WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Соціальна держава в європейській традиції - Реферат

Соціальна держава в європейській традиції - Реферат

Політична база соціальної держави була закладена в ХІХ столітті в Німеччині. Лоренц фон Штейн сформулював базові параметри концепції соціальної держави і соціальної демократії. На його думку, держава має сприяти добробуту кожної особи, забезпечити фундаментальні права власності, сприяти вирішенню суспільних, класових та громадянських конфліктів. Враховуючи вплив німецьких соціал-демократів, О.Ф. Бісмарк законодавчо затвердив програми соціального страхування та розширив соціальні та громадянські права різноманітних спільнот шляхом державного втручання в економіку та соціальну сферу. На початку ХХ століття за ініціативою ліберальної партії схожі закони були прийняті в Англії, які забезпечили не тільки пристойну заробітну платню, але й визначили соціальні права як базові для людини та громадянина.

Під час "великої американської депресії" американський президент Франклін Делано Рузвельт, на відміну від наших політиків, не тільки вів розмови в конгресі про права людей на гідну заробітну платню, але й провів через законодавчий орган „Економічний біль про права", який зобов'язував підприємців забезпечити для трудящих гідне соціальне та медичне забезпечення. У ХХ столітті в Сполучених Штатах виникла соціальна концепція фордизму, яка передбачала високу заробітну платню для робітників і заохочувала добрі стосунки між управлінцями та робітниками. В історичному контексті фордизм змінив соціальне та економічне мислення в цілому, трансформуючи соціальну, економічну та громадянську діяльність суспільства в цілому.

Починаючи з 60 років ХХ століття, попри різноманітні версії соціальної держави в країнах Європи, базовим завданням розвинутих країн стає підвищення життєвого, освітнього та цивілізаційного рівня європейських суспільств, а термін „держава загального добробуту" стає синонімом соціальної держави. Підвищення ролі соціальної держави поєднується з перебиранням на себе державою певних функцій громадянського суспільства, що викликає невдоволення у різних соціальних груп, передусім лівого спрямування. Відомі студентські заворушення 60-х років були реакцією європейського суспільства на обмеження політичних вимірів свободи, а ліберальні критики акцентували увагу на економічних ризиках суспільства загального добробуту. Сучасні версії соціальної держави віддзеркалюють нові тенденції розвитку суспільства, що пов'язані з новими ринковими умовами, технологіями і є більш сприятливими для розвитку громадянського суспільства передусім тому, що заперечують всі форми політичного та правового патерналізму. Вони передбачають існування правового суспільства, як базової форми демократичної соціальності, згідно з якою кожна людина визнається в державі за розумну істоту, здатну самостійно вирішувати і обирати спосіб тієї чи іншої дії. Згідно з таким підходом, моральні переконання людей, їх ідеали і цілі не підлягають владно-законодавчому визначенню. Моральні справи та ідеали мають бути підпорядковані лише громадянському суспільству. Натомість правовий лад використовує засоби і санкції, які необхідні лише для того, щоб схилити індивіда до визнання і зберігання моральних та загальнокультурних норм європейської цивілізації.

Правовий стан, який є типовим для європейської традиції, передбачає свободу кожного члена суспільства як особи, суспільну та громадянську рівність, автономію кожної людини від позаправового впливу держави [9,с.45]. Можемо стверджувати, що для України вкрай важливою є цілісна інтеріоризація європейської соціально-правової парадигми, яка має історично постати в європейському соціальному контексті дотримання прав людини, її гідності, людського призначення, законодавчої заборони на станові привілеї та її соціальні аналоги і ствердження права громадян на законодавчу ініціативу. Таким чином, поки в українському суспільстві відсутня хоча б одна з перелічених свобод, воно не може вважатися соціальним і правовим. Утвердження соціально-правової парадигми в Україні можливе лише за умови збереження цивілізаційних компонентів модерну - формальної свободи, демократії, правової та соціальної держави. Йдеться передусім про високі соціальні стандарти життя громадян, які мають спиратися на високі форми етичності, традиційні цінності української громади. Збереження та розвиток найкращих традицій українського суспільства можливе лише за умови творчої інкорпорації здобутків європейських версій соціальної держави. При цьому не йдеться про механічне втілення державних інститутів минулого, а про державу, яка, опікуючись найбільш злиденними категоріями населення, гуманітарною сферою, залишалась би чутливою до нових технологій, вимог інноваційного розвитку, ринкового середовища. Нагально важливим є перегляд ідеологеми владних відносин в Україні – перехід від вертикальної моделі володарювання, яка є неефективною, до європейської моделі самоврядування і децентралізації, яка має гармонізувати відносини держави, що опікується добробутом своїх громадян та суспільства, яке має надавати державі стратегічного вектора подальшого розвитку, активізуючи її внутрішню та зовнішню політику. За нової моделі має бути пом'якшена суперечність між глобалізацією та автономним національним розвитком, між транснаціональним, всесвітнім характером людської діяльності у сферах економіки, техніки, освіти, науки та партикулярним етосом [10,с.67]. Нова модель соціальної держави має зменшити неоднакову швидкість розвитку розвинутих європейських країн та України, сприяти подальшому шляху нашої держави до європейських цінностей.

Шлях до Європи передбачає новий напрямок вибору соціокультурних пріоритетів, відпрацьовування постійно діючої системи взаєморозуміння, системи нормального суспільного дискурсу, який, на жаль, в Україні відсутній. Закладання цивілізованого суспільного дискурсу передбачає закріплення об'єктивно існуючих інтересів різних суспільних верств у чітко означеній правовій демократичній системі, яка забезпечує принцип відповідальності суспільства не тільки за власну долю, але й за майбутнє держави, яка має дати адекватну відповідь на сучасні глобалізаційні виклики.

Висновки

Як бачимо, інститут соціальної держави має соціокультурні та ідейні витоки в європейській традиції природного права. У межах європейського дискурсу поступово розширювався простір особистої та громадянської свободи людей, утверджувались виміри правової та соціальної свободи. Сучасні версії соціальної держави намагаються відійти від бюрократичного державного втручання в економіку, соціальну сферу, допомагаючи найбільш злиденним в економічному плані прошаркам - відстоюють права людини та громадянського суспільства в цілому, сприяють підвищенню відповідальності громадян за долю держави. Маємо унікальну специфіку формування та розвитку держави загального добробуту в європейській традиції, яка значною мірою вплинула на сучасні європейські процеси. Попри зменшення її ролі в останнє десятиліття, цей інститут дає змогу сучасному західному суспільству мати базову точку опертя для подальшого цивілізаційного розвитку. Соціальні європейські ідеї є вельми актуальними для сучасної України, яка силою історичних обставин та безвідповідальності своєї політичної еліти тривалий час існувала поза європейськими процесами. Європейське майбутнє нашої держави можливе лише на основі інтеріоризації базових ідей та практики європейського правового суспільного розвитку – соціальної держави та громадянського суспільства.

Література:

  1. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. - Київ - Львів, 2003.

  2. Bkackstone W.T. Eqolity and human rights. University of Minnessota Press, 1988.

  3. Варга Е.Капитализм двадцатого века.- М., 1978.

  4. Гегель Г.В.Ф. Система наук. ч. 1. Феноменология духа. -СПб,1994.

  5. Kelly D. A life of one's own. Individual rights and the welfare state. Washington. 1998.

  6. Пасько Я. Правові виміри свободи і несвободи в європейській традиції.// Мультиверсум №44 – К., 2004.

  7. Kaufman A. Welfare in the Kantian State. Oxford.1999.

  8. Там само.

  9. Palm F. The middle classes and welfare. New York. 1986.

  10. Singer B.J. Pragmatism, Rights and Democracy. New York. 1999.

Loading...

 
 

Цікаве