WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення продуктивних сил Великобританії - Реферат

Розміщення продуктивних сил Великобританії - Реферат

принципами:
" відкритість цілей і задач фіскальної політики і усіх витрат грошей платників податків;
" стабільність у здійсненні фіскальної політики і її впливу на економіку;
" відповідальність за розподіл державних коштів;
" справедливість;
" ефективність розробки і здійсненняфіскальної політики, керування як витратами, так і доходами держави;
Державний бюджет приймається й обговорюється парламентом щорічно поряд з документами, що представляють економічну і фіскальну політику держави на найближчий час.
4. Великобританія і Європейський Союз
Ідея об'єднання Європи стала актуальної після закінчення Другої Світової Війни. У повітрі витало бажання створити мирну і багату Європу, із сильною економікою і політичними системами після розрухи і збитків від двох Світових воєн двадцятого століття і сторіч ворожнечі й антагонізму між європейськими країнами.
Основи об'єднаної Європи минулого закладені в 1957 році, коли шість країн (Бельгія, Франція, ФРН, Італія, Люксембург і Нідерланди) утворили Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС). Великобританія не приєдналася до цього союзу, але допомогла створити Європейську Асоціацію Вільної Торгівлі (ЕАСТ) у 1959 році, поряд з такими країнами, як Швеція, Норвегія, Австрія, Данія, Португалія і Швейцарія. Великобританія неохоче йшла на зближення з Європою, тому що бачила своє економічне і міжнародне майбутнє в торгівлі з країнами Співдружності і США. Вона вважала себе важливою економічною силою світу, і не хотіла бути зв'язаної зобов'язаннями з Європою. До того ж, багато британців не перебороли вікової недовіри європейським країнам, і вважали, що об'єднання з Європою буде коштувати їм волі і національного достоїнства.
Однак, у 60-х британський уряд змінив свою думку про перспективу вступу в ЄЕС і спробувала приєднатися до нього. Спроби Великобританії були зупинені тодішнім президентом Франції Шарлем де Голлем, що не схвалював відносини Великобританії зі США (особливо з питань ядерної зброї), заперечував приналежність Великобританії до Європи й очевидно не хотів суперника в особі британського прем'єр-міністра на посаду глави ЄЕС.
Де Голль пішов у відставку в 1969 році, і нові переговори по вступі Великобританії в ЄЕС почалися в 1970 році про-європейським британським прем'єр-міністром Едвардом Хітом. У 1972 році парламент Великобританії проголосував за вступ у союз, не дивлячись на зростаючі сумніви і неприйняття цього рішення опозиційними політичними партіями. Великобританія, Ірландська Республіка і Данія вступили в ЄЕС 1 січня 1973 року, залишивши ЕАСТ у 1972 році.
Однак, у 1974 році новий уряд на чолі з лейбористом Гарольдом Уілсоном вирішило надати право голосу народу й у 1975 році провело референдум, де обговорювалося питання, чи варто продовжувати складатися в ЄЕС. 67,2% що голосували віддали свої голоси за об'єднання з Європою.
Інші країни пізніше приєдналися до ЄЕС (згодом Європейського Союзу): Греція в 1981 році, Португалія й Іспанія в 1986, що була ГДР як частина об'єднаної германії - у 1990 році. Гренландія, залежна територія Данії, що вступила в ЄС під владою останньої, вийшла зі складу Європейського Союзу в 1985 році. Австрія, Фінляндія і Швеція стали членами ЄС у 1995 році. ЄЕС споконвічно створювалася як організація, метою якої був розвиток економіки країн Європи й об'єднання стратегій, наприклад, загальна сільськогосподарська стратегія, а також фінансова допомога територіям зі слабкою економікою усередині границь ЄЕС. Більш бідні регіони Великобританії значно виграли від регіональних субсидій. У 1986 році члени країн ЄС утворили єдиний європейський ринок, а з 2001 року в силу вступить єдина валюта - євро. Однак, Великобританія поки відклала рішення з приводу приєднання до єдиної валютної системи до нових парламентських виборів. Участь Великобританії в Європейському Союзі допомогло згладити результати спаду британської економіки після відділення колоній. Тепер Великобританія бачить сьогодення і майбутнє своєї економіки саме на європейському ринку.
Висновки
Можна зробити наступні висновки:
Великобританія на сьогоднішній день являє собою країну з високо розвинутою, сильною і незалежною економікою.
Працездатне населення складає майже половину всього населення Великобританії. Усередині цієї групи невелика частка людина зайнята власною справою, інші зайняті у військовому секторі й уряді. Більше двох третин найманих робітників зайнято в сфері послуг, причому найбільша їхня кількість працює у фінансовому секторі. Виробництво, хоча і зменшилося за останні піввіку, займає одну п'яту всіх працівників. Менші частки найманих робітників зайняті в будівництві, енергодобуваючих галузях, сільському господарстві. Значно збільшилася кількість працівників, зайнятих неповний робітник день.
Найбільш важливими секторами промисловості є машинобудування, харчова промисловість (включаючи виробництво безалкогольних і спиртних напоїв), тютюнова і хімічна промисловості, паперова і друкована промисловості, легка промисловості. Найбільше швидко розвиваються такі сектори промисловості як хімічна, лісова, меблева, гумова промисловості і виробництво пластиків.
Великобританія виділяється в сільському господарстві серед європейських країн тим, що в цьому секторі економіки в неї зайняте менш двох відсотків населення. При комерційній інтенсифікації врожаїв і високому рівні механізації по деяких позиціях обсяги агропромислового виробництва перевершили рівень попиту в країні. Поступово знижується рівень зайнятості в цій області. Щоб створити альтернативну роботу для людей у сільській місцевості, уряд починає спроби перекинути робочу силу в інші галузі. Площа землі, використовуваної в сільському господарстві (біля трьох чвертей усієї площі), теж зменшується, при цьому землі, придатні для вирощування злаків віддають під пасовища.
Найбільш примітним феноменом, що характеризує економіку Великобританії, став ріст сфери послуг. Даний ріст відбиває підвищення реальних доходів населення, а також співвідношення між витратами на товари і послуги. Особливо виграли представники фінансового сектора і сектора розваг і туризму. Хоча деякі послуги, наприклад, суспільний транспорт, пральні і кінотеатри знизили питомий рівень доходів через переміщення убік власних товарів, таких, як автомобілі, пральні машини і телевізори, це допомогло розвитися обслуговуючим секторам, що продають і ремонтують ці товари. Інші сектори сфери послуг, на які підвищився попит, включають готелі, туризм, роздрібну торгівлю, фінанси і відпочинок.
Використана література
1. Соціальна та економічна географія світу. - К., 2001.
2. Розміщення продуктивних сил / За ред. Ковалевського. - К., 2002.
3. Економіка зарубіжних країн. - К., 2002.
4. Словник-довідник з економічної географії. - К., 2000.
5. Країни світу. Довідник. - К., 2003.
Loading...

 
 

Цікаве