WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізика → Розвиток малої гідроенергетики у Закарпатті - Реферат

Розвиток малої гідроенергетики у Закарпатті - Реферат

У разі реконструкції передбачено збільшення їхньої сумарної регулювальної ємності до 38 млн м3. У цьому випадку збільшують висоту гребель, модернізують споруди, розчищують ложе. Однак нема розділу, де б ішлося про гідроенергетичне викори-стання цих водосховищ, хоча, запроектувавши малу ГЕС у нижньому б'єфі кожної во-дойми, можна отримати, насамперед, господаря гідровузла, який вкладе отриманий при-буток у рекреаційні можливості того ж водосховища. Облаштована штучна водойма разом із чудовим м'яким кліматом, лікувальними мінеральними водами обов'язково дадуть поштовх розвитку туристичної галузі -– однієї з найперспективніших для госпо-дарського майбутнього цього краю.

Малі ГЕС найчастіше бувають двох типів: дериваційні та пригребельні. Принципо-ва схема дериваційної ГЕС складається з таких елементів: 1) підпірна стінка у місці про-ектного водозабору; 2) дериваційний канал або напірний трубопровід; 3) будівля ГЕС разом із турбіною і генератором. Ідеальним місцем їхнього будівництва є невеликі гірські потоки з великим похилом і значною серед-ньорічною витратою води. Пригребельні станції можна будувати на ставках чи водосховищах, де рівень води піднятий за допомогою греблі.

Водночас є проблеми, що заважають розвитку малої гідроенергетики. Сьогодні, вітрова, термальна і мала гідроенергетика потребує ухвалення Закону або низки нормативних документів на рівні уряду з метою стимулювання і пріоритетного розвитку нетрадиційних відновлювальних джерел енергії. Для залучення інвестицій у цю галузь необхідно вжити конкретні преферентні з боку держави заходи, а саме: а) оптимізувати державну тарифну політику на електроринку; б) гарантувати вільну купівлю і транспор-тування енергії монополістами, якими є сьогодні обленерго; в) ввести і гарантувати пра-во власності на об'єкт і землю під ним; г) забезпечити зниження платні за водокористу-вання. Розуміння і підтримка цих дій приведе до значних капіталовкладень у малу енер-гетику, до її бурхливого розвитку і віддачі.

Прикладом державної політики підтримки і стимулювання розвитку ресурсів малих водотоків є досвід наших європейських сусідів. Альпійська територія Австрії, Німеччини, Швейцарії, Франції, Татранська територія Словаччини, Чехії, Угорщини суцільно освоєна малими ГЕС. Цікавляться малою енергетикою і в інших країнах світу – США, Китаї, Швеції, Японії та ін.

Гірська частина Закарпаття за гідрологічними показниками практично не поступається державам з високорозвиненою малою гідроенергетикою. Отже, справжній бум на проектування і будівництво малих ГЕС у гірських районах Західних областей – справа найближчого майбутнього. Сьогодні ж необхідно зробити такі кроки:

а) розробити програму розвитку і стимулювання малої гідроенергетики на найближчі п'ять -– десять років;

б) на базі спеціалізованої науково-дослідної та проектної фірми, наприклад ВАТ "Укрзахідсільенерго", яке займається проблемами малих ГЕС, має практичний досвід у цій галузі, створити окрему групу проектування малих ГЕС у басейні р. Тиси (генераль-ний проектувальник);

в) у "Схему комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса" ввести но-вий розділ, де передбачити в єдиному комплексі з гідротехнічними спорудами протипа-водкового призначення спорудження малих ГЕС;

г) держадміністраціям (районним та обласного рівня), Управлінню водного госпо-дарства через засоби масової інформації, спеціалізовані виставки, особисті контакти провести потужну кампанію щодо залучення іноземних і вітчизняних інвестицій у малу гідроенергетику;

д) приступити до створення банку даних "Гідропотенціал малих річок Закарпаття".

Отже, аналіз досвіду країн, які пішли далеко вперед у використанні малої гідроене-ргетики, свідчить про те, що розвиток малої гідроенергетики гірського Закарпаття зумо-вить підвищення рентабельності інших галузей господарства завдяки дешевій енергії. Він стимулюватиме ті галузі виробництва, які пов'язані з електротехнікою, гідромехані-кою, спеціальним будівництвом, зменшить залежність регіону від увезення дорогих ене-ргоносіїв, забезпечить енергетичну незалежність віддаленим від державної мережі спо-живачам електроенергії, що дуже важливо для гірських районів. У результаті розвитку цієї галузі з'являться нові робочі місця, поліпшиться екологічна ситуація (насамперед, через зниження небезпеки паводків). Ці заходи дадуть змогу суттєво підвищити рівень життя населення [4]. Тим самим буде зроблено ще один крок в напрямку ліквідації диспропорції між рівнем життя гірських і рівнинних частин Закарпаття.

У подальших дослідженнях бажано за допомогою техніко-економічних показників обгрунтувати доцільність розташування, побудови та експлуатації малих ГЕС на тій чи іншій річці, у конкретному створі. Важливо розрахувати рентабельність, загальний фі-нансовий результат, вплив на навколишнє середовище безпосередніх об'єктів проекту-вання. Більшу увагу треба сконцентрувати на можливих змінах гідрологічного режиму річок, максимально точно спрогнозувати деформаційні руслові процеси у верхньому і нижньому б'єфах, проаналізувати твердий стік як найменш вивчений сьогодні,; довести можливу зміну природних умов проживання флори і фауни після спорудження гідротех-нічних споруд. Виконання комплексу цих робіт дасть змогу обрати найраціональнішу схему побудови та експлуатації малих ГЕС.

Використана література

1. Варецький Ю., Лозовий І., Мудрицький В. Перспективи розвитку малої гідроенергетики. Нетрадиційні енергоресурси та екологія України. – К., Манускрипт, 1996. – С.33–34.

2. Варецький Ю., Лозовий І., Мудрицький В. Перспективи розвитку малої гідроенергетики. Нетрадиційні енергоресурси та екологія України. – К.: Манускрипт, 1996. – С. 33–34.

3. Кукурудза С.І., Сиротюк М.І., Кравченко Т.Я. Методика оцінки гідроенергетичних ресурсів малих річок (на прикладі Закарпаття). – Львів: Вид-во ЛДУ, – 1996. – 70 с.

4. 2. Крисенков М., Добровольський В., Веремчук А. Енергетичне використання малих річок Карпатського регіону України в сучасних умовах. Нетрадиційні енергоресурси та екологія України. – К.,: Манускрипт, 1996. – С. 37–46.

5. 3. Кукурудза С. І., Сиротюк М. І., Кравченко Т. Я. Методика оцінки гідроенергетичних ресурсів малих річок (на прикладі Закарпаття). - Львів: Вид-во ЛДУ, – 1996. – 70 с.

6. 4. Наукові основи екологічної оцінки та оптимального використання гідроресурсів Карпатського регіону України. — К.: Т-во Знання, 1998. – С. 7.

7. Рудько Г.І. Гідроресурси Карпатських гір – як альтернативне джерело енергозабезпечення регіону. Нетрадиційні енергоресурси та екологія України. – К.: Манускрипт, 1996. – С. 60–65.

8. 5. Схема комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса. — К.: ВАТ "Укрводпроект", 2001. – 185 с.

Loading...

 
 

Цікаве