WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Енергозберігаючі технології - Реферат

Енергозберігаючі технології - Реферат

внески.
Для реалізації важливих екологічних завдань велике значення має формуванння екопрограм - комплексних заходів. Цільові екологічні програми в нашій країні необхідні для вирішення наступних питань:
виконання міжнародних зобов'язань (охорона озонового шару, подоланння проблеми парникового ефекту, збереження біорізноманіття);
- охорона та раціональне використання природних ресурсів;
охорона особливо цінних природних об'єктів;
реабілітація зон екологічного лиха.
Великі перспективи має розвиток ринкових механізмів продажу прав на забруднення. Одна з важливих його складових - право на продаж різного виду викидів та скидів. Спрощена схема цього механізму така. Підприємство, що бажає розширити своє виробництво, має вибір: створити надійну систему очищення у себе або викупити право на додаткове забруднення у іншого підприємства. В результаті загальна сума забруднень не збільшується, а сума витрат на охорону природи мінімізується.
Документом, що закріплює права є екологічна ліцензія - вид цінних паперів, що законно надає дозвіл на викиди конкретної забруднюючої речовини протягом конкретного часу. Загальна кількість екологічних ліцензій підприємства має відповідати фактичному рівню сукупних викидів.
На одну й ту саму забрудюючу речовину ціна екологічної ліцензії може змінюватися в залежності від сезону, часу доби, ситуації в регіоні (нормальна, екстремальна).Використання екологічної ліцензії замість податків дасть можливість замінити державне регулювання ринковим.
Концепцію екологічної ліцензії з початку 1970-х років розробляє та вдосконалює Агенство з охорони навколишнього середовища США. З 1979 року ліцензія стала реальним механізмом регулювання. Основні її складові: політика "хмари", політика компенсацій, випуск банківських зобов'язань. Перша складова дає можливість органам оцінювати екологічний вплив фіврми в цілому. Всередині вона має право вільно розподіляти викиди між джерелами. Розрахунковий перерозподіл здійснюється по кожній з речовин окремо.
Політика компенсацій визначає правила еконмічного росту в регіонах. Нова фірма, що бажає відкрити підприємство, повинна викупити право на емісію кожної із забруднюючих речовин у інших фірм даного регіону. При цьому продавці маєть скоротити викиди.
Банківські зобов'язання передбачають можливість накопичення ліцензій на викиди. Якщо фірма знизила свої викиди нижче рівня, передбаченого стандартом, то на різницю вона отримує аккредитив, який може покласти у спеціальний банк. Це полегшує потенційним покупцям ліцензззій пошук продавців.
Торгівля квотами на забруднення - найгнучкіший метод економічного регулювання стану довкілля. Він сполучає економічні вимоги та прагнення до економічного росту, ділової активності, запровадження досягнень НТП. Підприємство - джерело шкідливих викидів - має різні мотиви для укладення економічної угоди. Воно може проводити таку політику, щоб зменшити платежі за недозволені викиди, щоб створити запас дозволів на викиди тощо.
В основу рішення підприємства - покупця екологічної ліцензії покладені дві умови: екологічна допустимість, економічна можливість.
Екологічна допустимість описується рівнянням:
? aij ( xi(0) + xi ) + a0y (x0 (o) + x0) ‹ S
i
aij , a0j - внесок і-го, базового підприємства в забруднення j-ї контрольної точки (базове підприємство - те, що купляє ліцензію.).
хі(0) та х0(0) - кількість викидів, що забезпечені ліцензією на і-му та базовому підприємствах.
х0 та хі - кількість викидів не забезпечених ліцензією на і- му та базовому підприємствах;
s- допустимий показник ГДК для окремої речовини або групи речовин.
Але підприємство зацікавлене в укладанні угоди, якщо вона економічно вигідна.
? di (xi ) › D(x0 )
i
де di (х0 ) - функція витрат підприємства і на зниження викидів у масі хі
D(х0 ) - ціна ліцензії.
D(х0 ) не враховує витрат на проведення переговорів та на обгрунтування доцільності угоди. Значення di(хі ) можуть встановлюватися експертами або можливими партнерами.
Найбільш старим та надійним економічним інструментом в охороні довкілля є заставна система. Повернення порожніх пляшок, використаних елементів живлення, пластикових контейнерів. Незважаючи на простоту даний механізм суттєво знижує надходження забруднень до навколишнього середовища (у тому числі і токсичних), зберігає значні кошти і ресурси завдяки утилізації.
Можливим економічним механізмом запобігання або пом якшення наслідків екологічних катастроф є екологічне страхування - страхування відповідальності підприємства-джерела підвищеного ризику за завдання шкоди через аварію, технічний збій або стихійне лихо.
До екологічного страхування належать:
страхування загальної громадянської відповідальності перед третіми особами, яке передбачає відшкодування збитків майну юридичних осіб та громадян, а також шкоди здоров ю населення в результаті аварій та катастроф.
страхування відповідальності за завдання шкоди навколишньому середовищу. Під цим розуміють страхування власників потенційно небезпечних об єктів в зв язку з необхідністю відшкодування збитків третім особам. Цей вид страхування передбачає покриття витрат на ліквідацію наслідків забруднення та прямих майнових збитків постраждалих третіх осіб.
Екологічне страхування може здійснюватися в добровільній та обов язковій формі. Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страховником та страхувальником. Умови і порядок визначаються Законом України про страхування від 7. 03. 1996.
Обов язковим є страхування підприємств, внесених до затвердженого законодавством переліку екологічно небезпечних об єктів. З цією метою створюється банк даних (екологічний архіваріус) про небезпечні для навколишнього середовища підприємства та виробництва.
В основі рангування підприємств за ступенем їх екологічної небезпеки лежать оцінки вірогідності страхового ризику (події щодо якої проводиться страхування) та потенційних економічних збитків. В залежності від величини останніх виділяють три групи:
-особливо небезпечні - група А. Повинні обов язково підлягати страхуванню.
-небезпечні - група Б. Рішення про страхування приймають регіональні природоохоронні органи.
-малонебезпечні - група В. Підприємства страхують ризик екологічних аварій на добровільній основі.
Страхове відшкодування виплачується в розмірах, передбачених чинним цивільним законодавством і визначається в результаті розгляду справи в судовому або іншому порядку. Страхове відшкодування містить:
компенсацію збитків пов язаних із пошкодженням або загибеллю майна;
сумузбитків, пов язаних із погіршенням якості життя та стану навколишнього середовища;
витрати необхідні для врятування життя та майна осіб, яким завдано шкоди;
Не відшкодовуються збитки, пов язані з генетичними наслідками забруднення навколишнього середовища.
Забезпечення екологічної безпеки населення та господарських об єктів на всіх рівнях реалізується через створення системи екологічного страхування. До неї
Loading...

 
 

Цікаве