WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Виробництво цукру в Україні: проблеми і перспективи конкурентноздатності даної галузі(пошукова робота) - Реферат

Виробництво цукру в Україні: проблеми і перспективи конкурентноздатності даної галузі(пошукова робота) - Реферат

знизилась з 276 ц/га у 1990 році до 177 ц/га у 2000 році. Валовий збір зменшився з 44264 млн тонн до 13199 млн тонн у 2000 році.
В результаті руйнування системи оптової торгівлі цукром втрати зовнішніх ринків його збуту, бартеризації розрахунків та диспаритету цін на матеріально-технічні ресурси і цукор, реалізація його здійснювалася за цінами нижче собівартості. Це призвело до вимивання обігових коштів у бурякосіючих господарств і цукрових заводів.
Протягом останніх років бурякоцукрова галузь терпіла збитки. Кількість збиткових цукрових заводів - 165 або 86 відсотків. Якщо порівняти кредиторську заборгованість цукрових заводів з дебіторською, а це відповідно 1,6 та 0,4 млрд. грн., то кредиторська заборгованість перевищує дебіторську в 4 рази. У ряді цукрових заводів ці показники ще гірші. Практично галузь повинна працювати цілий рік тільки на погашення боргів. Тобто, ситуація, яка склалася у цукровій промисловості України, може призвести до фактичного руйнування галузі.
Низький ступінь вилучення цукру - менше 60 відсотків - є результатом роботи підприємств з коротким терміном сокодобування (протягом 1-2 тижнів). При цьому багато цукру на таких заводах безповоротно втрачається. Це свідчить про недоцільність запуску цукрових заводів на 2 тижні, оскільки підприємства мають лише збитки, тому що собівартість 1 тонни цукру при цьому становить близько 3500 гривень, що більше середньої собівартості по Україні у 3 - 4 раза.
Загалом цукробурякове виробництво в нашій державі перетворилося з експортно-стратегічної галузі економіки на дотаційну, що реально загрожує неповним забезпеченням навіть власних потреб цим важливим продуктом.
Отже основними причинами кризових явищ у бурякоцукровій галузі є:
" загальна економічна криза і послаблення ролі держави у розвитку бурякоцукрового виробництва;
" втрата економічної зацікавленості виробників у вирощуванні цукросировини;
" недосконалість механізмів економічного регулювання виробництва, що призвело до серйозних соціальних наслідків - втрати робочих місць, зниження рівня заробітної плати, росту забіоргованості, зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів;
" незавершеність і недосконалість приватизаційних процесів у бурякоцукровій галузі;
" порушення цінового паритету, що спричинило вимивання обігових коштів спочатку сільськогосподарських товаровиробників, а згодом і цукрової промисловості;
" втрата зовнішніх ринків збуту цукру;
" практична відсутність кредитування виробника, щог вимушено призвело до переходу на давальницькі схеми переробки сировини і бартерні відносини у галузі;
" нерозвиненість ринкових відносин у сфері виробництва, переробки і реалізації цукру;
" інтервенція на український ринок цукру з тростини, цукромістких продуктів та насіння;
" майже повна відсутність інвестицій у галузь, її непривабливість для вітчизняних і зарубіжних стратегічних інвесторів;
" відсутність чіткого законодавства та правових основ організації виробництва та регулювання ринку цукру;
" різке скорочення матеріально-технічного забезпечення буряко-сіючих господарств і цукрових заводів.
Пропозиції до розв'язання проблеми
Відродження та подальший розвиток цукробурякового підкомплексу України потребує комплексної системи постійних і довгострокових заходів на рівні державної програми з відповідними законодавчими і регулюючими механізмами. Для розв'язання проблеми необхідно забезпечити структурні, функціональні, енергетичні, сировинні та інвестиційні зміни. Щодо конкретних пропозицій до вирішення проблем я можу запропонувати наступні дії:
" Розробка програм реструктуризації та технічного переобладнання галузі.
" Формування державної політики в сфері виробництва цукрових буряків і цукру та оптової торгівлі цукром, спрямованої на захист економічних інтересів держави, прав споживачів і вітчизняних товаровиробників.
" Розробка і здійснення програм організації виробництва обладнання, приладів, машин та систем для підприємств бурякоцукрового комплексу.
" Розробка нормативно-законодавчої бази щодо формування і подальшого функціонування ринку цукру.
" Інтеграція товаровиробників і переробників цукросировини з метою збільшення обсягів виробництва цукрових буряків, здешевлення їх вартості та підвищення якості.
" Ініціювання заходів для запобігання незаконного ввезення цукру, цукромісних продуктів та насіння цукрових буряків.
" Розробка спільної програми дій на цукровому ринку країн СНД з метою визначення концепції і вироблення загальної стратегії його формування.
" Співпраця із спілками цукровиробників та трейдерами ринку цукру країн СНД та країн далекого зарубіжжя.
" Співробітництво з країнами, які не мають власного цукрового виробництва (наприклад країни Закавказзя). Тут співробітництво має будуватись на умовах міждержавної виробничої кооперації, використовуючи можливості українських цукрових заводів по переробці цукру-сирцю тростинного.
" Вивчення і розповсюдження передового світового досвіду в галузі буряківництва та цукроваріння.
" Організація міжнародного навчання спеціалістів, проведення міжнародних виставок, ярмарок аукціонів, відряджень українських фахівців за кордон та прийому іноземних партнерів.
" Створення єдиної електронної інформаційної мережі підприємств і організацій бурякоцукрового комплексу.
" Створення інформаційно-технічної бази даних, що стосується виробництва та оптової торгівлі цукром.
" Розробка класифікаторів, стандартів на насіння і фабричні цукрові буряки, товарів експлуатаційної надійності, безпеки та ін.
" Створення вітчизняних і спільних високопродуктивних гібридів з високою якістю насіння та технологічними якостями сировини.
" Збільшення питомої ваги високопродуктивних гібридів з переходом на них протягом 2-3 років на всій площі.
" Забезпечення внутрішньої сертифікації насіння еліти і фабричної генерації з видачею сертифіката встановленої форми.
" Вирішення питання щодо реального надання пільгових кредитів, як це передбачено Законом України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру".
" Здійснення оснащення машинно-технологічних станцій при цукрових заводах тазабезпечення необхідною кількістю засобів захисту рослин за рахунок виділення коштів по лізингу.
" Передбачити державну підтримку в забезпеченні цукрових заводів, паливно-мастильними матеріалами.
" Визначення на конкурсних засадах базових підприємств, які будуть працювати для забезпечення цукром внутрішнього ринку України.
" Переорієнтація цукрових заводів на виробництво цукровмісних продуктів (меляса, сиропи та інш.) для випуску паливного етанолу, використовуючи наявну нормативно-правову базу та напрацьований досвід.
Обґрунтування пропозицій і вибір альтернатив
Подолання кризової ситуації й відродження конкурентоспроможності українського цукру на світовому ринку стало національною проблемою, розв'язання якої водночас на макро- і мікрорівнях має не тільки важливе економічне, а й політичне значення. Тож зусилля державних владних структур у центрі, їхніх органів в областях та районах, а також виробничо-господарських формувань на місцях мають спрямовуватися насамперед на організацію відновлення виробництва цукрових буряків з одночасним значним підвищенням його ефективності, здійсненням реконструкції та технічного переоснащення цукрових заводів, застосуванням нових організаційно-правових форм інтеграції виробництва цукрової сировини та її промислової переробки.
Керуючись відомою тезою про те, що "цукор виробляється на полі, а не на заводі", відродження галузі українського буряківництва слід почати з запровадження сучасних високоінтенсивних
Loading...

 
 

Цікаве