WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Основні проблеми і перспективи розвитку регіонів України на сучасному етапі - Курсова робота

Основні проблеми і перспективи розвитку регіонів України на сучасному етапі - Курсова робота

комунальні цінні папери;
- про комунальні банки.
2. Якнайшвидше ввести в дію Закон України "Про місцеві державні адміністрації" і здійснити конкретні заходи для здійснення адміністративної та муніципальної реформи в Україні.
Це дозволить чітко розмежувати повноваження і на практиці вдосконалити правовий механізм взаємодії регіональних органів влади і органів місцевого самоврядування в управлінні соціально-економічними процесами в областях, районах, містах, селищах і селах.
3. Активізувати роботу, з переведенням її у практичне русло, щодо реального створення в окремих районах країни нових форм територіальної організації підприємництва - спеціальних (вільних) економічних зон різного типу.
У жовтні 1992 p. було прийнято Закон України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". До нього внесено потрібні уточнення, є методичні матеріали. Багато державних службовців виїздили за кордон для вивчення зарубіжного досвіду і т. ін., проте досі жодної "живої" вільної зони в країні не створено, за винятком експериментальної зони "Сиваш" у Криму, що - занадто мало і не відповідає потребам і можливостям України.
Сьогодні вже укладенотехніко-економічну документацію для створення БЕЗ в Одеській, Львівській, Закарпатській, Волинській, Донецькій та інших областях, Автономній Республіці Крим. На нашу думку, Верховна Рада України повинна прийняти відповідні рішення про розміщення таких зон у регіонах країни, а Кабінет Міністрів України разом з місцевими органами влади має вжити управлінських заходів до реалізації проектів затверджених зон.
4. Визначитися із законодавчим забезпеченням правових засад найважливішого державного механізму управління, яким е планування, прогнозування і програмування соціально-економічного розвитку територій на мікро-, мезо- і макрорівнях, тобто починаючи від села і закінчуючи державою у цілому. Має бути чітко викладена вся система планування з урахуванням формування оновленого механізму координації і діяльності державних та недержавних суб'єктів управління економікою. Слід визначити правовий статус національних, державних, галузевих, регіональних і місцевих програм, запровадити технологічну схему розробки цих програм, узгоджених з фінансовими планами адміністративно-територіальних одиниць різного рангу; конкретизувати участь і відповідальність підприємств та організацій, органів влади і управління, строки й періоди розроблення і реалізації програмних документів тощо.
Згідно з постановами Уряду України, протягом 1992-1997 pp. розроблено декілька регіональних (міжобласних) програм, зокрема, для Донбасу, Карпатського регіону, Полісся, Поділля, Українського Причорномор'я. Однак ці програми не мали правового статусу державних, не були підкріплені централізованими фінансовими ресурсами і тому з багатьох запланованих завдань не стали результативними. За умови одержання законодавче закріпленого статусу, більш ретельного обгрунтування економічного та фінансового блоків централізованої фінансової підтримки зазначені програми перетворяться на важливий інструмент керованості соціально-економічними процесами у регіонах.
Заслуговує на увагу пропозиція про створення загальнодержавного фонду підтримки розвитку регіонів у розмірі 10 % від суми податкових надходжень у регіонах до державного бюджету.
На регіональному та місцевому рівнях потрібно:
1. Місцевим органам державної виконавчої влади і самоврядування вжити рішучих адміністративних заходів до значного скорочення і зведення до мінімуму у поточному році заборгованості з надходжень коштів до місцевих бюджетів, Пенсійного, Чорнобильського та інших фондів. Домогтися повного виконання суб'єктами господарювання на місцях положень державної бюджетно-фінансової та податкової політики.
2. Розробити обласні, районні, міські програми нарощування виробничого потенціалу до 2005 p., з чітким визначенням і обгрунтуванням як поточних, так і стратегічних завдань розвитку кожного регіону, врахувавши забезпечення у перехідний період відродження та поступового примноження створеного виробничого, науково-технічного, кадрового потенціалів. У цих програмах слід передбачити заходи щодо:
- стабілізації функціонування сфери матеріального виробництва та необхідного нарощування обсягів виробництва, узгоджені з державними галузевими (національними) програмами;
- спеціалізації, міжгалузевої та міжрегіональної кооперації виробництва, реструктуризації підприємств, диверсифікації виробництв;
- створення сприятливих організаційно-правових умов для інноваційного підприємництва і формування інвестиційного середовища;
- функціонування вільних економічних зон, регіональних фінансово-виробничих асоціацій та інших форм регіонального і міжрегіонального співробітництва.
3. У кожному регіоні обласного рівня розробити програми інвестиційно-інноваційної діяльності строком на 3-5 років із системою формування річних завдань щодо залучення інвестицій та системою місцевих пільг для інвесторів, які здійснюватимуть невідкладні проекти у різних галузях економіки регіону.
4. Активно здійснювати на місцях весь комплекс структурних та інституціональних перетворень, який включає обов'язкове реформування власності на державне майно і землю, послідовне здійснення інноваційної та інвестиційної політики, розвиток підприємництва.
Потрібно вишукувати місцеві резерви (зокрема, об'єднуючи кошти підприємств) для зміцнення матеріальної бази соціальної інфраструктури, насамперед у сільській місцевості, здійснювати практичні заходи щодо соціального захисту найуразливіших верств населення.
5. Проводити планомірну підготовку та перепідготовку управлінських кадрів відповідно до потреб ринкової економіки, періодично їх атестувати, формувати резерв кадрів державних службовців.
Слід налагодити тісну взаємодію регіональних та місцевих органів влади у справі виконання законодавчих актів і рішень уряду, постійно здійснювати заходи з впорядкування населених пунктів, незалежно від їх статусу і рангу, забезпечивши надійне функціонування всього інфраструктурного комплексу.
Список використаної літератури
1. Бутко М. Розв'язання проблем регіонального розвитку//Економіка України. - 2000. - №1. - С. 12-16
2. Дзісь Г. Роль регіонів у становленні національної економіки України//Економіка України. - 1999. - №10. - С. 19-28
3. Карагодов І. Механізм управління природокористуванням на рівні регіону.//Економіка України. - 1997. - №10. - С. 64-69
4. Пила В., Абрамов В. Деякі підсумки і перспективи розвитку регіонів України//Економіка України. - 1999. - №1. - С.40-46
5. Симоненко В. Н. Регионы Украины: Проблемы развития. - К., 1997
6. Теоретичні засади вирішення проблеми державного управління в Україні. - К., 1995
Loading...

 
 

Цікаве