WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення продуктивних сил Туреччини - Реферат

Розміщення продуктивних сил Туреччини - Реферат

крупномонтажние суду Туреччина закуповує за кордоном.
Верстатобудування як галузь обробної промишлености зовсім недавно створена в країні. Зборка деяких моделей такарних, фрезерних, свердлильних верстатів здійснюється по ліцензіях західних фірм. Казанові і холодильні установки, промислові газові печі виготовляються на невеликих добре обладнаних підприємствах приватних фірм. Приватний сектор у співробітництві з іноземним капіталом роблять побутову техніку - газові печі, плити, швейні машини, велосипеди, калорифери.
Розвивається електротехнічна промисловість. Промислове виробництво електроизометоров, побутових електроприладів відбувається по ліцензіях західних фірм.
Помітними темпами розвивається радіо- і електронна промисловість - виробництво телефонної, радіо - і телетехніки, електронної апаратури, зборка ЕОМ.
Електроенергетика. Будівництво, експлуатація енергетичних об'єктів і розподіл електроенергії в Туреччині фактично зосереджено в руках держави. Якщо в 60-70- м.м. основним розвитком електроенергетики була теплова енергетика на базі рідкого палива (нафта), то тепер покладений принцип переважної орієнтації на власне джерело енергії: лігніт, гідроресурси, природний газ, геотермальна сонячна енергія й енергія вітру.
Діє Комісія з атомній енергії для проведення досліджень в області використання атомної енергії. Розробляються проекти по будівництву АЕС.
У країні діють 50 ГЕС і 30 ТЕС. Виробництво електроенергії в 90-х роках склало 54,3 млрд. квч ч. Споживання ж на душу населення 926 квт ч. Існує дефіцит електроенергії.
Туреччина є експортером продукції сільського господарства і видобувної промисловості.
Зовнішні партнери: ФРН, США, Великобританія, Франція.
У цілому Туреччина - церозвивається країна.
4. Транспорт і зв'язок
Туреччина має досить розвинуту транспортну систему. У цій галузі зайнято 3% населення країни.
Домінуюче положення в системі перевезень займає автомобільний транспорт. У 1993 р. на його частку приходилося 93,2 % внутрішніх перевезень і 70,7 % внутрішнього вантажообігу. Число автотранспортних засобів швидко росте. Довжина шосейних і групових доріг державного і районного значення склала 109,4 тис. км (державні значення 58,7 тис. км).
Велике значення для розвитку автомобільного транспорту Туреччини має введення в експлуатацію другого підвісного моста через Босфор. Він дозволив збільшити потік транзитних вантажів через Туреччину, що є джерелом надходження валюти.
Залізничний транспорт
Загальна довжина залізниць 10 390 км. Через пережитий у 80-х м.м. кризи залізниця одержує повільний розвиток.
Повітряний транспорт
До 1987 р. у Туреччині існувала одна авіакомпанія - державна, котра здійснювала перевезення пасажирів, як на внутрішніх, так і на закордонних авіалініях. (Тюрк Хава йоллари - ТХЙ). Пізніше з'явилося кілька приватних авіаліній, що здійснювала перевезення авіапасажирів на місцевих лініях на невелике відстані літаками малої авіації.
Усе більше значення преобритает трубопровідний транспорт. Нафтопровід (Туреччина - Іран) Газопровід (Туреччина - Росія) 9,5 % усього вантажообігу.
Зв'язок
У Туреччині внутрішній і міжнародний поштовий зв'язок перебуває у віданні Експлуатаційної Генеральної дирекції, що є державною економічною організацією. У 1993 р. вона мало 41,7 тис. відділень по всій країні.
У 80- роках проводилася широка програма модернізації поштових і телеграфних служб, оснащення їхнім сучасним устаткуванням, що дозволяє механізувати й автоматизувати багато поштових операцій.
Швидко розвивається телефонний зв'язок. Нараховується 11,9 млн. абонентів.
Успішно в Туреччині розвивається телексний зв'язок і комп'ютерна комунікація і їхні потреби цілком задоволені.
Також на території Туреччини розвитий морський і небагато річковий транспорт. Основні морські порти: Стамбул, Измир, Зонгулдак.
Висновки
Туреччина - перспективна країна з великим потенціалом розвитку на майбутнє. Географічна особливість Туреччини - розташування на перехресті важливих шляхів, зі стародавності з'єднуючих Європу з Азією, чорноморські країни і народи зі средиземноморскими.
На території Туреччини нараховується більш 100 видів корисних копалин. Країна має у своєму розпорядженні багато видів рудної, гірничо-хімічної, паливно-енергетичної сировини. У першу чергу варто назвати - хромові, вольфрамові, мідні руди, мармур, вугілля й ін. На долю Туреччини приходиться 25 % загальносвітового запасу ртуті. Туреччина володіє величезними паливно-енергетичними ресурсами - нафта , уран, буре вугілля, кам'яне вугілля. На території Туреччини залягають такі породи як: азбест, мармур, сірка.
Сільське господарство Туреччини, незважаючи на дуже помітне позитивне зрушення в індустріальному секторі, продовжує займати серед галузей економіки по ряду параметрів чільне положення: у землеробстві, тваринництві й інших, прилягаючих до них сферах економічної діяльності (лесно господарство, рибальство) зайнято понад половину всього самобутнього населення і створюється п'ята частина валового національного продукту. Частка сільськогосподарських товарів в експорті країни за останні роки помітно знизилася, але проте не опускається нижче 20-25 %. У землеробстві створюються майже дві третини всього доходу даної отрали. На другому місці знаходиться тваринництво (33,4 %), а роль лісового господарства (1,9 %) і рибальства (1,7 %) незначна.
У Туреччині розвивається текстильна промисловість, харчосмакова, металургійна, хімічна промисловість, а також видобувна, нафтопереробна і машинобудівна промисловості.
Видобувна промисловість забезпечує 7,2 % вартості промислової продукції і будівництва. У галузі близько 72 % виробництва забезпечується державними підприємствами (без обліку нафтових).
Використана література
1. Розміщення продуктивних сил: Навч.-метод, посібник для самостійного вивчення дисципліни / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 76 с.
2. Розміщення продуктивних сил: Підручник / В.В.Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф.Семенов та ін.; За ред. Ковалевського О.Л. - К.: Тов. "Знання", КОО, 1998. - 546 с.
3. Розміщення продуктивних сил; Навч. посібник / За ред. В. В. Ковалевського, В. Ф. Семенова, О. Л. Михайлюк та ін. - К.: Либідь, 1996.
4. Словник-довідник з економічної та соціальної географії. - К., 1998.
Loading...

 
 

Цікаве