WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізика → Розвиток малої гідроенергетики у Закарпатті - Реферат

Розвиток малої гідроенергетики у Закарпатті - Реферат

Реферат на тему:

Розвиток малої гідроенергетики у Закарпатті

Життєвий рівень жителів гірських регіонів, незважаючи на ухвалений Верховною Радою Закон "Про особливий статус гірських населених пунктів", все ще нижчий від рівня життя населення рівнинних територій. Невеликі надбавки до пенсії та зарплатні, незначні послаблення в податковому тиску не спроможні кардинально вирішити про-блеми людей, які проживають у гірській місцевості, де менше орної землі, де важчий (через значну крутість схилів) обробіток гґрунту. Тут нижчі врожаї, суворіший клімат, недостатньо густа мережа комунікацій, масове безробіття і несприятливі міграційні про-цеси.

З огляду на це, незважаючи на статус гірських зон, необхідно пропонувати й інші заходи, які б дали змогу ліквідувати або звести до мінімуму цей дисбаланс, особливо відчутний у рівні розвитку медицини, освіти, культури, добробуту. Такими заходами повинні бути підвищення ефективності використання природних ресурсів, якими щедро наділила природа гірський край. Ці ресурси відновні і невичерпні. Крім того, Україна як держава потерпає від їхнього дефіциту. На їхню закупівлю щорічно витрачають мільярдні кошти. Йдеться про енергетичні носії, компенсувати які могли б гідроенергетичні ресурси гірських річок. Потенційні гідроенергетичні ресурси річок Карпат становлять близько 25 млрд кВт• .* год за рік. Левова їхня частка у басейні р. Тиса – 13 млрд кВт• . *год за рік [23].

Проблемам розвитку малої гідроенергетики присв'ячено багато праць. Проте біль-шість з них опублікована приблизно у 50 – 60-х роках ХХ ст. У той час простежувався бум проектування і будівництва малих ГЕС, особливо в сільській місцевості (колгоспні ГЕС). У 70 – 90-х роках настав загальний занепад малої гідроенергетики. Це пов'язано із тодішньою тенденцією до розвитку великої енергетики, передусім атомної і теплової. Малі ГЕС визнано неперспективними. Їхнє проектування і будівництво припинили. Відповідно, зменшилася кількість наукових досліджень і передусім атомної і теплової. Малі ГЕС визнано неперспективними. Їхнє проектування і будівництво припинили. Відповідно, зменшилась кількість наукових досліджень і публі-кацій на цю тему. Ситуація змінилась лише у другій половині 1990 - – на початку 2000-х років. Коли виникла проблема дороговизни енергоносіїв, часткового їх дефіциту, забру-днення навколишнього середовища, суспільство знову повернулось до малої гідроенер-гетики. Почались гарячі дискусії у пресі, на телебаченні, у наукових колах. Зокрема, цим проблемам присв'ячені праці Ю. Варецького, І. Лозового, В. Мудрицького. [1], Г. Рудька, Л. Консевич [4], М. Крисенкова, В. Добровольського, А. Веремчука [23], С. Кукурудзи, М. Сиротюк, Т. Кравченко [32], Г. Рудька [65], В. Чорного [8] та ін.

У цих публікаціях наголошено, насамперед,, на аспектах інформаційно-популяризаторського напряму, адже це підготовчі кроки на шляху до масового впрова-дження малих ГЕС. На часі – їхнє наукове обгґрунтування, а цьому повинні передувати стимулювальні законодавчі акти і фінансові ресурси.

Мета дослідження передбачає декілька аспектів, зокрема:

1) відображення потенціалу гідроресурсів гірської і передгірської частини Закарпат-тя;

2) привернення уваги до сприятливих гідрографічних і гідрологічних характеристик численних річок регіону з погляду їхнього використання у гідроенергетичному будівни-цтві;

3) фор-мулювання проблем, що заважають масовому впровадженню нетрадиційних відновлювальних джерел енергії у господарстві й побуті;

4) обгґрунтування перших кроків і комплексу заходів, які необхідно зробити відпо-відним інстанціям для успішного розвитку малої гідроенергетики;

5) аналіз зарубіжного досвіду в цій галузі;

6) схематична характеристика головних компонентів дериваційних і пригребельних малих ГЕС, аналіз їхніх переваг і недоліків;

7) характеристики конкретних місць на водотоках з метою у майбутньому будівни-цтва там малих ГЕС;

8) відображення ланцюга зв'язків суміжних галузей господарського комплексу із розвитком малої гідроенергетики та їхнього впливу на загальний рівень добробуту міс-цевих жителів Закарпаття;

9) популяризація розвитку малої гідроенергетики.

Гірська частина Закарпаття має густу гідрографічну мережу (1,3 -– 2,5 км/км2), зна-чні похили водотоків, достатню водність упродовж усього року. Вона є найсприятливішою територією для будівництва малих ГЕС. Потенційні для гідроенергетичного вико-ристання водотоки беруть початок у горах, більша їхня частина розташована в річкових долинах, і тільки їхні гирлові ділянки виходять на рівнину. Глибина врізу долин річок у гірській частині становить 600 - –800 м, а в передгір'ях 150 -– 250м. Похили річок великі: у малих рік довжиною до 10 -– 20 км вони становлять 50 -– 70 м/км, у верхів'ях – понад 100, у передгір'ях 5 -– 15 м/км. Швидкість течії в межень досягає 1,0 -– 2,5 м/с, а в паводки вона значно вища. Норма річного стоку становить 25 -– 38 л/с з 1 км2 [4]. Ці сприятливі гідрологічні показники засвідчують потенційну привабливість цієї території для використання стоку з метою вироблення електроенергії.

Першим і дуже важливим поштовхом до масового будівництва малих ГЕС у май-бутньому може бути детально розроблена інститутом "Укрводпроект" "Схема комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса", в якій передбачено реконструкцію п'яти водосховищ і будівництво нових 47 протипаводкових ємностей у верхів'ях приток р. Тиси. Там же наведено головні гідрологічні характеристики в потенційно привабливих з погляду гідроенергетики розрахункових створах [56].

Автори "Схеми..." запропонували використовувати протипаводкові ємності тільки з метою акумуляції паводку і залишати їх порожніми в меженний період. Зазначимо, що проектування паралельного спорудження малих чи мікро-ГЕС у системі загального гід-ровузла дасть змогу залучити інвестиції, в тому числі іноземні, у будівництво та експлу-атацію всього гідрокомплексу, а тому значно здешевити його. Не секрет, що енер-

гетика – одна з потенційно найприбутковіших галузей господарства, про що свідчить приватизація енергорозподільчих компаній. Отже, знайти інвесторів в електроенергетичній галузі цілком можливо. Ними можуть бути як юридичні особи, так і фізичні.

У схемі комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси [56] розглянуто реконструкцію п'яти водосховищ, зокрема:

1) 1) регулювального водосховища "Горбок" на водотоці Роман-Потік у с. Горбок Іршавського району об'ємом 7,4 млн м3;

2) регулювального водосховища "Бабічка" на водотоці Бабічка в с. Залуж Мукачівського району об'ємом 5,77 млн м3;

3) регулювального водосховища "Форнош" на каналі Форнош у с. Ліскове Мукачівського району об'ємом 5,2 млн м3;

4) регулювального водосховища "Могила" на водотоці Могила в с. Пістрялове Мукачівського району об'ємом 3,95 млн м3;

5) регулювального водосховища на р. Стара в с. Андріївці Ужгородського району об'ємом 1,35 млн м3.

Loading...

 
 

Цікаве