WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філософський словник - Реферат

Філософський словник - Реферат

шукаючи смисл власного існування, приходить до висновку, що існування людини абсурдне і робить категорію "абсурду" вихідним принципом своєї філософії. Безглуздість людського життя у Камю втілений у міфологічному образі Сізіфа. Праці: "Міф про Сізіфа", 1942; "Бунтуючи людина", 1951.
Кант Іммануїл (1724 - 1804) - німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. Був професором Кенігсберзького університету. У 1747 - 55 рр. розробив космогонічну гіпотезу походження сонячної системи із туманності. Розробив "критичну філософію", в основі якої - дуалістична концепція про непізнавані "речі в собі" (є об'єктивним джерелом відчуттів) і пізнавальних явищ, які утворюють сферу безкінечного можливого досвіду. Умова пізнання - загально значимі апріорні форми, що впорядковують хаос відчуттів. Ідеї Бога, свободи, безсмертя, недоказові теоретично, в той же час є необхідними постулатами "практичного розуму", невід'ємною передумовою моральності. Етика Канта ґрунтується на понятті обов'язку і категоричного імперативу, що регулює моральність. Основні праці: "Всезагальна природна історія і теорія неба", 1755; "Критика чистого розуму", 1781; "Критика практичного розуму", 1788; "Критика здатності судження", 1790.
Карнап Рудольф (1891 - 1970) - філософ і логік, один із лідерів неопозитивізму. Був активним учасником Віденського гуртка. Викладав філософію у Віденському і Празькому університетах. З 1936 р. працював у США, професор філософії Каліфорнійського університету. Заперечував світоглядний характер філософії, зводив її завдання до "логічного аналізу мови науки", що ґрунтується на апараті математичної логіки.
Кассірер Ернст (1874 - 1945) - німецький філософ, представник Марбурзької школи неокантіанства. Професор філософії у Берліні, Гамбурзі. Після встановлення у Німеччині фашистської диктатури жив у Швеції і США; був професором Йєльського університету. Вважав, що людина живе у новому вимірі реальності, не просто в природному, а у символічному Всесвіті. Мова, міф, мистецтво, релігія, наука є чатсинами цього Всесвіту, різними нитками, з яких плететься складна мережа людського досвіду. Людина не стикається з реальністю безпосередньо, остання віддаляється від неї в міру розвитку символічної активності. Визначення людини як розумної істоти не відбиває повної міри суті людського у людині. Тому людину, щоб підкреслити її особливість, слід визначати як істоту символічну. Основні праці: "Проблема пізнання у філософії і науці нового часу", 1906 - 7; "Філософія символічних форм", 1923 - 29.
Кеплер Йоган (1571 - 1630) - німецький астроном, один із творців астрономії нового часу.
К'єркегор Сьорен (1813 - 1855) - датський теолог, філософ-ірраціоналіст, письменник. Протиставляв об'єктивізму Гегеля суб'єктивну ("екзистенцій ну") діалектику особистості, яка проходить три стадії на шляху до Бога: естетичну, етичну і релігійну. Полемізуючи з офіційною теологією, захищав тезу про реальність християнства лише для обраних, які зможуть реалізувати свою екзистенцій ну свободу. Здійснив вплив на розвиток датської літератури, а в ХХ ст.. - на екзистенціалізм і діалектичну теологію. Основні праці: "Або - або", 1843; "Страх і тремтіння", 1843; "Філософські крихти", 1844; "Стадії життєвого шляху", 1845.
Кондільяк Етьєн Бонно де (1715 - 1780) - французький філософ-просвітник. Був співробітником Дідро і Д'Аламбера в "Енциклопедії". Розвинув сенсуалістичну теорію пізнання. Праця: "Трактат про відчуття", 1754.
Кондорсе Жан Антуан Нікола (1743 - 1794) - французький філософ-просвітник, математик, соціолог, політичний діяч. У філософії - прихильник деїзму і сенсуалізму. Розвинув концепцію історичного прогресу, в основі якого розвиток розуму. Праця: "Ескіз історичної картини прогресу людського розуму", 1794.
Конт Огюст (1798 - 1857) - французький філософ, соціолог, один із основоположників позитивізму. Розглядав науку як спосіб пізнання не сутності, а тільки явищ. Висунув теорію трьох стадій в інтелектуальній еволюції людства (теологічну, метафізичну і позитивну, або наукову), що визначає розвиток суспільства. Розробив класифікацію наук (по мірі зменшення їх абстрактності). Основні праці: "Курс позитивної філософії", 1830 - 1842; "Система позитивної політики", 1851 - 1854.
Конфуцій (551 - 479) - давньокитайський мислитель, засновник конфуціанства. Основні погляди викладені в книзі "Лунь-юй" ("Бесіди і судження"). Оголосив владу правителя священою, а розподіл людей на вищих і нижчих - всезагальним законом справедливості. В основу соціального устрою ставив моральне самовдосконалення і дотримання норм етикету ("лі"). Із ІІ ст.. до н. е. і до початку ХХ ст.. конфуціанство вважалось в Китаї офіційною державною ідеологією.
Кун Томас (1929 - ) - американський філософ і історик науки.
Ламетрі Жюльєн Офре де (1709 - 1751) - французький філософ-матеріаліст. Першим у Франції виклав систему механічного матеріалізму і сенсуалізму. Вважав, що духовна діяльність людини визначається її тілесною організацією. Закликав до відродження системи Епікура. У праці "Людина-машина" (1747) розглядав людину як машину, схожу до годинника, яка самостійно заводиться. В останніх працях підійшов до ідеї еволюції, висловлював думки про єдність походження рослинного і тваринного світу. В етиці стояв на позиції гедонізму.
Лао-Цзи (Лі Ер) (ІV - ІІІ ст.. до н. е.) - засновник даосизму, автор твору "Дао де цзин" (трактат про шлях і доброчинність). Основне поняття Лао-Цзи - дао, яке метафорично уподібнюється до води. Спосіб дії, який витікає із дао - не діяння (у вей): поступливість, покірність, відмова від бажання і боротьби.
Леві-Строс Клод (1908 -) - французький етнограф, антрополог і соціолог, представник структуралізму. У співвідношенні біологічного і соціального в поведінці людини визнає головним наявність формальних структур у взаємовідношеннях між людьми, вплив на поведінку людини символічних форм, традицій і ритуалів,визнання окремої мови як системи, що моделює суспільні інститути. Важливим моментом його структурної антропології є тлумачення міфу як фундаментального змісту колективної свідомості. Основи стійких соціальних структур. Основні праці 6 "Міфологіки", 1964 -71; "Структурна антропологія", 1958 - 73; "Шляхи масок", 1975.
Левкіп (V ст.. до н. е.) - давньогрецький філософ-матеріаліст, один із творців античної атомістики, вчитель Демокріта.
Лейбніц Готфрід Вільгельм (1646 - 1716) - німецький філософ, математик, фізик, мовознавець. У дусі раціоналізму розробив вчення про вроджену здатність розуму до пізнання вищих категорій буття і всезагальних і необхідних істин логіки і математики ("Нові досвіди про людський розум", 1704). Реальний світ складається із субстанцій - монад ("Монадологія", 1714); існуючий світ створений Богом як "найкращий з усіх можливих світів" ("Теодицея", 1710). Був передвісником принципів сучасної математичної логіки. Один із творців диференційного і інтегрального обчислення. У сучасній західній філософії його концепція має послідовників серед таких напрямів як логічний позитивізм,
Loading...

 
 

Цікаве