WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізика → Джеймс Уатт – „батько парової машини - Реферат

Джеймс Уатт – „батько парової машини - Реферат


Реферат з фізики
Джеймс Уатт - "батько парової машини"
Джеймс Уатт - "батько парової машини" - ніякої інженерної освіти не мав, в молодості лише чув про існування якихось "вогненних машин", парою зовсім не цікавився і до 28 років до всього цього не мав абсолютно ніякого стосунку. І в наші дні в одній із дитячих книжок англійські хлопчи-ки знаходять зворушливо рожеве оповідання про маленького Джеймса, який задумливо споглядав за цівкою пари, що струмувала з носика чайника. Такі легенди обов'язкові для великих людей. Трирічний Декарт, побачивши бюст Евкліда, сказав "А!", а Сергійко Корольов найбільше любив казку про "ки-лим-самоліт". Хто його знає, може, Джеймс і справді дивився на чайник, але пара, що виходила з його носика, не могла навести юний мозок на ідею ви-користати цю пару в якійсь машині хоч би тому, що її вже давно використо-вували в таких машинах. Ще в 120 роки до нашої ери александрійський уче-ний Герон описав свою "кулю Еола", що оберталася під дією двох цівок па-ри, яка виходила з неї. У 1663 році маркіз Ворчестер зробив іграшку з "чу-десним водяним двигуном", що дозволяє англійцям сперечатися про пріори-тет в цьому відкритті. Суперечка досить комічна, бо самі англійці видали патент на паровий двигун лише через 35 років, і зовсім не маркізові, а капі-тану Томасу Саварі, який зробив машину майже одночасно із своїм співвіт-чизником і тезком - ковалем Ньюкоменом. Машина коваля, хоч яка погана вона була, все-таки вважалася досконалішою за машину капітана і працюва-ла на шахтах і копальнях. У свою чергу французи не без підстав приписують честь цього винаходу своїм співвітчизникам Соломону де Ко і Дені Папену, а німці відстоюють пріоритет магдебурзького бургомістра Геріке. Всі ці лю-ди жили і працювали задовго до того, як з'явився на білий світ Джеймс Уатт і його легендарний чайник. До речі, заради справедливості треба сказати, що досить оригінальна і, мабуть, найдосконаліша на свій час машина Івана Іва-новича Ползунова також працювала до того, як з'явилась машина Уатта, а проект російської машини був поданий Ползуновим начальникові Колива-но-Воскресенських заводів до того, як Уатт взагалі почав займатися парови-ми двигунами. Трагічна доля Ползунова, який помер від скоротечних сухот за чотири дні до пуску своєї машини у віці 35 років, так разюче не схожа на складну, але зрештою таку благополучну долю англійця, що дожив до гли-бокої старості. Отже, сказати хто винайшов парову машину не так просто. Ідея цього двигуна ширяла повсюдно, породжуючи в різних країнах різні моделі. Світ чекав появи парової машини з години на годину. Промисло-вість, яка тільки народжувалась, тупцювала на одному місці, не маючи про-стого, дешевого, а головне - потужного двигуна, в якому вона мала гостру і термінову потребу. Винахід Уатта був не просто великим винаходом, він був чи не найбажанішим винаходом в історії людства.
Джеймс Уатт народився в маленькому шотландському містечку Грі-нок, яке нічим більше не прославилося ні до цієї події, ні після неї. Його дід викладав математику і мореплавство, земляки дуже поважали його і завжди обирали його то головним окружним суддею, то головою церковної ради. Батько успадкував частково дідову освіченість, але в нього були ще й задат-ки підприємця. Він і кораблі будував, і торгував, і тримав склад якорів, ка-натів та інших корабельних снастей, і підіймальний кран збудував, збирав морехідні інструменти, відкрив майстерню. У майстерні маленький Джеймс просиджував годинами. Після риболовлі робота тут особливо подобалась йому. Уатт не дістав інженерної освіти. Власне кажучи, він ніякої спеціаль-ної освіти не мав. Хворобливий хлопчик, який завжди страждав головними болями, він навчався і в початковій, і в середній школі з великими перебоя-ми, і його серед однокашників вважали досить тупим. Тільки, коли йому бу-ло вже тринадцять років, незаперечні математичні здібності хлопця швидко вивели його в число перших школярів. Гостюючи в Глазго у свого дядька - професора давніх мов, викладача університету, він почав сам проводити різ-ні досліди з хімії і фізики. Він взагалі любив працювати сам, спокійно, не кваплячись обдумувати зроблене і знову перевіряти свої міркування на до-сліди, і, навіть відпочиваючи, був спостережливим. І та спостережливість, як свідчить його друг і біограф професор Робісон, дозволила йому "уміти зі всього зробити предмет нового серйозного вивчення". Джеймс уникав гала-сливих ігор і всяких спортивних турнірів. "Він рідко вставав рано, - згадує у своїх мемуарах його тітка, - але за кілька годин занять встигав зробити бі-льше, ніж звичайно люди роблять за кілька днів".
Отаким він виростав у маленькому шотландському містечку й таким виріс: тихим, хворобливим, начитаним, допитливим, дуже спостережливим, акуратним. Він умів користуватися багатьма інструментами, освоїв навіть ливарну справу, дуже багато читав і знав, але визначити своє майбутнє не міг. Походження і освіта не дозволяли йому стати простим майстром, нави-ків підприємця у нього не було, щоб зайнятися торгівлею чи організацією ремесла, промисловість була не для нього через досить обмежені прибутки, шукати щастя в заморських землях не давали скромність і хворобливість. Він був універсалом, якому важко було знайти роботу. Він був винахідник. Винахідник і за складом характеру, і за типом мислення, і за способом жит-тя, дивно - він виховався винахідником, ще нічого не винайшовши.
Джеймс довго обмірковував,
Loading...

 
 

Цікаве