WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філософський словник - Реферат

Філософський словник - Реферат

людини
Цінність - категорія, що позначає позитивне значення явищ природи або соціокультурної сфери
Ч
Час - категорія, що позначає притаманну матерії, окремим її речам і проявам, а також духовним явищам і внутрішнім станам людини, зміну, що характеризується послідовністю, тривалістю, інтенсивністю
Частина - вираження органічного складника цілого, що містить у собі індивідуальні властивості, а також цілого, до якого він належить
Чисте мистецтво - естетична концепція, що утверджує самоцінність мистецтва та незалежність його від суспільного життя
Ш
Шаріат - сукупність юридичних і релігійних норм, заснованих на Корані; мусульманське право
Шиїзм - напрям в ісламі, прибічники якого алегорично тлумачать Коран і мають своє священне писання - абгар
Шовінізм - проповідування національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам інших націй, розпалювання національної ворожнечі та ненависті до інших рас і націй
Шлюб - історично зумовлена, санкціонована і регульована суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, що визначає їхні права та обов'язки одного щодо іншого та щодо дітей
Я
Я - духовний центр людської особистості, індивідуальності, що свідомо й діяльно ставиться до самої себе і через себе - до зовнішнього світу
Явище - категорія, що позначає зовнішні властивості, процеси і зв'язки предмета, що пізнаються шляхом безпосереднього живого споглядання
Якість - категорія, що позначає притаманну речам специфічну визначеність, яка тотожна з їхнім буттям і відрізняє їх від інших речей
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
Абеляр П'єр (1079 - 1142) - французький філософ, богослов і поет. Розробив схоластичну діалектику. Раціоналістична спрямованість його ідей викликала протест ортодоксальних церковних кіл.
Абу-Наср Ібн Мухам мед аль-Фарабі (870 - 950) - філософ, учений-енциклопедист, один із головних представників східного арістотелізму, що переплітався з неоплатонізмом. Прізвисько - Другий учитель (після Арістотеля). Жив у Багдаді, Алеппо, Дамаску. Основні праці: "Гемми мудрості", "Трактат про погляди жителів доброчинного міста"
Абу Хамід Мухаммад Ібн Мухаммед аль-Газалі (1059 - 1111) - іранський теолог і філософ ісламу. Спочатку був містиком у дусі суфізму, ....... загально значимість закону причинності, потім став ревним противником філософії ("Заперечення філософів") і засновником ортодоксальної теології ("Відновлення наук про віру")
Августин Блаженний Аврелій (354 - 430) - християнський богослов і філософ-містик, близький до неоплатонізму. Представник патристики - вчення, що захищало догмати християнської релігії на противагу язичництву. У творі "Град Божий" розвинув християнську концепцію всесвітньої історії, що розумілась ним фаталістично, як результат божественного провидіння.
Авіценна (Ібн-Сіна) (980 - 1037) - вчений, філософ, лікар, музикант. Жив у Середній Азії і в Ірані, був лікарем при різних правителях. У філософії він продовжував традиції арабського арістотелізму, частково неоплатонізму. Основні праці: "Книга зцілення", "Книга знання", енциклопедія теоретичної і клінічної медицини "Канон лікувальної науки"
Аврелій Марк (121 - 180) - римський імператор, філософ, один із найвидатніших представників римського стоїцизму, послідовник Епіктета. Написав 12 томів під спільною назвою "Розмірковування про самого себе".
Анаксагор із Клазомен (500 - 428 до н. е.) - давньогрецький філософ, математик і астроном, основоположник афінської філософської школи. Був звинувачений у безбожні і вигнаний (431). Автор вчення про вічні елементи - "сім'я" речей 9гомеомерій). Рухаючий принцип світового порядку - розум (нус), що організовує елементи.
Анаксимандр (610 - після 547 до н. е.) - давньогрецький філософ, представник мілетської школи
Анаксимен (585 - 525) - давньогрецький філософ, представник мілетської школи
Ансельм Кентерберійський (1033 - 1109) - теолог і філософ, представник ранньої схоластики августинівського напрямку, церковний діяч. Розвинув т.з. онтологічний доказ буття Бога із самого поняття Бога. Бачив у вірі передумову раціонального знання: "вірю, щоб розуміти".
Арістотель (384 - 322) - давньогрецький філософ і вчений-енциклопедист. Навчався у Платона в Афінах; у 335 році до н.е. заснував Лікей, або перипатетичну школу. Вихователь Олександра Македонського. Основоположник формальної логіки, творець силогістики. У філософії розрізняв теоретичну і практичну частини. Перша - вчення про буття, його склад, причини і начала, друга - вчення про людську діяльність. Всю матерію розглядав у вигляді послідовних переходів від "матерії" до "форми" і навпаки. Однак в матерії бачив тільки пасивний початок, приписуючи активність формі. Основні філософські праці: "Органон" ("Категорії", "Про тлумачення", "Аналітики", "Топіка"), "Метафізика", "Фізика", "Про виникнення тварин", "Політика", "Риторика", "Поетика".
Барт Карл (1886 - 1968) - швейцарський протестантський теолог, один із засновників діалектичної теології
Бергсон Анрі (1859 - 1941) - французький філософ, представник інтуїтивізму і філософії життя
Бердяєв Микола (1874 - 1948) - російський філософ-ідеаліст. Висував тезу про створення нової філософії шляхом шляхом з'єднання мислення з живими витоками буття, перетворення мислення у функцію живого цілого. У своїй "онтологічній" гносеології виходив з того, що нам дане дещо до будь-якої раціональної рефлексії, до розподілу на суб'єкт і об'єкт. Сам по собі світ об'ктів бездуховний і несвобідний, йому протистоїть у світі творчість, долаюча відчуження об'єктів від людини. Суб'єкт, що творить, включає світ у себе,у своє внутрішнє життя, відкрите для свободи, і тим перевтілює її. Основні праці: "Смисл творчості", 1916; "Смисл історії", 1923; "Філософія свободного духу", 1927; "Про призначення людини", 1931; "Я і світ об'єктів", 1934.
Берклі Джордж (1685 - 1753) - англійський філософ, представник суб'єктивного ідеалізму. Головна його думка: існування речей полягає в їх сприйнятливості. Ідеї засвоюються безтілесною субстанцією, людською душею, якаволодіє здатністю сприймати ідеї (розум) і в певних межах викликати їх чи впливати на них (воля). Праці: "Досвід нової точки зору", 1709; "Трактат про начала людського знання", 1710"Три розмови між Гіласом і Філонусом", 1713.
Бернар Клервоський (1090 - 1153) - французький теолог-містик.
Бонавентура (Джованні Фіданца, 1221 - 1274) - філософ-містик, представник августинівського платонізму. Голова францисканського ордену, кардинал
Боецій Аніцій Манлій Северин (480 - 524) - християнський філософ і римський державний діяч
Бруно Джордано (1548 - 1600) - італійський філософ, заперечував схоластичну філософію і виступав проти римо-католицької церкви. Після восьмирічного ув'язнення був спалений у Римі інквізицією. Світогляд склався під впливом ідей неоплатонізму і піфагореїзму, пізніше - античних матеріалістів (Емпедокла, Анаксагора, Епікура і Лукреція, італійського вільнодумства епохи Відродження і сучасної йому науки, особливо Коперніка. Розвинув ряд
Loading...

 
 

Цікаве