WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Морський транспорт світу - Реферат

Морський транспорт світу - Реферат

регулярних маршрутах; 2) вантажопасажирські судна; 3) швидкохідні пасажирські лайнери, що мають два чи три класи для пасажирів, а також поштове і багажне відділення; 4) невелика кількість комфортабельних швидкісних судів, розрахованих тільки на пасажирів і пошту.
Торговий флот - сукупність судів країни разом з їхнім особовим складом, зайнятих комерційною діяльністю. Морські вантажні судна завжди були найважливішою складовою частиною торгового флоту і головною його опорою у фінансовому змісті. Пасажирські лайнери не припиняли залучати людей, однак у цілому для суспільства перевезення пасажирів завжди мало менше значення, чим транспортування вантажів. Численні і різноманітні судна торгового флоту розрізняються по типу і призначенню. Загальна кількість судів торгового флоту дуже велико ще і тому, що до нього зараховуються не тільки судна далекого плавання, але і безліч тих малих судів, що обслуговують акваторії рік, гаваней і морського узбережжя. До торгового флоту - у широкому змісті цього поняття - відносяться не тільки судна і плавсклад, але і численні берегові служби: органи оперативного керування, ремонтні і бункеровочні підприємства, агентства морського страхування і багато чого іншого, крім верфей, доків, причалів і складів.
Торгові судна, на відміну від військових, звичайно належать приватним власникам, положення яких відносно незалежно (іноді держава володіє частиною торгового флоту країни і керує її діяльністю, але це скоріше виключення, чим правило). Усі сучасні морські судна мають національний статус, символом якого служить той прапор, що розвівається над кожним судном. Підняття прапора має на увазі наявність офіційних суднових документів і реєстрового свідчення. Національний статус спричиняє як привілею, так і обов'язку. Він дозволяє заручитися військово-морською чи дипломатичною підтримкою своєї і дружньої держав у різних частинах світу, але він же надає право уряду розпоряджатися приватними судами при надзвичайних обставинах, а при звичайних обставинах поширювати на них і на умови їхньої експлуатації державні регламентації. У ці норми включені вимоги до національного складу екіпажа, по перевірці кваліфікації екіпажа й атестації командного складу.
Сучасні торгові судна можна розділити на двох категорій, у кожної з який є свої достоїнства. Суду однієї категорії (лайнери), у яку включається більшість кращих кораблів, діють на визначених лініях, причому рейси між портами на цих маршрутах відбуваються через регулярні інтервали часу. Інша категорія складається з т.зв. трампів - судів, що обслуговують нерегулярні вантажопотоки.
Після Другої світової війни в морському транспорті відбулися істотні зміни. Хоча кількість судів, здатних прийняти на борт більш 1000 т вантажу, за післявоєнні роки зросло тільки на 34%, загальний тоннаж торгового флоту країн світу подвоївся, а усереднений дедвейт підскочив з 6300 до 9400 т. Різко збільшилася кількість національних прапорів.
Розширення національного складу світового торгового флоту привело до зменшення в ньому частки колишніх лідерів морських перевезень. Хоча загальний тоннаж усієї сукупності британських і скандинавських судів виріс з 32 до 47 млн. т, його частина в загальному тоннажі торгового флоту світу упала з 40 до 29%. У той же час частка США збільшилася з 14 до 20%.
Нововведенням у торговому флоті 20 в. стала розповсюджена практика того, що відомо як "зручні прапори" чи "безконтрольні флоти". Звичайно прапор над судном і назва його порту приписки вказують на те, кому воно належить і в чиїй правовій сфері діє. Морське право створювалося на основі визначених мір відповідальності і контролю з боку держав за своїм торговим флотом. Щоб вислизнути від такого контролю, а заодно заощадити на податках і витратах на екіпаж, і з'явилися нові "фальшиві" флоти. Ці флоти виникли саме в тих країн, що у дійсності ніколи не мали власного "законного" морського транспорту, і багато кораблів, що несуть прапори цих держав, ніколи не заходили в ті порти, чиї імена записані на їхньому кормі. Почалося це з осені 1922, коли генеральний прокурор США поширив чинність сухого закону з усіма його виправленнями на всі судна під прапором США. Цим припинялися оптові алкогольні постачання двох великих лайнерів, що робила рейси по Карибському морю. Рішення було знайдено, коли хтось придумав пустити ці судна під панамським прапором. Пізніше панамським прапором користалися й інші кораблі, особливо американські танкери, щоб не витрачатися на високу зарплату екіпажу, а під час війни це виявилося зручним способом для ухилення від державних розпоряджень і плавання в зонах, закритих для морських транспортів. Завдяки цьому до початку Другої світової війни загальна вантажопідйомність панамського торгового флоту, що нараховував 130 власних судів, досягла 1106 тис. т. Після війни цей флот став ще більше, але в 1949 у нього зненацька з'явився грізний суперник.
Уряд Ліберії надано одній з американських компаній переважне право на широке морське транспортування вантажів. При цьому Ліберія одержувала бажане збільшення до свого бюджету від митних зборів, а американська компанія - щедру "плату за послуги" по веденню конкретних справ у Нью-Йорку. За 10 років торговий флот Ліберії вийшов на третє місце у світі; у ньому стало 1018 судів загальною вантажопідйомністю 18 387 тис. т, а Панама була відтиснута на шосте місце.
Німецький торговий флот виявив до 1959 далеко обійшов ті загальні обсяги, якими характеризувався в 1939. Японці, чий великий торговий флот також був знищений, до 1959 теж зуміли по загальному тоннажі своїх судів перевищити його довоєнний рівень, а в 1994 вийшли на сьоме місце серед торгових флотів світу і побудували 243 із загального числа 630 нових судів.
У період з 1939 по 1959 танкерів у світі стало майже вдвічі більше (чисельність зареєстрованих нафтоналивних судів виросла з 1661 до 3307 одиниць), а їхній загальний тоннаж зріс більш ніж у три рази (сумарний дедвейт змінився з 16 915 на 57 629 тис. т). Надалі нафтоналивний флот ріс ще швидше. Ефективність танкерів постійно підвищувалася, тому що чим більше розміри танкера, тим його експлуатація економічно вигідніше, що відрізняє нафтоналивні судна від великогабаритних транспортів інших типів.
Ще одним післявоєнним нововведенням стало збільшення числа судів, що перевозять навалочні вантажі, такі, як вугілля і руда. Вже в 1959 торговий флот світу нараховував 940 балкерів загальною вантажопідйомністю 9058 тис. т. Будувалися балкери довжиною до 300 м і вантажопідйомністю більш 60 тис. т.
Наприкінці 20 в. одержали широке поширення великі контейнеровози з горизонтальним способом навантаження - вивантаження типу Ро-Ро і ліхтеровози, що забезпечують перевантаження на рейді власними засобами зі збільшенням продуктивності вантажних робіт у кілька разів.
4. Розміщення морського транспорту світу
Морський флот зосереджений у десятьох найбільших судновласницьких країнах світу: у США,Великобританії, Японії, Німеччині, Франції, Італії, Ліберії, Панамі, Греції, Норвегії. На їхню частку
Loading...

 
 

Цікаве