WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізика → Джеймс Уатт – „батько парової машини - Реферат

Джеймс Уатт – „батько парової машини - Реферат

як буде далі жити, і вирішив шукати себе в покликанні оптика або інструментальника, десь поряд з розумною і делікатною технікою. Навчити його такому ремеслу не лише в їхньому міс-течку, а і в усій Шотландії було нікому, і вісімнадцятирічним Джеймс поїхав у Лондон. Він поступив там учнем у майстерню, де виготовляли всякі наві-гаційні інструменти. Він працював дуже багато і, як свідчать біографи, за рік свого учнівства навряд чи більше двох разів ходив гуляти лондонськими ву-лицями.
Через рік він повертається в Глазго, де з великими труднощами за-сновує механічну майстерню, а потім його призначають майстром-інструментальником при університеті. Після тихого життя в батьківській майстерні цьому юнакові тепер доводиться "пробивати" собі дорогу, і тут він виявляє несподівану для всіх, та й для самого себе, стійкість. Безумовно, допомагали йому в цьому його освіченість і широта інтересів. "Всі молоді люди в університеті, - пише Робісон, - які хоч трохи цікавились наукою, бу-ли знайомі з Уаттом, його кімната незабаром стала постійним місцем зі-брань, куди кожен ішов з різними питаннями і сумнівами далеко не механі-чного характеру: мовознавство, давнина, природничі науки, навіть поезія, література і критика - все обговорювалось тут з однаковим інтересом і запа-лом". Уатт ніби був заряджений у ті роки якимось гігантським розумовим зарядом, для якого необхідно було відшукати гідну його ціль. І ціль знай-шлася. Все почалося з того, що у 1764 році один із професорів Глазгівського університету доручив Уатту відремонтувати модель парової машини Нью-комена.Джеймс узявся узявся до діла без будь-якого натхнення. Але натк-нувшись на труднощі під час ремонту, він, за звичкою, замислився над їх природою і скоро зрозумів, що причиною цьому зовсім не ця конкретна зло-щасна модель, а самі принципи, на яких вона була побудована. Це вже ціка-во! Він почав працювати. І от якось... "Суботній день (1765 рік) був чудо-вий, і я пішов на прогулянку, - згадував потім Уатт. - Всі мої думки були зо-середжені на вирішенні проблеми, що захопила мене. Підійшов до хати пас-туха, і в цю мить у голові в мене майнула думка: оскільки пара - еластичне тіло, вона рине у вакуум. Якщо між циліндром і вихлопним пристроєм буде прохід, то пара проникне туди. Саме там її можна буде конденсувати, не охолоджуючи при цьому циліндра... Коли я дійшов до Гольфгауза, в моїй голові склалося повне уявлення того, що треба було робити". Отак ішов чо-ловік і думав, люди дивились на нього і не знали, що саме в ці секунди на-роджується безсмертя його ім'я і інструментальник із Глазго перетворюєть-ся на гордість нації. Уатт побудував модель, яку і сьогодні можна побачити в Лондонському науковому музеї, і перевірив на ній усі свої ідеї. Двісті ро-ків тому 9 січня 1769 року, він одержав патент на " способи зменшення спо-живання пару і при цьому палива у вогневих машинах". А далі життя його можна уявити у вигляді двох нерівних частин. Більшу становили періоди пошуків засобів для удосконалення парової машини. Він працює і робить ескіз пароплавного гвинта, вигадує мікрометр, винаходить центр обіжний регулятор і механізм, названий "паралелограмом Уатта", яким він дуже гор-дився. Та головне, усі ці роки він безперервно удосконалює свою машину. В 1782 році Уатт одержує патент на паровий двигун з розширенням пари, де вперше застосував механізм для перетворення прямолінійного руху на обер-тальний, а через два роки йому видають патент на універсальний паровий двигун. Спочатку повільно, потім - усе швидше і швидше росте визнання його творіння. Машину купують власники шахт, рудників, директори заво-дів. Уатту діяльно допомагає Метью Болтон, багатий промисловець, що пе-рший розгадав геній Уатта, людина невсипущої енергії і високих людських якостей. На заводах Болтона будуються нові "вогненні машини", нові ідеї винахідника перевіряються в чудово обладнаних майстернях, де працюють першокласні майстри і робітники чи не найвищої в світі кваліфікації. Болтон був один із тих, кому Англія забов'язана була багаторічною славою "майс-терні світу". Компанію Болтона і Уатта наслідують потім їхні сини. Наста-ють довгождані дні, коли винахід починає винагороджувати свого винахід-ника. Його заслуги визнані, він член Королівського товариства і зарубіжних академій, він купує маєтки і може не думати тепер про злидні. Він дивиться у дзеркало: сивина. Молодість його промайнула, як вихор. Ось уже і діти повиростали. Навряд чи він був щасливий у подружньому житті, хоч друзі його писали, що він був дуже ніжним батьком. Уатт поховав кохану дружи-ну, коли йому було тридцять сім років. Потім одружився вдруге і дуже шви-дко опинився "під п'ятою" у нової господині дому. Навіть собаку привчила вона витирати ноги об незчисленні постілки і могла наказувати слузі пога-сити свічки, коли у вітальні засиджувались його друзі. Тільки в своїй майс-терні він був господарем.
У вільний час він багато мандрує, часто наїжджає в рідні місця, веде широке листування, допомагає порадами молодим винахідникам.
Старість його була самотня. Із шести його дітей пережив батька ли-ше один старший син, помирали друзі, немов листя опадало з колись такого зеленого і шумливого дерева його життя. Дивно, але на старість здоров'я його значно покращало, він забув про головні болі, голова завжди була сві-жа і ясна, а тіло - бадьоре. Тому, відчувши якось легку недугу, він зрозумів, що настала його пора...
Loading...

 
 

Цікаве