WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філософська естетика німецької освіти. М. Лейбніц - Реферат

Філософська естетика німецької освіти. М. Лейбніц - Реферат

дуже вплинули на естетику Баумгартена, Канта й інших німецьких філософів. Геній Лейбніца вніс діалектичний початок у теоретичну думку Німеччини. Його власне навчання виявилося тією брунькою, з якої виросло могутнє древо німецької класичної філософії.
Філософія Христіана Вольфа
Німецьке Просвітництво в широкому розумінні, є складна суміш думок і переконань. "У другій половині XYІІІ ст., - говорить Целлер, - виник зі змішання різних даних у філософії епохи елементів той напрям думок, який, оскільки він представляється у формі наукової рефлексії, звичайно називають у більш вузькому змісті філософією німецького просвітництва Але якщо брати всю епоху в цілому і шукати її самородних коренів, то вони виявляться переважно лежачими у вольфовському раціоналізмі. "Вольф, - констатує Гегель, - переважно в загальному інтелектуальному розвитку німців придбав великі, безсмертні заслуги; його можна насамперед назвати вчителем німців. Можна сказати, що Вольф уперше приручив (eіnheіmіsch gemacht hat) у Німеччині філософствування".
Вольф вперше в Німеччині створив систему, що охопила основні області філософського знання. Філософ-раціоналіст був обраний іноземним почесним членом Петербурзької Академії наук (1725). Послідовник Лейбніца видатний німецький філософ Христіан Вольф (1679-1754), який доопрацьовує лейбніцівську філософію до рівня раціоналістичної схематичної доктрини, створює завершену формальну філософію здорового глузду на базі уявлень про розум.
Свою філософію Вольф розглядає як засіб досягнення загального блаженства на підставі завбаченої гармонії, яка лежить у первинній основі буття усіх творінь. Вважаючи, що гармонія світу перебуває в абсолютно могутній істоті (Бог), яка створює світ, керуючись логічними принципами, Вольф розробляє поняття про систему знання. В основу системи закладеновказаний теологічний принцип. Вольф виділяє фізичне знання - про "прості субстанції"; рух і просторові відношення тіл, які пояснюються механічними силами, розглядаються як шляхи встановлення гармонії. Виділяється також наука "пневматологія" - про діяльність духів, математика - про причини речей, етика, право, політика - про волю як властивість душі, філософія - про зв'язок усіх духовних і тілесних сутностей.
Займаючись систематичною формалізацією та узгодженням накопичених філософією знань, послідовно даючи визначення поняттям, які не повинні заперечувати одні одних, Вольф розробляє принципи аксіоматичної побудови наукової теорії. Дані принципи стали помітним поштовхом для розвитку філософії у XVIII ст.
Філософія Вольфа і його школи панувала в німецьких університетах аж до появи "критичної філософії" И. Канта.
Найважливішу роль у підготовці появи німецької класичної філософії зіграли діячі національної освіти. Патріотично налаштована інтелігенція, узялася за діло пробудження національної самосвідомості і патріотизму німецького народу, його освіти. Свої зусилля німецька патріотична інтелігенція об'єднала, створивши загальнонімецьку організацію - Кружок "Буря та Натиск" ("Sturm und Drang"). Вони виступили за розповсюджене твердження в культурі народної німецької мови замість незрозумілої простим масам латині; прославлення минулого німецької нації і твердження культу героїв; за загальну освіту народу і прославлення науки, розуму замість МИСТИКИ, ірраціоналізму і релігійного пієтизму. Діячі німецької освіти кінця 18 сторіччя, поряд із закликами до народу й інтелігенції, самі плідного діяли в цьому напрямку, створюючи найвищі зразки німецької культури, що здобуває всесвітнє значення. Прийнято вважати, що сутність руху німецької освіти в найбільш досконалій формі виразили поети Фрідріх Готлиб Клопшток (Klopstock) [1724-1803] в епічній поемі на євангельську тему "Мессиада" (1773) і оди на честь Французької революції "Вони, а не ми" (1790).
Фактичним ідеологом німецького просвітительського руху був пастор і солідний філософ Иоганн Готфрид Гердер (1744-1803). Гердер обґрунтовував необхідність зв'язку художньої творчості з громадським життям, за реалізм мистецтва. Їм написана унікальна дотепер філософська праця з назвою "Бог", де даний ґрунтовний аналіз ідеї Бога в її філософському і релігійному розумінні і "Метакритика" із глибоким філософським аналізом процесу пізнання.
Найбільшого розквіту німецьке Просвітництво досягає у творчості геніальних представників художньої літератури, драматургії і театру - Готхольда Ефраїма Лессінга (1729 - 1781), Йоганна Христофа Фрідріха Шиллера (1759-1805) і Йоганна Вольганга Ґете (1749-1832). Добуток цих діячів (Лессінга: "Лаокоон, або про границі живопису і поезії", "Гамбурзька драматургія", "Міс Сара Симпсон", "Минна ФОН Бернхельм", "Емілія Галотти", "Натан Мудрий"; Шиллера: "Розбійники", "Підступництво і Любов", "Дон Карлос", "Марія Стюарт", "Вільгельм Тель"; Ґете: "Страждання молодого Вертера", "Римські елегії", "Фауст") ввійшли в загальнолюдську скарбницю культури і дотепер не втратили, і ніколи не втратять своїй злободенності й актуальності. Підсумком і вершиною просвітительського руху в Німеччині стала творчість геніального Йоганна Вольфганга Ґете. У світовому масштабі він був і навіки залишиться неперевершеним геніальним художником.
Родоначальник німецької класичної філософії, професор університету в Кенігсберзі й іноземний почесний член Петербурзької Академії наук Кант (1724- 1804) сформулював свою концепцію Просвітництва як моральне й інтелектуальне звільнення індивіду.
Список використаної літератури
1. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. - Ч 1, - 4.2 (Фролом И.Т., Араб-Оглы Э.А, АрефьеваГ.С. и др.). - М.,1989.
2. Радугин А.А. Философия. Курс лекций. - М.,1995.
3. Філософія. Курс лекцій. Навч. посібник (Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.). - К.,1993.
4. Философский энциклопедический словарь. -М.,1989
5. Філософія. Підручник. - Львів, 1995.
6. Философия. Учебник для высших учебных заведений/ Ответ., редактор В.П.Кохановский. -М.,1995
7. Філософія: Навчальний посібник (І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.). - К., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве