WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філософський аналіз науки - Реферат

Філософський аналіз науки - Реферат

прагнути науки в своєму розвитку.
Не можна виявити логічну структуру науки шляхом порівняння структур різних галузей знань на всіх етапах їхнього історичного розвитку і знаходити загальне в 'їхній побудові. Є
лише один шлях: розглядати сучасні зрілі галузі наукового знання, в яких найбільш чітко
виражена і уже осмислена структура. На основі аналізу цих галузей знання слід помітити
тенденцію в розвитку структури науки, що утворює реальний ідеал наукового знання.
Елементами логічної структури науки є: 1) основи, 2) закони, 3) основні поняття, 4) теорії,
5) ідеї.
Основи науки. Потрібно виділити два види основ науки: ті, що перебувають за її межами, і ті,
що входять у саму систему науки. Основою будь-якої науки і всього знання в цілому є
матеріальна дійсність і практична діяльність людини. Перша становить об'єктивний зміст
будь-якої науки, оскільки всі науки мають справу з відображенням закономірностей руху
явищ об'єктивного світу. Друга - критерій істинності наукових теорій.
Але ні сама матеріальна дійсність, ні практика як така не входять у систему будь-якої науки і
навіть наук в цілому. Вони включаються в систему наукового знання уже відображеними в
свідомості людини:
одне - у вигляді теорій, принципів, аксіом, законів науки, інше - в формі певного
логічного способу побудови і доказу наукових теорій. В першій відображені закономірності,
властивості об'єктивної реальності, в другій - у формі логічних фігур закріплюється
практична діяльність людини.
Основи науки, що входять в її систему, становлять насамперед ті її теоретичні положення, які
виражають загальні закономірності предмета даної науки, що розглядаються якоюсь мірою з певного боку у всіх її теоріях. Ці
положення беруться за основу при логічній побудові даної науки. Наприклад, в геометрії
такими положеннями виступають її аксіоми, що розкриваються у вигляді визначень,
постулатів, загальних понять.
Крім того, в структурі науки можна виділити три блоки основ: 1) ідеали і норми наукового
пізнання; 2) наукова картина світу; 3) філософські основи.
Наукове знання регулюється певними ідеалами і нормами, що виражають цільові установки
науки. Це - ідеали і норми доказовості і обгрунтованості знання. Це ті основні форми, в
яких реалізуються і функціонують ідеали і норми наукового пізнання.
Другий блок основ становить наукова картина світу, яка вміщує в собі загальні уявлення
про світ. Ця загальна наукова картина світу включає уявлення про природу і суспільство.
Уявлення про структуру і розвиток природи називають природничо-науковою картиною
світу.
Третій блок основ науки представлений філософськими основами, що включають в себе ідеї
та принципи, які обґрунтовують ідеали і норми науки, з одного боку, наукову картину світу
- з другого. При цьому філософські основи науки забезпечують входження наукового
знання в загальну тканину культури людського суспільства.
Закони науки. Якщо основи науки стоять на верхній сходинці ієрархії логічної структури
науки, то закони - на найнижчій. Закони, по суті, виконують функцію фактичної бази
науки: відображають предмет даної науки і носять всезагальний характер. Як факти закони
носять достовірний характер; в процесі розвитку науки вони не спростовуються, змінюється
тільки сфера їхнього застосування. Закони науки - об'єктивно істинні.
Функції законів виступають принципами істинного знання, що є в даній науці. Поняття
"закон" і "принцип" у науці одноступеневі й важко розрізняються. Закон стає принципом,
коли він виконує логічну функцію в систематизації знання, служить вихідним положенням у
побудові теорії, в дослідженні нового знання. Закони становлять кістяк теоретичних побудов,
а відкриття закону -'одне із головних завдань будь-якого наукового дослідження.
Основи, закони науки існують у формі понять або їх системи. Наука відображає свій
предмет у поняттях, без яких не можна побудувати жодної теорії. Поняття науки за своїм
місцем і значенням неоднозначні. Є поняття фундаментальні для даної науки; вони
відображають загальні закономірності предмета, що вивчаються нею, і мають відношення,
по суті, до всіх її теорій. Є поняття, які відносяться тільки до окремих її теорій; вони
відображають окремі сторони, моменти предмета даної науки.
550
Історія розвитку науки показує, що аналіз та перегляд вихідних понять інколи призводить до
революційних змін у ній. Поняття в науці виступає у вигляді системи, що утворює теорію.
Теорія є найвищим рівнем синтезу знання. В ній воно досягає певної міри повноти і
завершеності, набуваючи водночас безумовного характеру. Окремі поняття науки
абстрактні і суб'єктивні. В теорії, яка є вираженням чогось цілого, тенденцією розвитку
предмета, проявляється об'єктивність змісту понять науки.
Теорія - особлива форма пізнання, що має свою структуру. Загальне для всіх теорій те, що
вони є системою знань. Йдеться про те, що в науковій теорії судження і поняття певним
чином пов'язані між собою, утворюють певну цілісність.
Але не кожна сукупність понять і суджень становить наукову теорію. Необхідно, щоб ця
система знання описувала і пояснювала явище, виявляла закономірні зв'язки, знання яких
необхідні для практичної і теоретичної діяльності людини.
Судження і поняття в теорії становлять певну єдність, що знаходить своє вираження в
об'єднуючому началі, яке відображає важливий для даної сукупності явищ зв'язок. Таким
чином, теорію можна визначити так: система наукового знання, що описує і пояснює певну
сукупність явищ, дає знання реальних основ висунутих положень і зводить відкриті в даній
галузі закономірні зв'язки до єдиного об'єктивного начала.
Сучасна формальна логіка бачить в теорії мову - систему знаків, пов'язаних між собою за
певними, заздалегідь заданими правилами, і тільки з цього боку вона займається логічним
аналізом теорії.
Функція теорії - не тільки звести в систему досягнуті результати пізнання, а й служити
шляхом до нових понять, законів, які глибше і повніше відображають досліджуваний
предмет.
Слід також відзначити, що починаючи з XIX ст. відбувається створення теорій, які
об'єднуються в одну на основі єдиної ідеї.
Для розуміння суті цього процесу необхідно з'ясувати логіко-гносео-логічну функцію ідеї, в
якій органічно поєднуються два моменти, необхідні для науки: об'єктивно-істинне
відображення дійсності і створення форм її перетворення із встановленням засобів
практичної їх реалізації. Перший момент виражає споглядальну сторону знання, а другий -
дієво-практичну. В ідеї вони злиті воєдино і завдяки цьому ідея виступає своєрідним
гносеологічним ідеалом, до якого прагне пізнання. Зрештою, наука створює теорії для того,
щоб творити
Loading...

 
 

Цікаве