WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Соціально-економічні чи природні передумови розвитку легкої промисловості - Курсова робота

Соціально-економічні чи природні передумови розвитку легкої промисловості - Курсова робота

норки. Заготовляють шкіри ховрахів, хом'яків і водяних щурів, що є шкідниками сільського господарства. Крім того, хутрові підприємства переробляють шкіри сріблясто-чорної лисиці, кролика.
У підгалузі освоєно технологію облагородженя овечих шкір, внаслідок чого поліпшились якість і зовнішній вигляд виробів та їх асортимент. У хутровій підгалузі суттєве значення має також трикотажне штучнех.утро, що імітує натуральне хутро норки, куниці, єнота, ондатри, ягнят каракульської породи, овець тощо. В Україні штучне хутро виготовляють Дарницький шовковий комбінат, Київське виробниче трикотажне об'єднання, фабрики у Жовтих Водах (Дніпропетровська обл.) і Ясіні (Закарпатська обл.). Нині підприємства підгалузі випускають вироби масового вжитку, 4 удосконалюються технології обробки хутрової сировини із застосуванням нових стійких барвників, впроваджуються автоматизовані системи управління виробництвом.
4.Територіальна організація та торгівля товарами легкої промисловості в Україні
Кризові явища в економіці України, що розпочалися після 1990р. призвели до падіння обсягів виробництва і в легкій промисловості.
Особливо стрімко зменшувався випуск товарів легкої промисловості починаючи з 1993р. У 1996р. випускалось тільки 23% продукції легкої промисловості від рівня 1990?., в тому числі: 9% тканин; 25% швейних виробів; 14,4% панчішно-шкарпеткових виробів; 3,4% трикотажних виробів; 6,3% шкіряного взуття.
У 1996?. легкою промисловістю випущено 109,3 млн.кв. м тканин, 66,8 млн. пар панчішно-шкарпеткових виробів, 13,0 млн.шттракотажних виробів, 13,1 млн.пар взуття.
У виробництві тканин біля третини припадає на бововняні тканин. У 1996?. їх випуск становив 50,9 млн.кв.м проти 565 млн.кв.м у 1990?. У 1996? намітився зріст бавовняних тканин у загальному їх випуску по легкій промисловості. (див. дод. 3) Бавовняні комбінати працюють на американській бавовні, одержаній по товарному кредиту, наданому Міністерством сільського господарства США у розмірі 10 млн.дол.
Зростання випуску бавовняних тканин позитивно впливає як на зростання випуску продукції у текстильній промисловості, так і у легкій промисловості в цілому. З другого боку низький платоспроможний попит населення створює певні труднощі з реалізацією зрослої кількості бавовняних тканин на внутрішньому ринку.
Враховуючи труднощі реалізації бавовняних тканин в країні через низьку купівельну спроможність населення одержані квоти на вивіз продукції легкої промисловості до Європейського Союзу та Сполучених Штатів на 1998р. Зокрема до Європейського Союзу може бути експортовано 1393 тонни бавовняної пряжі та 1928 тонн тканих матеріалів з бавовни, 6,5 млн.пар панчішно-шкарпеткових виробів, або 15,8% від очікуваного обсягу їх випуску, біля 3,5 млн.пар трикотажних виробів, або 4,4% від очікуваного випуску.
На фоні загального спаду виробництва у легкій промисловості виробництво лляних тканин у 1996р. склало 20,2 млн.кв.м проти 98 млн.кв.м у 1990р., але залишилося на рівні попереднього року. (див. дод. 3)
Тканин із штучного шовку не користуються попитом у споживачів, тому їх виробництво впало з 283 млн.кв.м у 1990?. до 8,7 млн.кв.м у 1996?. Залишки шовкових тканин на складах досягли 47,1% від обсягу їх випуску у 1996?.
Отже структурні зміни у випуску тканин здійснюються по лінії збільшення випуску бавовняних, вовняних і лляних тканин і зменшення випуску шовкових тканин.
У 1996? випуск продукції легкої промисловості від рівня 1990?. по окремим регіонам становив:
- тканин: Рівненська обл. -22,2%; Одеська обл. - 19,5%; Тернопільська обл. - 17,5%; Донецька обл. - 5,4%;
- трикотажних виробів: м.Київ - 13,3%; Луганська обл. -6,6%; Запорізька обл. 4,2%; Донецька обл. - 2,5%; Автономна Республіка Крим - 1,2%;
- панчішно-шкарпеткові вироби: Дніпропетровська обл. -127,0%; Житомирська обл. - 27,6%; Львівська обл. - 16,2%, Чернівецька обл. - 15,8%: Чернігівська обл. - 12,9%;
- шкіряного взуття: Сумська обл. - 42,8%; Чернігівська обл. - 20,4%; м.Киїів - 14,2%; Донецька обл. - 13,7%.
Що стосується оплати праці, то у легкій промисловості рівень її дуже низький. Середньомісячна заробітна плата у 1996 році тут складала 70,76 гривні, тоді як у промисловості в цілому -151,32 гривні, тобто 46,8% загальнопромислового рівня. У 1990 році середньомісячна заробітна плата у галузі становила 84% загальнопромислового рівня. [7]
Низький рівень заробітної плати є однією з причин зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу галузі з 756 тис. чоловік у 1990 році до 330 тис. у 1996 році. Навіть при такому скороченні персоналу окрите безробіття у галузі складає 151 тис.чоловік. [7]
Зростання обсягів ввезення зарубіжного одягу, взуття та давальницької сировини, з одного боку, стрімке падіння обсягів вітчизняного виробництва - з другого, обумовили те, що у 1995 році обсяг імпорту перевищив обсяг вітчизняного виробництва у галузі на 2,4%. У 1996 році показник імпорту теж був високими і знаходився на рівні 89,5% від обсягу вітчизняного виробництва.
Експорт текстилю та текстильних виробів у 1995р. подвоївся у порівнянні з попереднім роком (відповідно 159,4 млн.дол. у 1994р. і 314,8 млн. дол. у 1995?.) Збільшення експорту тут викликане розширенням масштабів давальницьких відносин із зарубіжними країнами. Оскільки давальці ввозять свою сировину, то відповідно збільшився також імпорт текстилю.
У 1996р. із всієї продукції, що вироблено легкою промисловістю продано населенню 5,3% тканин; 5,7% швейних виробів; 38,3% панчішно-шкарпеткових виробів; 28,2% взуття.
Не маючи збуту підприємства скорочували обсяги виробництва продукції. Якщо у 1990р. продукція легкої промисловості у структурі виробництва предметів споживання становила 226.%, то у 1995р. тільки 6%, тому що споживчий попит населення був пов'язаний з витратами на продовольчі продукти та комунальні послуги, ось чому відповідно зросла питома вага харчової промисловості з 43,2% до 52,8%, а оплата за паливо та електроенегію - з 2,7% до 15,1%, тобто у населення не залишається грошей для покупки товарів легкої промисловості.(дод. 6) Без визначення необхідного балансу у споживанні продовольчих і непродовольчих товарах, комунальних і побутових послуг та відповідного підвищення купівельної спроможності населення підйом виробництва у легкій промисловості неможливий.
Підвищити купівельну спроможність населення можливо різними шляхами: підвищенням заробітної плати, здешевленням товарів і продуктів споживання, лібералізацією податкової системи.
Із зростанням попиту буде зростати реалізація продукції легкої промисловості, у підприємств з'являться кошти для видачі заробітної плати. Це приведе до подолання платіжної кризи. На підприємствах будуть краще використовуватись виробничі потужності і трудовий потенціал. З'являться кошти для інвестицій, модернізації виробництва і впровадження
Loading...

 
 

Цікаве