WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Агропромисловий комплекс Криму - Курсова робота

Агропромисловий комплекс Криму - Курсова робота

сфери. Профілююче значення в ній, як і в міжрайонному розподілі праці, безсумнівно буде належати рекреаційній галузі, на розвиток якої частково треба було б перепрофілювати провідні міжгалузеві комплекси і наукову базу. В матеріальному виробництві зберігається і посилюється роль агропромислового комплексу і машинобудування. Причому в останньому необхідні перебудови в направленні виробництва малогабаритних (неметалоємких) побутових машин і пристроїв, розширення випуску обладнання для агропромислового комплексу і зберігання високого рівня розвитку суднобудівництва і судноремонту. Основною метою машинобудування, яке розвивається, повинно стати зниження його металоємкості, зростання технологічності і забезпечення екологічності в експлуатації готових виробів. Ці направлення в розвитку виробничої сфери в Криму повинні супроводжуватись постійним скороченням галузей, використовуючи місцеву сировину (мрамуровидні вапняки, соляні озера), що погано для природи Криму, перепрофілюванням хімічних виробництв Північного Криму.
Прогресивна перебудова господарства Криму може залишитись побажанням, якщо не буде механізму і інфраструктури, які забезпечують цю перебудову.
Наукове забезпечення прогресивного розвитку Криму можуть сформувати наукові колективи під егідою інституту розвитку Криму, який з'явився в 1991 р., та працює в рамках вітчизняного відділення Всесвітньої лабораторії. Наукові розробки стають основою господарського розвитку, який здійснюють виконавчі органи управління Кримом. Причому, першим кроком в цьому направленні повинні стати підготовка і перепрофілювання відповідних кадрів, особливо для соціальної сфери, яка розвивається.
Отже, важливим елементом здійснення розробок можуть стати елементи ринкової інфраструктури: інвестиційні банки, акціонерні товариства, біржі, які в Криму тільки починають створюватися.
2.1. Металургійна промисловість
Виникнення чорної металургії в Криму пов'язано з промисловим видобутком бурого железняку Керченського півострову. Керченська руда відрізняється легоплавкістю, але бідна залізом (до 40% заліза в руді) і містить в собі шкідливі домішки: вівіаніт, сірку і миш'як).
Площа залізорудних родовищ в Керчі оцінено в 10-70 км2, потужність рудного пласта коливається від 10 до 12 метрів, загальні запаси складають приблизно 1,8 млрд. Тон. Щорічний видобуток залізної руди складав до 4 млн. Тон.
В наш час видобуток залізної руди на Керченському півострові зупинений. Калин-Брунський залізорудний комбінат переорієнтований на залізорудний сировину Криворізького басейну. Руди Крив. Бас. Агломеруються в Керчі і відправляються в Маріуполь.
Крім офлюсованого агломерату Крим відправляє споживачам флюсовий вапняк.
Маючи порівняно невелику питому вагу в виробництві промислової продукції Криму - 2% (1990 рік) - металургійне виробництво має обмежені перспективи розвитку. Доля сировинної ланки металургії Криму - видобуток залізної руди і флюсового вапняку частково визначено.
Припинення видобутку залізної руди на Керченському півострові зв'язано не тільки з погіршенням якості видобувної сировини. Також є негативний вплив відкритого видобутку на стан земельного фонду Криму. В 1989 році на Керченському півострові з сільськогосподарського обороту було виведено 1,5 тис. га землі, яку зайняли залізорудні кар'єри, повертається ж в сільськогосподарському господарстві тільки під 50 га земель в рік. Екологічний конфлікт металургії і сільського господарства Криму - це серйозний фактор скорочення діяльності сировинних підприємств металургійної галузі.
2.2. Машинобудування
Машинобудування є нерозривною структурною ланкою майже будь-якого промислового комплексу, але при цьому роль його буває різною. В Криму машинобудування відноситься до галузей спеціалізації промисловості півострова.
Питоме значення машинобудування в структурі промислового виробництва Криму з року в рік збільшується. І в наш час більше, ніж 30% основних виробничих фондів і виробленої продукції припадає на цю галузь.
Таблиця 1
Динаміка питомої ваги машинобудування в галузях промисловості Криму, %
Показники 1960р. 1985р. 1990р.
Вартість основних виробничих фондів
19,5
28,4
30,2
Вартість продукції в загальному об'ємі
19,7
30,8
33,1
Кількість зайнятих 28,0 47,0 47,9
Одна з особливостей машинобудування - невелика частка його виробів в районах виробництва, що підтверджується на прикладі Криму. Тільки проміжні виробництва - деякі види лиття, штампування, деталей залишається в Криму. Готова продукція предметної спеціалізації від 80% до 100% відправляється в інші райони. В зв'язку з цим необхідно провести комплекс міроприємств по орієнтації машинобудування в напрямку більшого задоволення потреб внутрішнього ринку.
Для машинобудування Криму характерні три форми спеціалізації виробництва:
1. Предметна (сільськогосподарське, будівельно-шляхове машинобудування, суднобудування, верстатобудування, виробництво обладнання для харчової промисловості, бурового обладнання, випуск теле-, електро-, радіоапаратури, засобів зв'язку);
2. Технологічна (виробництво чавунного і стального лиття, штампування);
3. Подетальна (виробництво запчастин для сільськогосподарських машин і автомобілів, пневмообладнання, деталі і вузли для судів,моточні вироби і т. д.
Окрему групу машинобудування складають ремонтні підприємства по обслуговуванню судів, сільськогосподарських судів, автомобілей, тобто техніки, яка розміщується, головним чином, в Криму. На ремонтні підприємства припадає дуже висока доля основних виробничих фондів (51,5% всіх фондів машинобудування), для них характерна низька фондозатрата і висока доля ручної праці. Якщо в цілому по машинобудуванню доля ручної праці відносно висока і досягає 40-50%, то на ремонтних підприємствах вона збільшується 60-70%.
Для машинобудування Криму характерні невеликі за потужністю підприємства з об'ємом випуску товарної продукції від 1,1 до 5 млн. крб. в рік ( в цінах 1992 року). На таких підприємствах випускається близько 60% продукції машинобудування.
2.3. Рекреація
В Криму нараховується близько 800 оздоровниць (більше 200 тис. місць, з них 40% місць використовується весь рік). Питома вага ємкості оздоровниць Криму складає близько 10% держав СНД, 40% - України, 75% - південного економічного району.
На протязі 1975-1990 років зовнішній рекреаційний початок в Криму коливався від 6 до 8,5 млн. чоловік в рік, в тому числі відпочивало і лікувалося за путівками від 1,5 до 1,9 млн. чоловік. Одночасно в день "пік" значна кількість рекреантів знаходилось здебільше на рівні 1,2 млн. чоловік.
В функціональній структурі рекреаційних підприємств Криму виділяється оздоровчі оздоровниці, на їх долю припадає 70% всіх місц санаторно-рекреаційності. На долю профілактичного оздоровлення припадає 30% місць.
В Криму близько 97% оздоровниць притиснуті до берегової смуги морів, тобто сконцентровані в 3-х кілометровій смузі поблизу моря.
Середня ємкість глубиної оздоровниці складає 140 місць. Це переважно дитячі табори, які знаходяться в півгодинній або в годинній транспортній доступності від моря, а також туристичні бази з притулками в гірському Криму.До факторів рекреаційного освоєння глибиних територій відносяться живописність ландшафтів долин Гірського Криму.
Середня ємкість оздоровниць на узбережжі складає 250 місць, найбільш великим є турбази і санаторії.
В цілому для Криму характерні незначні по ємкості оздоровниці, лише 2 % від їх загальної кількості припадає на великі оздоровниці ємкістю триста і менше місць складає 70% загальної кількості оздоровниць Криму. Особливе місце в рекреаційному господарстві Криму займає туризм, який являє собою 18 підприємств. За остання 15 років матеріальна база туризму в Криму практично не
Loading...

 
 

Цікаве