WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Природно-ресурсний потенціал і РПС Карпатського економічного регіону - Реферат

Природно-ресурсний потенціал і РПС Карпатського економічного регіону - Реферат

здатність вугілля 32,4-36,9 МДж/кг. Зольність 5-35%, вміст сірки - 1,5-9%. Тектонічні й гідрогеологічні умови видобутку його складні. Щорічний видобуток -до 4 млн т. На сьогодні в багатьох шахтах запаси вже вироблені, але внаслідок гострого дефіциту енергетичного палива є потреба в подовженні термінів функціонування шахт за рахунок видобутку високозольного (50-60%) та низькокалорійного (2500-3500 Ккал/кг) палива, а також розробки покладів сапропелітів. Остання може дати додатково понад 100 млн т енергетичного палива. Перспективним є район з розвіданими запасами коксівного вугілля. Родовища бурого вугілля є на трьох вугленосних ділянках - Північноподільській, Передкарпатській та Закарпатській. Вони не розробляються через вичерпаність запасів (крім Ільницького).
Найбільші поклади торфу у північній частині району, серед них Великомостівське, Стоянівське, Радехівське і Львівське. Проте видобуток торфу в якості палива скорочується, що цілком закономірно, оскільки він є цінним добривом і сировиною для хімічної промисловості. Як ресурси палива низької якості або сировина для виробництва нафтопродуктів можуть використовуватись менілітові сланці Карпат. Площа їх залягання більш як 30 тис. км2. Вони містять 8-25% органічної речовини. Але на сьогодні запаси їх не використовуються. Як паливо для побутових потреб широко застосовуються також дрова.
У районі близько 800 дрібних озокеритових промислів у передгірних частинах Львівської (Бориславське) та Івано-Франківської (Дзвіняцьке, Старунське біля Богородчан, Полянське біля Болехова) областей. Нині продовжує функціонувати лише одна озокеритова шахта поблизу Борис-лава.
Металевими корисними копалинами район забезпечений гірше, ніж паливними. Родовища їх незначні і розробка нерентабельна. Незначними, але перспективними с поклади марганцю, виявлені в Бурштинському ро-довищі, Рахівському масиві, Покутських Карпатах (села Яблунів, Кути, містечка Косів, Вижниця). Загальні запаси марганцю в Бурштинському родовищі 2 млн т при середньому його вміст! в руді 9,5 %. Рудні тіла заля-гають на глибині 5 - 37 м.
У Рахівському масиві виявлено нікелеві та мідні руди. Перспективні площі для розвідки й подальшого видобутку ртуті відкрито в Закарпатті, в районі Торуня. Відомі також родовища магнію, свинцю, олова, цинку, міді, ртуті, вісмуту. Є рудопрояви алюмінію, кобальту, нікелю, вольфраму, миш'яку, телуру, золота та рудні мінералізації молібдену, срібла й інших металів. На Закарпатті (Берегівське та Біганське) виявлено свинцево-цинкові руди, а також запаси алунітів. Розпочато промислову розробку Мужіївського родовища золота із запасами 43т з концентрацією 4-1 Ог на 1т породи.
Родовища самородної сірки ('Новий Роздол, Яворів) повністю забез-печують потреби України. Сірконосні пласти потужністю до 25 м залягають на глибині 350-2000 м. Вмісту них сірки-до 45%. Площа басейну 5тис.км2. Відкритим способом експлуатуються Роздольське та Подорожнянське, методом підземного виплавлення - Язівське та Немирівське родовища.
Нині розвідано 21 родовище і 25 проявів калійних солей. Площа Передкарпатського соленосного басейну - 4,5 тис. км2. Вони залягають у вигляді лінз і пластів потужністю 15-50 м. Найбільші за запасами Калуш-Голинське та Стебницьке родовища. Загальні запаси калійних солей становлять близько 3 млрд т . а в перерахунку на К,0 - майже 300 млн т. Поклади кухонної солі представлені Солотвинським родовищем з промис-ловими запасами 360 млн т. Щороку видобувають її 900-920 тис. т шахтним способом з глибини до 400 м. Після збагачення отримують молоту та бри-кетовану сіль (700 тис. т) для потреб харчової, хімічної промисловості та сільського господарства. Відомі також Боронявське, Тереблянське, Вули-ковецьке, Соляне, Тарновське, Водицьке родовища кухонної солі.
Із фосфатних руд поширені фосфорити (Незвиське родовище). У багатьох галузях для очищення газів і стічних вод як добавку до корму та добрив використовують цеоліти, промислові запаси яких виявлено в За-карпатті (Сокирницьке.Крайниківське, Данплівське). Цеолітові утворення найбільш рудного Сокпрницького родовища (120 млн) повністю задово-льняють погреби промисловості й сільського господарства. Вохристі глини залягають у Новоселицькому та Іршавському родовищах. Поклади графіту є в Чивчинських горах.
Серед магматичних та метаморфічних корисних копалин у районі поширені андезит, базальт, перліт, ліпарит. Мармур і мармуроподібні ва-пняки залягають у Тереблянському та Лугівському родовищах, вулканічні туфи~в Косинському і Буковинківському, бентонітові глини -в Горбків-ському (Закарпаття). Є корисні копалини осадового походження - аргіліти, пісковики, піски, піщано-гравійні суміші, а також значні запаси цементної сировини 3 глинистих порід відомі різні типи лесу, суглинків, каолінів та глин, а з карбонатних - вапняки, мергелі, ооломіти.
Для більшої частини Карпатського регіону характерні суттєва антропогена трансформованість ландшафтів і значна забрудненість середовища. Хоча, на відміну від інших регіонів Украіни (таких, як Донбас, Придніпров'я), поширення забруднення не носить загального, плоскостного характера. Однако в некоторых местах сформировались стабильные очаги угрожающего экологического состояния (например, в пределах Дрогобычской агломерации - Дрогобыч, Борислав, Стебник, Трускавец, где развитые горно-химическая, нефтеперерабатывающая, лакокрасочная и другие отрасли промышленности ставят под угрозу развитие курортного хозяйства; аналогичная ситуация сложилась и в пределах Львовско-Волынского угольного бассейна, в зонах влияния Яворовского и Раздольского ПО "Сера", Калушского ПО "Ориана").
2. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ.
СТАН, СТРУКТУРА, ПРОБЛЕМИ
Природні ресурси Карпатського регіону (мінерально-сировинні, земельні, лісові, водні і рекреаційні в суттєвій мірі впливають на формування галузевої структури його господарськогокомплексу, тим самим оприділюючи приорітетні напрямки развитку останнього. В цілому їх можна рахувати сприятливими для подальшого розвитку виробничих сил. Правда, сьогодні потрібно рахуватись з тим, що запаси окремих видів ресурсів вичерпуються а це в свою чергу, провокує появу соціальних проблем, і в стратегічному плані ставить питання пошуку і втягнення в господарський оборот альтернативних, конкурентоспособних видів природних ресурсів.
Створений в регіоні виробничий потенціал, його структура і ефективність являются прямим наслідком реалізації економічної політики радянської влади в західних областях України. За рахунок екстенсивного нарощування виробничихх потужностей (і в першу чергу - в природоексплуатуючих галузях) благодатний край був фактично претворений в сировинний придаток імперії. Регіон успадкував від бувшого СРСР економічно невиправдану структуру машинобудування: в большості випадків підприємства галузі получали комплектуючі деталі із-за кордонів України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції. Якщо ж врахувати високу меліоризацію машинобудування, то тепер виправити його і без того достатньо інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.
Легка промисловість карпатських областей, випускає різні види тканнин, швейні, панчішно-носочні вироби, верхній і більевий трикотаж, взуття і другі товари народного вжитку. Питома вага цієї галузі в загальному об'ємі витобництва промислової продукції в Львівскій області складає 12,6 %, в Закарпатській - 17,6 %, в Івано-Франківскій - 19,3 % і в Чернівецькій - 24,7 %.
Грунтово-кліматичні умови, сприятливі для виробництва сільськогосподарської сирровини, забезпечили розвиток в регіоні майже всіх підгалузей харчової промисловості - м'ясної, молокопереробної, цукрової, спиртової, плодоовочеконсервної, маслоробної мукомельної, крохмало-паточної, виноробства та ін. В загальному об'ємі промислової продукції на цю галузь в Львівскій області приходиться 12,9 %, в Закарпатській - 17,6 %, в Івано-Франківскій - 19,3 % і в Чернівіцькій - 24,7 %.
В Карпатському регіоні є достатня сировинна база для розвитку лісопромислового комплексу: запаси деревини в розрахунку на душу населення в 4 … 6
Loading...

 
 

Цікаве