WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізика → Внесок фізики і космофізики у розвиток наукової герменевтики - Реферат

Внесок фізики і космофізики у розвиток наукової герменевтики - Реферат

науково-теоретичного вчення про метод"8.
Посилення уваги до істини і методу вимагає пояснення того, що означає герменевтична проблематика для пізнання і яке відношення має критичне мислення до традиційного розуміння. Головним тут є те, що герменевтична рефлексія не заперечує метод та методологічні засоби науки, а є їхньою складовою. За всієї відмінності, яка існує між природознавством тагуманітарними науками, спільне іманентне значення критичної методики, по суті справи, безперечне. "У "моральних" науках не відкривається ніякого сліду чогось іншого, чого немає у "правильних" науках"9. Причиною плутанини й заперечення герменевтики є руйнування поняття практики в широкому розумінні. Оскільки наука вбачає свою мету в ізольованому аналізі причинних факторів явищ, з практикою вона має справу тільки як із застосуванням науки. Але останнє є лише частиною загальнолюдського буття, такою "практикою", яка не включає самосвідомість людини. І завдання філософії - показати часткове значення онтологічних імплікацій, які лежать у "технічному" понятті науки, й досягти теоретичного визнання герменевтичного досвіду"10.
Отже, існує проблема релевантності, яка не обмежується визнанням того, що вся наука включає в себе герменевтичний компонент і що це зовсім не означає відмови від раціональності наукового методу "побудови гіпотез та їх перевірки", який зберігається у всякому дослідженні, хоч і не є достатнім для підтвердження значення того, що пізнане за його допомогою. Ця проблема значно ширша - про внесок конкретних наук у розвиток засобів, прийомів, мету осягнення сенсу (розуміння) буття, врешті-решт, усього того, що становить зміст наукової герменевтики. Стосовно цього герменевтика фізики не є чимось екстраординарним на фоні загальної історії герменевтики. Можна навіть сказати, що вона у "когнітивному онтогенезі" пройшла "когнітивний філогенез" філософської герменевтики. Вкажемо лише на деякі історичні віхи цього поступу, який одночасно висвітлює широту проблеми релевантності.
Як відомо, В. Дільтей, відійшовши від принципів догматики в історичній герменевтиці, вперше спробував замінити в зображенні історичних подій раціонально-каузальне пояснення на інтуїтивне розуміння минулого. Дослідник повинен був проникнути у "внутрішній світ" епохи ("розуміюча психологія"), герменевтично виокремити первісну "цілісність і повноту духовного життя" з усієї культури епохи, з суб'єктивних фрагментів свідомості та безпосередніх переживань неповторних особистостей епохи. Встановлений Дільтеєм зв'язок між історично цілісним горизонтом генезису ключових понять та герменевтичними процедурами розуміння їхніх функцій широко використовується тепер і у філософії фізики (когерентно-холіцистичні, соціокультурний, історичний і тематичний аналізи передумов розуміння та тлумачення розвитку фізичного знання; спроби фізиків проникнути у "внутрішній світ" історично минулої планківської епохи тощо).
Глибокий сенс має паралель взаємодоповняльної герменевтики космофізики й життя (Всесвіту) з загальною герменевтичною концепцією Дільтея (життя може зрозуміти тільки життя), зі вченням Гуссерля про життєвий світ як анонімний фундамент смислопокладання та гайдеггерівським проектом екзистенційної герменевтики, яка проголошує розуміння способом буття людини (спроби фізиків включити людину та її свідомість у розуміння Всесвіту). Відмова від пріоритету "духу", визначення розуміння як вихідної буттєвої характеристики людського життя не означає переваги феноменологічних передумов перед антропологічними. Йдеться про те, що розуміння - це зняття мірки з самої речі, яка, проте, в дусі Гайдеггера, не є ані чимось наявним (як у позитивістів), ані фактом свідомості (як у Гуссерля). Антропне масштабування Всесвіту, яке пов'язує в одне ціле розуміння буття людини та виражене за допомогою фізичних світових констант буття Всесвіту в "текстах", у мові сучасних космофізичних теорій, у герменевтиці фізики, - це зняття "людської" мірки буття з самого Всесвіту, хоча й здійснене надабстрактним чином. Тут Всесвіт як гайдеггерівська річ дійсно належить людському способу буття (людському автодіалогу). Вслухаємось у те, як звучить обгрунтований сучасною фізикою антропний принцип: світ є таким, яким він є, саме тому, що ми в ньому живемо, що ми в ньому є.
Принциповою базою виникнення герменевтики фізики є одвічний поділ (або децентрація) між суб'єктом фізичного пізнання та об'єктом фізичного пізнання, які в даному разі треба розглядати як єдиний невичерпний і нескінченний континуум мовно-онтологічних можливостей буття. У спробах охопити в понятті неспостережуваний Всесвіт суб'єкт безконечно теоретично проектує фізичну реальність і, мислячи її як щось інше, відмінне від нього самого, через певні процедури засвоює її, поєднує з собою як мовно-онтологічний об'єкт, що відтепер зветься об'єктом фізичного пізнання. Аналогічно фундаментальний екзистенціал "розуміння" розглядається у "Бутті та часі" Гайдеггера як основний модус Dassein ("тут-буття"), що не зводиться до пізнавального акту і має складну структуру, яка включає в себе буття-можливість, план, ескіз (як можливість можливості бути) і розкриття (проникнення у фундаментальне влаштування буття)11.
Каменем спотикання всіх герменевтичних концепцій є опис того, як суб'єкт, залишаючись у мовному коконі, проникає розумом в світ, мовно-онтологічно привласнює й витлумачує його як зрозумілий для себе світ (у фізиці взаємообумовлення категорій розуміння, інтерпретації та сенсу)12. Зрозуміти герменевтично означає, якщо слідувати згаданій вище концепції, осягнути, зуміти зробити, дорости, стати здатним до чогось. Те, що осягається в цьому герменевтичному процесі, є не присутнє, наявне "що", а можливе "як". За Гайдеггером, герменевтичний суб'єкт має справу з первинним буттям-можливістю, яке онтологічно у своїй темпоральній визначеності не поступається дійсності логіки та метафізики13. На манер гайдеггерівського Dassein первісно вільне для вибору різних можливостей квантове тунелювання Всесвіту (з редукції повної хвильової функції Всесвіту фактом існування макроскопічного спостерігача), завжди втягнуте в одні можливості, пропустило інші і тим самим варіює можливості свого буття.
Вирішальним моментом пояснення мовно-онтологічної побудови герменевтичних суб'єкта та об'єкта є проникнення в світ через герменевтичне коло. Розуміння розгортається у формі тлумачення, яке здійснюється актом діяльно-турботливого (Гайдеггер) ставлення до світу, в якому задаються настанови придатності, вдосконалення, покращання, в подальшому завжди присутні у формах теоретичного розуміння. Розкрите у
Loading...

 
 

Цікаве