дає змогу використовувати їх в якості будівельного та облицювального матеріалу, заповнювача бетону для покриття доріг та інших цілей.
Південний район добре забезпечений сировиною для будівельної індустрії-вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітами, мармуром, мергелем, каоліном, вулканічними туфами. Тут міститься 84% запасів вапняку, 100% - діориту, 94% - мармуру від загальних по країні. Будівельні матеріали поширені скрізь, але особливо багаті на них АР Крим та Одеська область.
Серед природних ресурсів багато озер і лиманів, води яких містять солі натрію, хлору, брому, особливо Сиваша, ресурси якого практично невичерпні. Солі озер і лиманів є цінною сировиною для хімічної промис-ловості.
На території району виділяється Причорноморсько-Кримська наф-тогазоносна область, у якій відкрито й експлуатуються 17 газових родовищ із загальними запасами газу 14,3 млрд м3. Найбільші з них Голицинське, Джанкойське, Глібівське, Оленівське, Задорненське, Стрілківське. На дні Чорного моря, особливо біля о. Зміїного (Одеська область), геологи виявили ряд перспективних газових І нафтових родовищ (підземних і водночас підводних структур). Іншими видами палива район забезпечений недоста-тньою мірою. Прояви покладів кам'яного вугілля виявлено в Бахчисарайському районі АР Крим, бурого вугілля - в Єланецькому районі Миколаївської області, Белградському районі Одеської та біля Рені. Однак промислового значення вони не мають. В якості місцевого палива використовують торф, поклади якого є в Голопристанському й Цюрупинському районах Херсонської області, Вознесенському та Ново-одеському районах Миколаївської області.
Велике значення мають лікувальні грязі, ропа та джерела мінеральних вод. Кращі лікувальні грязі в Куяльницькому та Хаджибейському лиманах Одеської області і Сакському озері АР Крим. Лише в Криму налічується понад 100 різних за складом і дією на людський організм мінеральних джерел. Джерела мінвод є в інших областях, зокрема поблизу Одеси та Херсону.
3. Населення, трудові ресурси району
і проблеми їх ефективного використання
Середня густота населення в районі становить 64,5осіб/км2 (по Україні - 83 особи/км2). З ряду причин (історичне минуле, неоднаковий ступінь господарського освоєння території, різноманітність природних умов) для району характерні великі територіальні відмінності в розміщенні й густоті населення. Найбільша густота населення в АР Крим (83 особи/км2) та Оде-ській області (77 осіб/км2), найменша - в Херсонській (44 особи/км2). Сільського населення менше в степовій частині материкової України (до 20 осіб/км2). У містах економічного району проживає 4,7 млн чол. (64%). Найвища частка міського населення в Миколаївській області (66,1%), найменша - в Херсонській (61,5%). Найбільші центри району - Одеса (1020 тис. чол.), Миколаїв (512 тис.чол.), Севастополь (351 тис.чол.), Херсон (356 тис.чол.), Сімферополь (339 тис.чол.), Керч (164 тис. чол.). Поступово міста втрачають населення внаслідок зниження рівня природного приросту та збільшення кількості мігрантів.
Коефіцієнт народжуваності в регіоні коливається від 8,0%о в АР Крим (в Сімферополі мінус 6,9 %о) до 9,8 %о у Херсонській області (при середньому по Україні 9,1%о). Коефіцієнт смертності тут один з найнижчих в
Loading...

 
 

Цікаве