WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення продуктивних сил Туреччини - Реферат

Розміщення продуктивних сил Туреччини - Реферат

євреї, грузини, лази і т.д.
По віросповіданню турки - мусульмани суннітського напрямку. Державна мова - турецька.
3. Економіка Туреччини
Туреччина - аграрно-промислова країна. Значна залежність від іноземних монополій.
3.1. Сільське господарство Туреччини
Сільське господарство Туреччини, незважаючи на дуже помітне позитивне зрушення в індустріальному секторі, продовжує займати серед галузей економіки по ряду параметрів чільне положення: у землеробстві, тваринництві й інших, присмикающих до них сферах економічної діяльності (лесно господарство,рибальство) зайнято понад половину всього самобутнього насления і створюється п'ята частина валового національного продукту. Частка сільськогосподарських товарів в експорті країни за останні роки помітно знизилася, але проте не опускається нижче 20-25 %. У землеробстві створюються майже дві третини всього доходу даної отрали. На другому місці знаходиться тваринництво (33,4 %), а роль лісового господарства (1,9 %) і рибальства (1,7 %) незначна.
А) Землеробство
Для Туреччини характерно в основному велике поміщицьке землеволодіння. Обробляється ококло 1/3 усієї території (2-оі місце в Евроме і 4-оі в Азії).
Землеробство Туреччини включає вирощування зернових, бобових, овоч-баштанних і технічних культур, а також плодівництво.
Ведучу роль грають зернові культури (близько 82 % посівних площ), переважно пщеница і ячмінь. Відносно менше значення мають кукурудза, жито, овес, просо, мал.
Пшеницю, що займає понад 65 % посівів зернових, вирощують повсюдно, по основних районах залишається Внетренняя Анатомія. У Туреччині переважає яриця; лише у високогірних районах із суворою зимою культивуються озимі сорти. Упроваджуються високоврожайні мексиканські сорти і російський сорт пшениці "безоста - 1". Частина врожаю цієї культури йде на експорт.
Ячмінь - продовольча і фуражна культура. Частина його йде на пивоварство. Основні райони виробництва - Центральна і Південно-Східна Анатомія.
Кукурудза - третя за значенням продовольча і фуражна культура. Возделивается переважно на Чорному узбережжі, де кукурудза основний продукт харчування сільських жителів. На другому місці знаходиться Мармуровий район.
Рис, що має обмежене значення в турецькому землеробстві, культивується в місцях з жарким кліматом при штучному зрошенні. Основні райони произростания - Мраморноморский, Средизерноморский, Чорноморський.
Інші зернові культури - жито, овес, просо, полба - вирощуються в невеликих кількостях, причому щорічні збори їх неухильно скорочуються.
Бобові культури займають дуже скромне місце в посівних площах (близько 8 %), але їхнє економічне значення набагато вагоме.
Бобові включають харчові (сочевиця, горох, квасоля, зелений горошок і боби) і кормові (вика, коров'ячий горох, люцерна, люцин і ескарцет).
Огородние і баштанні культури особливо широко поширені поблизу великих міст. Найбільшим попитом користаються бульбові (картопля, цибуля, часник) і баштанні культури (дині, кавуни), а також такі популярні види овочів як огірки, помідори, капуста, баклажани і перець.
Технічні культури розташовані на відносно невеликих площах (менш 12 % усіх посівів), але їхня роль дуже велика, тому що вони забезпечують національну промисловість сировиною і виділяють частину на експорт. У виробництві технічних культур спостерігається більш широке застосування механізації і найманої праці, сучасних методів агрокультури, штучного зрошення, авансування хліборобів і т.п.
Цукровий буряк - нова для Туреччини. Сіяти її почали з 1926 р. коли ввійшов у лад перший цукровий завод. Посіви цукрового буряка тяжіють до районів нині діючих цукрових заводів.
З волокнистих культур головне місце займають по всіх параметрах бавовник, що вирощується віддавна , але широке поширення одержав на початку 20 століття. Культивування бавовнику давно вже здійснюється в двох районах - Средиземноморском і Егейському.
Льон, як переважно оліїста культура, культивується головним чином у західній частині Чорноморського узбережжя.
У маслоробстві крім насінь волокнистих культур використовуються соняшник, кунжут, земляний горіх, соя, а також маслина.
Соняшник - також нова культура для Туреччини, частина його використовується в місцевому маслоробному виробництві, а інша - експортується. Соняшник культивується искоючительно в Мраморноморском районі.
Кунжут - оліїста культура, здавна вирощується в Егейському, Средиземноморском і Мраморноморском районах. Кунжутна олія йде в їжу, на виробництво кондитерських і парфумерних виробів. Частина насінь і олії вивозять.
Туреччина поряд з Болгарією і Грецією - основний виробник восночних табаков. Основні табакоковедческие райони - Егейський, Черноморсикй, Мраморноморский і Південно-Східний.
Чай - також нова культура для Туреччини. Чаївництво тяжіє до районів Ризи-Хона, по грунтово-кліматичних умовах (достаток тепла і вологи). Чайна продукція залишається на внутрішніх ринках і иедт на експорт.
Плодівництво в Туреччині розвито високо, чому благоприпятствует розмаїтість клииматических умов. Загальна площа, зайнята виноградниками, посадками маслин, фруктовими садами, складає 3,7 % усієї території. Плодові й орехоплодние культури давно уже вовлечни у внутрішній товарообіг. Разом з тим плодівництво - важлива експортна отросль. Плодівництво розвите насамперед в Егейському районі, на узбережжі Мармурового і Середземного морів. Найбільше економічне значення (особливо в точці зору експорту) має виноград, інжир, маслини, цитрусові, а також фундук.
Туреччина по площі виноградників і збору продукції займає одне з перших місць у світі.
Лоцина - лісовий горіх, плоди якої служать екстропродуктом для кондитерської промисловості Західної Європи, широко культивується в Туреччині. Туреччина - найбільший у світі виробник і експортер фундука (до половини світового збору). У різних районах Анатомії зустрічаються культурні і дикі зарості волоського горіха.
Цитрусові вирощуються в двох районах:Средиземноморском (90 %) і Егейському. У культировании цитрусових за останню чверть століття відзначений прогрес: площі посадок увеличини в 3-5 разів і збір збільшився в 10-15 разів. Стало збиратися величезна кількість апельсинів (300 тис.т), лимонів (200 тис.т), мандаринів (25 тис.т), грейпфруктов.
Крім названих плодових і ягідних культур по всій країні, крім високогірних
Loading...

 
 

Цікаве