WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Основні проблеми і перспективи розвитку регіонів України на сучасному етапі - Курсова робота

Основні проблеми і перспективи розвитку регіонів України на сучасному етапі - Курсова робота

соціального захисту населення, незалежно від економічних можливостей регіонів;
- стабілізація рівня життя населення, створення міцних засад для його підвищення в усіх регіонах;
- гарантування продовольчого забезпечення регіонів, створення висо-копродуктивних галузей в агропромисловому виробництві, вихід на продовольчі ринки світу;
- гарантування соціальних прав громадян, забезпечення зайнятості населення шляхом вдосконалення функціонування ринків праці та регулювання міграційних процесів;
- запобігання погіршенню демографічної ситуації, гострим проявам депопуляції населення;
- здійснення заходів економічного і соціального характеру, спрямованих на збільшення тривалості життя та природного приросту населення у регіонах;
- формування раціональної системи розселення шляхом збереження існуючих і створення нових населених пунктів, активізації функціонування сіл та малихміських поселень, регулювання розвитку великих міст і сприяння якісним перетворенням у них;
- регулювання господарської збалансованості регіонів, запобігання за-брудненню навколишнього середовища, ліквідація наслідків його забруднення, ефективне використання та відтворення природних ресурсів, впровадження економічного механізму природокористування, збереження генетичного фонду живої природи, унікальних територій і природних об'єктів;
- екологічно обгрунтоване розміщення продуктивних сил регіонів. Відповідно до цілей визначаються стратегічні та поточні завдання державної регіональної політики в кожному конкретному регіоні і розробляються конкретні заходи, здійснення яких забезпечуватиме розвиток його економіки і в кінцевому результаті - підвищення добробуту народу.
4. Вдосконалення галузевого територіального управління на прикладі окремого регіону
Трансформаційні процеси, спрямовані на розбудову Української держави, вимагають вироблення нової, науково обгрунтованої регіональної політики. Адже чим краще діє система управління і господарювання у кожному регіоні, чим повніше використовується його природно-ресурсний та науково-технічний потенціал для високоефективного функціонування властивих йому товаровиробництв, чим тіснішими стають міжрегіональні ринкові зв'язки у процесах поглиблення спеціалізації та інтеграції, тим скоріше міцнішає держава і підвищується добробут її народу.
Саме тому треба законодавчо закріпити основні засади регіональної політики, а також переорієнтувати інвестиційну й інноваційну діяльність, податкову, бюджетну і структурну політику в регіональну площину. Це яскраво доводить досвід Чернігівщини, якій протягом десятиріч відводилася роль постачальника сировини і продовольства на загальнодержавний ринок, а інвестування господарського комплексу та фінансування соціальної сфери здійснювалося за залишковим принципом. Така політика призвела до деформації галузевої структури виробництва, нераціонального використання наявних мінерально-сировинних ресурсів, загострення демографічної кризи, особливо на півночі області . Протягом 1990-1998 pp. обсяги промислового виробництва тут скоротилися майже втричі, рентабельність зменшилася у 4-5 разів. Наслідком цього стали скорочення кількості робочих місць, низька конкуренто-спроможність продукції багатьох промислових підприємств, руйнація їхніх зовнішньоекономічних зв'язків.
У критичному стані перебуває сільське господарство. Виробництво таких традиційних для цих районів монокультур, як картопля і льон, скоротилося більш як у 6 разів, молока - у 3,3, м'яса - у 3,8 раза. Через локалізацію своєї діяльності більшість сільськогосподарських підприємств здійснює натуральний розподіл.
Нагального вирішення потребує проблема працевлаштування населення, особливо у Городнянському районі, де банкрутство заводу, що входив до складу колишнього воєнно-промислового комплексу, і ліквідація військової частини спричинили безробіття 20% працездатних жителів райцентру. Якщо не вжити екстраординарних заходів для створення нових робочих місць, то до кінця 2010 p. кожен другий житель північних районів області буде безробітним.
Глибокий аналіз соціально-економічної ситуації переконує, що традиційними підходами змінити її на краще неможливо. На нашу думку, необхідно сформувати у північній частині області відкриту економічну систему ринкового типу з елементами державного регулювання, в основі якої буде раціональне використання наявного ресурсного потенціалу та можливостей прикордонного співробітництва шляхом запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності. Пропозиції області в цьому напрямі зустріли підтримку Кабінету Міністрів України, у червні 1999 p. видано відповідний Указ Президента України Л. Д. Кучми. Реалізація положень указу вимагає значних інвестиційних капіталовкладень, у першу чергу, для активного використання природно-ресурсного потенціалу регіону, для оновлення активної частини основних фондів у виробництвах з коротким періодом капіталовіддачі. Необхідно забезпечити зростання випуску засобів виробництва і предметів споживання, з постійним збіль-шенням частки останніх у загальному обсягу товарів. Це дозволить сформувати раціональну структуру господарського комплексу, забезпечити реальне зростання матеріального добробуту людей, щоб поступово вивести його на докризовий рівень, відновити позитивний приріст населення, поліпшити екологічну і соціальну ситуацію.
Північ Чернігівщини - це скарбниця природних ресурсів. Тут є фосфорити, крейда, торф, високоякісні піски, потрібні для виробництва скла, різноманітні глини - сировина для цегельно-черепичних заводів тощо. Значні площі вкриті лісами. У порідному складі переважає сосна (понад 70%), поширені також дуб, береза, осика, вільха. Ліси багаті на ягоди, гриби, лікарські рослини.
Північні території мають чималий туристичний і рекреаційний потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітний світ флори і фауни, наявність 244 природно-заповідних об'єктів (8 з них - загальнодержавного значення) роблять цю місцевість привабливою для відпочинку. Щодо розвитку туризму, то дуже перспективним є архітектурно-історичний комплекс м. Новгорода-Сіверського.
На початок 1999 p. у північній частині області налічувалося 66 промислових підприємств, 48 будівельних і ремонтно-будівельних організацій, 22 підприємства автотранспорту, 207 сільськогосподарських підприємств різних форм власності; є розгалужена мережа залізниць та автошляхів, у тому числі загальнодержавного значення, важливою транспортною артерією слугує також Десна.
Створивши сприятливі інвестиційні умови у названих вище районах, можна домогтися усунення наявних диспропорцій і прискорення темпів соціально-економічного розвитку, суттєво збільшити надходження до державного і місцевих бюджетів. Наприклад, організація виробництва крейди тонкодисперсного помелу на базі Путивського родовища у Новгород-Сіверському районі дасть змогу
Loading...

 
 

Цікаве