WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Електроенергетика України: фінансові проблеми та перспективи галузі - Реферат

Електроенергетика України: фінансові проблеми та перспективи галузі - Реферат

розв`язанню проблеми. Насправді ж можемо засвідчити переважно неефективну діяльність у потрібному напрямі. Значною мірою на традиційних підходах складено Національну енергетичну програму, методом "стартування" підготовлено Комплексну державну програму енергозбереження та значною мірою Програму державної програми нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії. Більшість з цих програми фінансово не забезпечені і реально не виконуються.
Також одним з найважливіших аспектів функціонування ринку є забезпечення збалансованого державного регулювання. В Україні функції державного регулювання в електроенергетиці здійснює НКРЕ (національна комісія регулювання електроенергетики), утворена Указом Президента України в 1994 році. Основними завданнями НКРЕ є ліцензування господарської діяльності з виробництва, передачі та постачання електроенергії, формування цінової та тарифної політики в електроенергетиці, участь у формуванні і забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування оптового ринку. Але ще досі не прийнято закон "Про основні засади функціонування оптового ринку електроенергії України", хоча сам оптовий ринок започатковано у 1996 році з метою:
" оптимізації формування на основі конкуренції виробників електроенергії її оптової ціни, яка б забезпечувала відшкодування витрат виробників та стимулювала роботу галузі;
" погодинної оптимізації балансу виробництва електроенергії та її споживання;
" створення економічної системи, що забезпечило б фінансову стабільність галузі та заінтересованість у ній потенційних інвесторів.
Правовою базою функціонування оптового ринку став Закон України "Про електроенергетику". Цим Законом встановлено, що купівля та продаж всієї виробленої на електростанціях електроенергії здійснюється через оптовий ринок; фукціонування інших оптових ринків в Україні забороняється; обов'язковою умовою для учасників оптового ринку є купівля та продаж всієї виробленої енергії лише на оптовому ринку і відповідна заборона її прямої купівлі постачальниками електроенергії від енергогенеруючих компаній теплових, атомних станцій та гідроелектростанцій.
Створення оптового ринку дозволяє вирішити ряд принципово важливих завдань підготовки вітчизняної електроенергетики до роботи в умовах ринкової економіки. Внаслідок цього колишня адміністративна система управління галуззю, що базувалася на восьми регіональних монопольних структурах, замінена ринковою конкурентною системою виробництва, передачі і поставки електроенергії.
Зважаючи на особливі умови функціонування об'єднаної енергетичної системи, договором, на підставі якого створено оптовий ринок, запроваджено спеціальний порядок розрахунків з використанням єдиного розподільчого рахунку оптового постачальника електроенергії. Цей порядок мав гарантувати задоволення фінансових інтересів усіх учасників оптового ринку, оскільки кожен з них отримував належну йому частку коштів, яка покриває їх витрати з провадження діяльності на оптовому ринку. Але криза неплатежів, існування бартерних, давальницьких та інших схем розрахунків не дозволили повною мірою запровадити запропоновану договором модель організації оптового ринку.
Функції оптового постачальника електроенергії здійснює ДП "Енергоринок". Відповідно до договору, на підставі якого створено оптовий ринок, ДП "Енергоринок" виконує також функції розпорядника коштів та розпорядника системи розрахунків оптового ринку.
Внесення зазначених змін до Закону України "Про електроенергетику" повинно значною мірою сприяти зміцненню платіжної дисципліни на оптовому ринку та вдосконаленню відносин між його учасниками.
Як можна помітити запропоновані мною пропозиції торкаються саме участі держави в розвитку даної галузі. Нічого дивного в цьому немає, адже зараз саме держава є власником більшості енергогенеруючих підприємств. Тому й за наслідки всіх змін, негативних та позитивних, відповідальність несе держава.
Для реалізації намічених цілей має бути забезпечена чітка координація дій органів законодавчої та виконавчої влади за безпосередньої участі суб'єктів господарювання.
На жаль лише деякі підприємства України можуть і хочуть робити кроки вперед. Так в даний момент реалізуються два проекти із залученням іноземних інвестицій: проекти реабілітації Зміївської ТЕС та Старобешівської ТЕС. Також н асьогоднішній день реалізуються декілька проектів реабілітації діючих та будівництва нових електростанцій: проект реабілітації ГЕС та управління в системі, який підтримується позикою Світового банку в обсязі 114 млн. і передбачає реабілітацію 8 ГЕС Дніпрповського каскаду. Провадиться будівництво нових ядерних енергоблоків - №2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС. Готовність цих енергоблоків 90%. І незважаючи на це вартість проекту завершення будівництва становить близько $1,5млрд.
Залучення інвесторів сприяло б і підвищенню ефективності виробництв, оскільки ті напевно б принесли досвід роботи в ринковихумовах, якого не мають наші керівники. Ну і звичайно це дало б значну фінансову підтримку.
Вже, як відомо, приватизовано 6 з 27 Обленерго і це приносить свої плоди. Вже те, що за рахунок цього було поповнено бюджет, мало значну віддачу. Хоча тут думки розділяються чи пішла приватизація Обленерго на користь державі чи ні.
Необхідні ресурси та умови
Необхідними ресурсами та умовами для впровадження запропонованих пропозицій і розвитку галузі електроенергетики в цілому можна вважати:
Створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення коштів, які підуть на розвиток галузі;
Контроль за галуззю з боку антимонопольного комітету, адже виробництво електроенергії є природною монополією;
Забезпечення розв'язання екологічних проблем;
Забезпечення вчасних розрахунків за вже спожиту енергію;
Фінансування енергетики, як через безпосереднє фінансування, так і шляхом акумуляції ресурсів та коштів;
Створення належної правової бази;
Розвиток зовнішньо-економічних зв'язків. Забезпечення виходу України на світовий енергетичний ринок.
Висновки
Незадовільний фінансовий стан підприємств є сьогодні основним фактором, що заважає стабілізації роботи галузі. Галузь на сьогоднішній день неспроможна самостійно вийти з кризового стану. З цією метою слід ініціювати заходи по формуванню такої політики в податковій, бюджетній, фінансово-кредитній, антимонопольній, амортизаційній сферах, яка б забезпечила прискорений розвитокелектроенергетичної галузі.
Здійснення реформ в електроенергетиці слід розпочинати лише тоді, коли є впевненість у тому, що нова система взаємин дозволить досягти значних переваг, порівняно з наявною.
Реформи в електроенергетиці - складний і надзвичайно делікатний процес, який потребує уважного, кваліфікованого підходу, великих фінансових та інтелектуальних вкладень протягом усього періоду реформування.
Електроенергетика - інфраструктурна галузь, і від того, як вона функціонуватиме, залежать не лише економічні показники, від цього залежить життя і здоров'я населення країни, можливості суспільства нормально жити та працювати.
Останнім часом зроблено досить багато для реформування галузі електроенергетики. Деякі заходи вже дали свої результати, а деякі - ще ні. Тому перед державою стоїть ще ціла низка проблем, які вона має вирішувати як самостійно, так і з залученням неурядових організацій.
Література:
1. С.Мурга. Еволюція розрахунків в електроенергетиці України. // Економіст, 2000, №10.
2. Д.Толмачов. Роль і перспектива окремих енергоносіїв в Україні. // Економіст, 2000, №7-8.
3. Б.Коробко. Концепція стратегії довгострокового розвитку паливно-енергетичного комплексу України.
4. В.Княжанський. Ціна протистояння поки що 6,7 мільярда гривень комунальних боргів. Хто заплатить?. // День, № 186, (13.10.2001).
5. В.Лір. Енергетична ефективність економіки України. // Економіст, 2000, №9.
6. Динаміка виробництва найважливіших видів промислової продукції. // Економіст, 2001, №10.
Loading...

 
 

Цікаве