WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Агропромисловий комплекс Криму - Курсова робота

Агропромисловий комплекс Криму - Курсова робота

змінилась. Якщо в 1987 році її ємкість складала 7,1 тис. місць, в тому числі тих які працюючих весь рік.
В відповідності з типом туристичної спеціалізації, степенем туристичної освоєності території і рівнем економічної ефективності в Криму виділяють 4 туристичних райони: Західнобережний, Південобережний, Південо-Східнобережний і Горно-Передгорний. Всі туристичні пешеходні маршрути починаються на турбазах Передгірря і долаючи головну гряду Кримських гір, закінчуються біля моря.
Для Південного і Південно-Східнобережного районів характерно найбільша концентрація туристичних функцій тут розміщується 11 туристичних підприємств, густота туристичних підприємств складає 8 місць на одни км2. Дуже низький ступінь рекреаційної освоєності території Гірно-Передгірного району - менше 0,2 місця на один км2. Практично всім показникам економічної ефективності перше місце займає Західнобережний туристичний район.
Ряд туристичних підприємств Криму орієнтовані на прийом і обслуговування іноземних туристів. Потік іноземних туристів в Крим складає більш 100 тис. чоловік в рік, в тому числі більше 30 тис. туристів прибувають на круїзних і рейсових судах. Основне прибуття дають держави Східної Європи - більше 45%, в останні роки збільшився потік туристів із США і Німеччини. Найбільш відвідуваними містами Криму є Ялта, Сімферополь, Бахчисарай.
Додатковий економічний ефект Крим може також здобувати за рахунок торгівлі лікувальним грязями.
Не дивлячись на велике народногосподарське значення рекреаційного господарства в економічній структурі республіки воно займає лише 5 місце по кількості зайнятих після промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту.
3. Економічний та соціально-економічні проблеми
Республіки Крим
3.1. Проблеми в агропромисловому комплексі
Щорічно на один га угіддя вноситься 14 кг ядохімікатів 114 найменувань. Це призводить до того, що в 96% сільськогосподарської продукції є в різних дозах нітрати і пестициди, забрудненою стала велика кількість підземних вод. Викиди таких вод з полів в море призводять до його забруднення.
Вода в Криму використовується нераціонально, багато її губиться при поливі, використовується для зрошування вологолюбних культур, вирощування яких не профільовано природним умовам Криму. Це відноситься, на самперед до рису. Рис - це субтропічна культура, і хоча б наукою і практикою доведено, що в Криму рис вирощувати економічно не доцільно, а екологічно протипоказано площа рисових полів складає в Криму більше 30 тис. га і не скорочується.
Особливо низька доля кукурудзи (3,3%) і сої (1,8%), що цілковито не обгрунтовано як з позиції потреб тваринництва, так і з природних можливостей вирощування цих культур. Особливо ефективним для Криму може бути поступова заміна рису на кукурудзу і сою.
Асортимент овочів дуже малий, особливо не вистачає цибулі, часнику, баклажанів, огірків. Дуже велика проблема постачання населення картоплею, під якою зайнято близько 10 тис. га. Рішення цієї проблеми лежить в покращенні семеноводства, в вирощуванні двох врожаїв за сезон і досконалості агротехніки.
Близько 30 % м'яса, яке виробляється вивозиться за межі Криму, і це при постійному дефіциті, особливо в літній період. Дефіцит м'яса і м'ясопродуктів стримує розвиток рекреаційної системи Криму.
3.2. Проблеми рекреаційної системи
Перевагами малих оздоровниць пояснюється відомим підходом до організацій до рекреаційного господарства в Криму. Рекреаційним господарством в республіці займається близько тисячі міністерств і відомств. Часто відомство, не маючи достатніх грошей обмежуються будівництвом малих, не комфортабельних, архітектурно не вдалих оздоровниць.
В цілому ситуація на курортах Криму характеризується відсутністю комплексності в розвитку народного господарства - рекреація випадає з економічної структури республіки; низьким рівнем організацій зовнішнього рекреаційного потоку; керівним розподіленням потоку рекреантів по території і концентрацією його на найбільш освоєних територіях; найбільш вираженою сезонністю потоку; відсутністю єдиної рекреаційної політики будівництва і управління курортами; слабкою транспортною забезпеченістю курортів; концентрацією місцевого населення на найбільш цінних в рекреаційному відношенні територіях; слаборозвинутою, вузькоспеціалізованою економічною базою міст- курортів; нездібністю сформульованою на узбережжі системи розселення, матеріально-технічної бази забезпечити нормальніумови праці, побуту і відпочинку населення, а також вільний розвиток рекреаційного господарства до доцільного соціально-економічного стану.
Висновки
На природні умови і природні ресурси Криму великий вплив мала і має господарська діяльність. Під впливом господарської діяльності змінюються природні компоненти ландшафтів: рельєф, грунти, рослинність, тваринний світ, гідрологічний режим водойм, склад атмосфери, мікрокліматичні умови тощо.
Природні умови і природні ресурси змінюються під впливом різних видів природокористування: агропромислового (особливо землеробського), промислового, гірничодобувного, містобудівного, гідротехнічного, лісопро-мислового, рекреаційного, природоохоронного.
Значний вплив на природу Криму мають промислові підприємства, добування корисних копалин, будівництво і експлуатація доріг, міст тощо. Результатом цього впливу є хімічне забруднення. Його стан погіршується також внаслідок діяльності військово- промислового комплексу. Дуже впливає на ландшафти діяльність людини: будівництво каналів, перерозподіл водних ресурсів. В Криму особливо помітний рекреаційний вплив на ландшафти. Територія Криму знаходиться в смузі кліматичного комфорту, має достатні теплові ресурси для вирощування сільськогосподарських культур, але недостатньо забезпечена водними ресурсами.
До найважливіших проблем соціально- економічного розвитку Криму можна віднести наступне:
* раціональне використання інтегрального потенціалу, насамперед багатющих рекреаційних ресурсів;
* обновлення санаторно- курортного фонду, наближення його рівня до світових стандартів;
* вирішення важких соціально - господарських завдань, пов'язаних з репатріацією кримських татар;
* покращання водозабезпечення населення та господарства;
* розширення масштабів переробки цінної сільськогосподарської продукції, підвищення долі екологічно чистих її видів;
* з метою боротьби з несприятливими природними процесами, особливо в зоні Північнокримського каналу, розвиток комплексних земельних меліорацій;
* розвиток рекреації на західному (чорноморському) і північному (азовському) узбережжі півострова;
* строгий облік екологічних факторів при розвитку нафтогазовидобутку в акваторії Чорного та Азовського морів.
Література
1. Шаблій О.І., Гонак М.І., Заставецький Б.І. Соціально-економічна географія України / за ред. О.І.Шаблія. - Л.: Світ, 1994.
2. Іщук С.І. Територіально - виробничі комплекси і економічне районування, К.: Українсько - Фінський менеджменту і бізнесу, 1996.
3. Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України, К.: Зодіак - ЕКО, 1996.
4. Сиротенко А.Й., Чернов Б.О., Плахута В.Я. Географія України. К.: Освіта, 1996.
5. Качан Е.П. Розміщення продуктивних сил України, 1997.
6. Заставний Д.О. Географія України, 1994.
7 - 9. Журнал Економіка України, №1, 96, №2, 97, №3, 97.
10. Коротун Природно - ресурсний потенціал України, 1997.
11. Навчальний атлас України, К., 1997.
12. Застанвний Ф.Д. Географія України Л., 1994.
13. Статистичний щорічник "Народне господарство України" 1994 -1995 рр.
14. Коротун І.М., Коротун С.І. і інші Розміщення Продуктивних Сил України Рівне, 1997.
15. Ковтун В.В., Степаненко Ф.К. "Міста України", економічно - географічний довідник, 1990.
Loading...

 
 

Цікаве