WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізика → Дослідна перевірка закону Гей-Люссака - Реферат

Дослідна перевірка закону Гей-Люссака - Реферат

електричних контактів, правильність приєднання електродів до джерела струму, правильність приєднання амперметра.
Виконання експерименту, обробка результатів вимірювань
1. Опустити електроди у банку з розчином, замкнути ключ, установити за допомогою реостата силу струму в колі не більше 1А. Процес електролізу має тривати 20 хв, при цьому силу струму в колі слід підтримувати незмінну (за допомогою реостата).
Після завершення досліду ключ розімкнути, вийняти і висушити над електроплиткою мідний катод, зважити його.
2. Обчислити епр, максимальні абсолютні і відносні похибки вимірювання сили струму і часу; визначити абсолютну похибку вимірювання маси; обчислити максимальні похибки (відносну й абсолютну) вимірювання величини заряду електрона.
3. Записатирезультат вимірювання заряду електрона:
Порівняти добуте значення заряду електрона з табличним.
Контрольне запитання
Чи можна, використовуючи застосований метод вимірювання заряду електрона, підвищити точність результату? Як?
ВИВЧЕННЯ ЯВИЩА ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ІНДУКЦІЇ
Обладнання: міліамперметр, джерело живлення, котушки з осердям, дугоподібний магніт, вимикач кнопковий, з'єднувальні проводи, магнітна стрілка (компас), реостат.
Підготовка до проведення роботи
1. Вставити в одну з котушок залізне осердя, закріпивши його гайкою. Через міліамперметр, реостат і вимикач приєднати цю котушку до джерела живлення. Вимикачем увімкнути струм і за допомогою магнітної стрілки (компаса) визначити магнітні полюси котушки із струмом. Зафіксувати, в який бік відхиляється при цьому стрілка міліамперметра. У процесі виконання роботи магнітні полюси котушки з струмом можна визначати за напрямом відхилення стрілки міліамперметра.
2. Від'єднати від кола реостат і вимикач, замкнути міліамперметр на котушку, зберігаючи порядок з'єднання їх клем.
Постановка експерименту
1. Приставити осердя до одного з полюсів дугоподібного магніту і вставити в котушку, спостерігаючи одночасно за стрілкою міліамперметра.
2. Повторити спостереження, виймаючи осердя з котушки, а також змінюючи полюси магніту.
3. Накреслити схему досліду і перевірити правило Ленца для кожного випадку.
4. Розмістити другу котушку поряд з першою так, щоб їх осі збігалися.
5. Вставити в обидві котушки залізні осердя і через вимикач приєднати котушку до джерела струму.
6. Замикаючи і розмикаючи вимикач, спостерігати відхилення стрілки міліамперметра.
7. Накреслити схему досліду і перевірити, як виконується правило Ленца.
ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА ЗАЛОМЛЕННЯ СКЛА
Обладнання, необхідні вимірювання, засоби вимірювання
Під час роботи вимірюють показник заломлення скляної пластинки, що має форму трапеції. На одну з паралельних граней пластинки похило до неї спрямовують вузький світловий пучок. Проходячи крізь пластинку, цей пучок світла зазнає дворазового заломлення. Джерело світла - електрична лампочка, приєднана до відповідного джерела струму через вимикач. Світловий пучок створюють за допомогою металевого екрана з щілиною. При цьому ширина пучка може змінюватися від зміни відстані між екраном і лампочкою.
Показник заломлення скла відносно повітря визначається за формулою
- кут падіння пучка світла на грань пластинки з повітря у скло, - кут заломлення світлового пучка в склі.
Відношення, що в правій частині формули, знаходять так. Перед тим, як напрямити на пластинку світловий пучок, її розміщують на столі на аркуші міліметрового паперу (або паперу в клітинку) так, щоб одна з її паралельних граней збіглася із завчасно відміченою лінією на папері. Ця лінія позначатиме межу поділу повітря - скло. Тонко заструганим олівцем проводять лінію вздовж другої паралельної грані. Ця лінія зображає межу поділу скло - повітря. Після цього, не зміщуючи пластинки, на її першу паралельну грань під будь-яким кутом напрямляють вузький світловий пучок. Уздовж падаючого на пластинку світлового пучка і того, що вийшов з неї, тонко заструганим олівцем ставлять точки 1, 2, 3 і 4 (мал. 192). Після цього лампочку вимикають, пластинку знімають і під лінійку креслять вхідний, вихідний і заломлений промені (мал.193). Через точку В межі поділу середовищ повітря - скло проводять перпендикуляр до межі, відмічають кути падіння і заломлення . Далі за допомогою циркуля креслять коло з центром у точці В і будують прямокутні трикутники ABE і CBD.
Оскільки , і АВ=ВС - то формула для визначення показника заломлення скла матиме вигляд:
Довжину відрізків АЕ і DC вимірюють на міліметровому папері або лінійкою. При цьому в обох випадках інструментальну похибку можна брати такою, що дорівнює 1 мм. Похибку відліку також можна брати 1 мм, що врахує неточність розміщення лінійки відносно краю світлового пучка.
Максимальну відносну похибку є визначення показника заломлення знаходять за формулою:
Максимальна абсолютна похибка визначається формулою:
Тут пH - наближене значення показника заломлення, що визначається формулою (1).
Остаточний результат визначення показника заломлення записують так:
Підготовка до проведення роботи
1. Підготувати бланк звіту з таблицею для записування результатів вимірювань і обчислень.
Виміряно Обчислено
AE,
мм DC,
Мм nH AE
мм DC
мм
% n
2. Через вимикач приєднати до джерела струму лампочку. За допомогою екрана із щілиною утворити тонкий світловий пучок.
Постановка експерименту, обробка результатів вимірювань
1. Визначити показник заломлення скла відносно повітря при будь-якому куті падіння. Результат записати з урахуванням обчислених похибок.
2. Повторити те саме при іншому куті падіння.
3. Порівняти результати, знайдені за формулами:
4. Зробити висновок про залежність показника заломлення від кута падіння. (Метод порівняння результатів вимірювань викладено у вступі до лабораторних робіт у підручнику з фізики для 10-го класу.)
Контрольне запитання
Щоб визначити показник заломлення скла, досить виміряти транспортиром кути і й обчислити відношення синусів цих кутів. Який із методів визначення показника заломлення має переваги: цей чи той, який використано в роботі?
ВИЗНАЧЕННЯ ДОВЖИНИ СВІТЛОВОЇ ХВИЛІ
Обладнання, необхідні вимірювання, засоби вимірювання
У роботі на визначення довжини світлової хвилі використовують дифракційну решітку з періодом 1/100 мм або 1/50 мм (період вказано на решітці). Решітка - це основна частина вимірювальної установки, показаної на малюнку 194. Решітка l встановлена в тримачі 2, що прикріплений до кінця
Loading...

 
 

Цікаве