WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Аналіз історії створення і функціонування спеціальних (вільних)економічних зон в Україні - Дипломна робота

Аналіз історії створення і функціонування спеціальних (вільних)економічних зон в Україні - Дипломна робота

вигляді бюджетних коштів, спрямовувалися на видачу пільгових кредитів різним підприємствам під їх програми. Адміністрація ВЕЗ стала головним засновником банку "Нахідка", який сьогодні збанкрутував, причому залишившись винним приватним вкладникам значні суми. Частина отриманих адміністрацією коштів пішла на внески до статутних фондів підприємств, створених за участі ВЕЗ. Більшість цих підприємств загрузли в неплатежах і ледве тримаються на плаву.
7. Як свідчить досвід створення і функціонування ВЕЗ у Росії, залучення інвестицій за наявності широких і неконкретних цілей, невизначеності пріоритетів може спричинити незначний реальний ефект, зате шкода в частині втрат бюджету і підриву національного митного, податкового та валютного законодавства буде непоправною.
8. Необхідно своєчасно приймати рішення про подовження строку експериментів, що проводяться. Так, наприклад, якщо подовжити строк експерименту в СЕЕЗ "Сиваш" не тепер, а за півроку до закінчення його нинішнього терміну, то, за експертними оцінками, у найближчі два роки нових вкладень у територію не надійде, оскільки на реєстрацію інвестиційного проекту в СЕЕЗ витрачається приблизно сім місяців.
9. Матеріали щодо створення ВЕЗ, що надаються регіонами Верховній Раді, грішать одними і тими самими вадами. Серед них типовими є такі:
" намагання заснувати зону на надто великій території (тоді як, за оцінками зарубіжних експертів, для нормального облаштування одного квадратного кілометра зони, орієнтованої, скажімо, на експорт, необхідні вкладення обсягом близько 40-45 млн. дол., митно-торговельної зони - 10-15 млн. дол. Окрім того, орієнтовною сумою початкових інвестицій у ВЕЗ є показник, що дорівнює 5 тис. дол.)на одне робоче місце. Це означає, що для створення зони, в якій передбачається 10 тис. робочих місць (а це досить стандартний показник для ВЕЗ), потрібно початкових капіталовкладень на суму близько 50 млн. дол. [11];
" нечіткість цілей створення зон та окремих положень нормативних документів; відсутність узгодження короткострокових інтересів окремих регіонів з перспективами розвитку держави загалом; нереальність зазначених інвестицій; неув'язки із незональною економікою тощо;
" багато розробників вважають, що ВЕЗ допоможуть їм швидко позбутися численних проблем регіону, які вони не в змозі вирішити самотужки (це незадовільний стан інфраструктури, занепад виробництва, безробіття, складний соціальний стан, екологічні проблеми). З огляду на це зони здебільшого створюються не як результат продуманої, обгрунтованої програми дій, а як реакція на ті чи інші події, в основі чого лежить необхідність вирішення нагальних проблем;
" часом виступи на користь створення таких зон є достатньо дієвим засобом отримання залікових очок в умовах передвиборних перегонів. Окрім того, створення ВЕЗ лобіюють місцеві групи впливу, які намагаються легалізувати частину тіньового бізнесу або значно знизити витрати на діяльність обраних підприємств, в "нормальних" умовах.
Проте створення ВЕЗ заради досягнення одноразових цілей окремих політичних або корпоративних сил лише дискредитує цей ефективний інструмент економічного розвитку.
Аналіз документів, що надаються, наочно свідчить про недостатній досвід фахівців, які беруть участь у їх розробці, з одного боку, а з іншого - і про недосконалість базового Закону України "Про загальні принципи створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". До загальних недоліків цього закону експерти відносять:
" процедуру затвердження документів щодо заснування зон виключно шляхом прийняття нового закону після розгляду в Верховній Раді України, що призводить до суттєвого зволікання з вирішенням питання;
" відсутність належної чіткості у визначенні типів зон;
" обмеженість строку (60 днів), встановленого для розгляду документів Кабінетом міністрів України і прийняття рішення про заснування ВЕЗ тощо.
З огляду на вищезазначене вдосконалення чинного законодавства має відбуватися з урахуванням можливостей досягнення оптимального поєднання економічних інтересів усіх ділових партнерів, що будуть забезпечувати ефективне функціонування ВЕЗ.
Ефективність же законодавчого забезпечення процесів створення і функціонування ВЕЗ, дієвість уже розроблених правових документів і тих, які ще формуються, значною мірою залежатиме від додержання їх розробниками концептуальної єдності підходів до мети, умов і результатів створення сприятливого клімату у ВЕЗ, від взаємної узгодженості всіх законопроектів, спрямованих на врегулювання питань, пов'язаних з ВЕЗ. Тому експертами пропонується, щоб Кабінет міністрів України підготував і вніс на розгляд Верховної Ради України відповідний пакет законопроектів [11].
Проте слід мати на увазі, що навіть найідеальніший пакет документів по створенню будь-якої ВЕЗ на практиці не збігатиметься з фактичним процесом його реалізації. Ось чому при обгрунтуванні конкретного проекту передусім необхідно враховувати такі чинники: логічність задуму, послідовність його реалізації, а також його ресурсну забезпеченість.
10. В Україні зазвичай зацікавлені в інвестиціях, але не в самому інвесторі. Бажаючи отримати інвестиції в свої підприємства, їх керівники не завжди надають інвестору можливість вирішувати питання про їх використання.
11. На думку фахівців, незважаючи на те, що уряд дуже важко, але все ж іде на надання пільг потенційним інвесторам, їх може виявитися недостатньо для залучення капіталів [12]. У світі є чимало вільних економічних зон з більш привабливими умовами для інвесторів, ніж Україна. Крім того, зазвичай уряди вкладають у ВЕЗ чималі власні кошти на облаштування, що в наших умовах зовсім неможливо. Водночас, як показує світовий досвід, система надаваних ВЕЗ пільг повинна слугувати засобом реалізації наявних переваг даної території, а не механізмом компенсації її недоліківабо відсутніх тут факторів розвитку. Ба більше, за сучасних широких масштабів розповсюдження ВЕЗ у світовому господарстві податкові пільги - далеко не головний стимул для залучення в зону іноземних інвестицій. Більш важливими в цьому плані сьогодні, на думку експертів, можуть виявитися такі фактори, як політична стабільність у країні, інвестиційні гарантії, якість інфраструктури, кваліфікація робочої сили, спрощення адміністративних процедур. А перші українські ВЕЗ можуть ще й зацікавити іноземних інвесторів перспективою освоєння великого ринку.
Окрім того, як відомо, не лише розмір прибутку є фактором залучення капіталу. Іншою основною складовою є ступінь ризику.
Як свідчить світовий досвід, страх перед загрозою "експропріації" може виявитися сильнішим за найщедріші пільги. Тим більше, що сумний досвід ВЕЗ "Нахідка" нагадує, що пільги, про які красиво говорили в адміністративному комітеті цієї ВЕЗ, виявилися липовими. Іноземців примусили компенсувати їх "заднім числом". Компанії з іноземним капіталом стали розвалюватися, представництва закриватися.
12. Для успішного функціонування ВЕЗ необхідна досконала система управління нею. На думку фахівців,
Loading...

 
 

Цікаве