WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізика → Атмосфера, склад і будова. Тиск повітря. Вітри. Вода в атмосфері. - Урок

Атмосфера, склад і будова. Тиск повітря. Вітри. Вода в атмосфері. - Урок


Атмосфера, склад і будова. Тиск повітря. Вітри. Вода в атмосфері. (урок)
Мета: Ознайомити учнів з будовою атмосфери та її складом, поглибити знання та її складом, поглибити знання учнів про розподіл тепла на земній кулі; про утворення вітру та його види.
Навчити визначати в окремі дії силу вітру, виховувати спостережливість переконань.
Обладнання: Термометр, барометр, таблиці, класний календар погоди, фізична карта півкуль.
І.Організаційна частина
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Будова річкової системи, живлення річок.
2. Розповісти про роботу річок у природі.
3. Розповісти про похил, падіння, режим річки.
4. Походження озер і боліт; їх живлення і розвиток.
5. Розповісти як відбувається круговорот у природі. Накреслити схему.
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
ІV. Сприймання і усвідомлення матеріалу.
План
1. Склад і будова атмосфери. Наявність води в атмосфері.
2. Тиск повітря і вітри.
1 Склад атмосфери. Наша Земля обкутана повітряною оболонкою, яку називають атмосферою. Складається вона Із суміші газів: азоту - 781 (за об'ємом), кисню - 211, аргону, гелію, криптону, неону І вуглекислого газу - 1%, Процентне співвідношення газів у нижніх шарах атмосфери постійне. Деякі зміни спостерігаються у вмісті вуглекислого газу. Над Арктикою і Антарктидою, а також над водами океанів його менше, ніж над густонаселеними областями материків.
Винятково велике значення кисню в життєвих процесах на Землі. За допомогою його здійснюється дихання. Дихають усі організми. Дихає й людина, використовуючи не менше 13 мЗ повітря на добу. Кисень входить до складу білків, жирів і вуглеводів. За рахунок окислення організми одержують енергію, необхідну для життєвих процесів. Основним постачальником кисню є рослини.
Азот в атмосфері відіграє роль розріджувача кисню. Він регулює темп окислення, хід біологічних процесів.
Потрібен рослинам і вуглекислий газ, який вони поглинають. Вуглекислий газ легко розчиняється у воді. Крім того, він один з регуляторів тепла в атмосфері.
В атмосфері в тій чи іншій кількості завжди є домішки:
вода в трьох станах і пил. Зміст води в атмосфері залежить від температури: чим вища температура повітря, тим більше в ньому може вміщуватися водяної пари.
Наявність води в атмосфері визначає багато які явища, які в ній відбуваються: серпанок, туман, хмари, опади, грози тощо.
Багато пилу надходить в атмосферу від вулканічних вивержень, з поверхні суші, в результаті діяльності людини.
Будова атмосфери. З фізики відомо, щo гази стискуються, тому атмосфера щільніша коло поверхні Землі. З підняттям угору щільність її зменшується. На висоті 5,5 км вона становить половину, на висоті 10-11 км - четверту частину порівняно з тією, що коло поверхні Землі. Людина може жити до висоти 4-5 км.
Вивчення атмосфери показало, що її будова шарувата. Нижній шар атмосфери називають тропосферою. Він поширюється до висоти 17 км над екватором І 8 км над полюсами. Й у цьому шарі зосереджено майже 3/4 усієї маси атмосфери" в ньому безперервно рухається повітря як у вертикальному, так І в горизонтальному напрямах. У тропосфері міститься майже вся вода, в ній відбуваються погодні процеси: утворюються хмари, тумани, випадають опади, бувають грози. Температура повітря в цьому шарі знижується з висотою в середньому на 0,6е на кожні ЮС м і на верхній межі досягає - 70° С
Вище тропосфера розміщений шар стратосфери, верхня межа якого знаходиться на висоті 50-60 км. Щільність і тиск у ньому незначні. Розріджене повітря складається з тих самих газів, що і в тропосфері, але а ньому значно більше озону. Найбільша концентрація озону спостерігається на висоті 15-30 км. Температура в стратосфері підвищується І на II верхній межі досягає плюс 10-30°С Це пояснюється тим, що озон поглинає частину сонячної енергії. Вище від стратосфера розміщені дуже розріджені шари повітря.
Значення атмосфери в житті нашої планети дуже велике. Без атмосфери планета була б мертвою. Атмосфера уберігає поверхню Землі від сильного нагрівання й охолодження. Завдяки атмосфері працюють засоби зв'язку. У ній спостерігаються погодні явища, з якими пов'язана вся діяльність людини.
Вивчають атмосферу на метеорологічних станціях. І вдень і вночі, в будь-яку погоду метеорологи ведуть спостереження за станом нижнього шару атмосфери. Чотири рази на добу, а на багатьох станціях щогодини вимірюють температуру, тиск, вологість повітря, спостерігають за хмарністю, напрямом і швидкістю вітру, кількістю опадів, електричними й звуковими явищами в атмосфері. Метеорологічні станції збудовано всюди: на безлюдному материку Антарктиди і у вологих тропічних лісах, на високих горах і просторах тундри. Ведуть спостереження і на океанах, на спеціально збудованих кораблях погоди.
З 30-х років нашого століття ведуть спостереження у більш високих шарах атмосфери. Почали запускати радіозонди, які піднімаються на висоту 20-30 км і за допомогою радіопередатчиків посилають на Землю відомості про температуру, тиск, вологість повітря І швидкість вітру.
Тепер широко використовують метеорологічні ракети І супутники, на яких є установки для фотографування земної поверхні та хмар.
1961 р. ознаменувався новими успіхами у вивченні верхніх шарів атмосфери. 12 квітня 1961 р. перший космонавт світу Юрій Олексійович Гагарін здійснив політ навколо Землі. З цих пір космічні кораблі і станції, які літають на великих висотах, дають нам уявлення про процеси, що відбуваються далеко від Землі.
2 Тиск повітря. Довгий час вважали повітря невагомим тілом. Такий погляд підтримувала релігія. I тільки на початку ХVІІ ст. Італійський учений Галілей довів вагомість повітря. Він зробив простий дослід - зважив порожню пляшку, а потім цю гаму пляшку зважив після нагрівання. Виявилося, ще пляшка після нагрівання стала меншою. Галілей пояснив це явище так: повітря, як усяке матеріальне тіло, при нагріванні розширюється, отже, частина його вийшла з пляшки, тому вона стала легшою.
Але якщо повітря має вагу, воно повинне тиснути на всі предмети, які знаходяться на поверхні Землі. Цим питанням займався учень Галілея - Торрічеллі. Взявши запаяну з одного кінця метрову трубку, він заповнив її ртуттю. Потім перевернув її і відкритим кінцем опустив у чашку з ртуттю. При цьому трохи ртуті вилилося з трубки, але більша частина її залишилась приблизно на рівні 76 см. Що ж перешкодило всій ртуті вилитися з трубки? Торрічеллі дав правильне пояснення: причиною є тиск повітря на поверхню ртуті. Цей тиск урівноважується вагою ртуті, яка залишилася в трубці.
Пізніше зважили повітря. Виявилося, що на рівні моря І м3 його важить 760 мл. рт.ст.
За тиском повітря та його зміною ведуть систематичні спостереження. Основним приладом, за допомогою якого визначають тиск на метеорологічних станціях, є ртутний барометр. У деяких випадках (особливо в подорожах) користуються металевим барометром - анероїдом. Крім цих приладів єбарограф. Він записує зміну тиску.
Тиск вимірюють у міліметрах (мм) ртутного стовпа ї в мілібарах (скорочено мб). Маса ртутного стовпа висотою 750 мм при поперечному перерізі І см2 становить 1033 мб. В сбсолютній системі мір атмосферний: тиск вимірюють у динах на І см2. Тиск, що дорівнює I000000 дин на 1 см2, називається бер, а 1/1000 частка бера - мілібар. Його прийняте зараз за одиниця тиск у. Нормальним тиском на рівні моря вважається 1013 мб, або 1760 мм ртутного стовпа (1 атмосфера).
У зв'язку з тим, що стовп атмосфери з висотою зменшується, зменшується й тиск. На кожні 10,5 м підняття тиск знижується на 1 мм (цю величину називають барометричним ступенем). Людина у своїй практичній діяльності широко використовує ці дані. Наприклад, треба визначити висоту гори. Для цього беруть відліки показань тиску по барометру біля підошви і на вершині. Вираховують різницю в показаннях барометра,
Loading...

 
 

Цікаве